Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17 листопада 2011 року № 2а-16243/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Манічевій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомНововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області
до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
пронадання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 121 318 868,13 грн.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 4264/10/10 від 15.11.2011 ),
представника позивача ОСОБА_2 (довіреність № 4265/10/10 від 15.11.2011)
представника відповідача ОСОБА_3 (довіреність № 2-1д від 14.12.2010 ),
на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.11.2011 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Нововодолазька міжрайонна Державна податкова інспекція у Харківській області звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 121 318 868,13 грн.
У судовому засіданні 17.11.2011 представник позивача подав заяви про уточнення позовних вимог, в яких він зазначив про те, що уточнює позовні вимоги та просить надати дозвіл Нововодолазькій міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області на погашення всієї суми податкового боргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за рахунок природного газу у кількості 346625,3364 тис. м3. який перебуває у податковій заставі згідно з актами опису № 39 від 01.11.2011, № 52 від 01.11.2011, №41 від 15.11.2011, № 54 від 15.11.2011. Зазначені уточнення прийняті судом.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що у Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" наявний податковий борг в сумі (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог) 121 318 868,13 грн. внаслідок несплати нею податкових зобовязань з податку на прибуток та несплати її філією податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, а на рахунках відповідача відсутні кошти, достатні для погашення податкового боргу, внаслідок чого позивач позбавлений можливості погасити податковий борг відповідача шляхом стягнення коштів з рахунку відповідача.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.11.2011.
У судовому засіданні 17.11.2011, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень та просив задовольнити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні 17.11.2011 представник відповідача заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що в силу частини першої статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»природний газ, який знаходиться у податковій заставі не може бути предметом податкової застави та не може бути реалізований відповідачем в рахунок погашення податкового боргу, оскільки зазначений природний газ повинен бути реалізований позивачем суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для забезпечення потреб населення, а в силу частини четвертої статті 10 зазначеного Закону природний газ власного видобутку повинен бути реалізований для формування ресурсу природного газу для забезпечення потреб населення. Також відповідач зазначив, що він звертався до позивача з листами, в яких просив позивача надати дозвіл на відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, однак позивач зазначені листи залишив без задоволення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
10.02.2007 ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»зареєстровано платником окремих податків і зборів у Нововодолазькій міжрайонній Державній податковій інспекції у Харківській області, а саме, платником рентної плати за газ та газовий конденсат що видобувається в Україні.
Відповідачем подані позивачу розрахунки з рентної плати за природний газ від 12.08.2011 №9006581949, від 16.08.2011 №9006674850, №9006674861, №9006674993, №9006666251, №9006666972, від 13.09.2011 №9007413935, від 15.09.2011 №9007516006, №9007516013, від 16.09.2011 №9007560903, №9007560918, №9007560782, №9007560908, від 13.10.2011 №9008477184, 9008477176, від 17.10.2011 №9007516000, №9008641756, №9008641811, №9008641819, №9008649170, №9008649508, №9008650288, №9008650982 на загальну суму 27 586 287,00 грн.
Зобовязання, визначені в розрахунках відповідач не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворився податковий борг в сумі 27 586 287,00 грн.
Рішеннями ДПС України відповідачу було надано розстрочення податкових зобовязань з рентної плати за природний газ. На підставі рішень ДПС України між позивачем та відповідачем укладені договори розстрочення податкових зобовязань №9 від 12.05.2011 на суму 6465668,65 грн., №12 від 30.06.2011 на суму 6351 179,20 грн., №14 від 30.07.2011 на суму 6110126,05 грн., №9 від 12.05.2011 на суму 4711 764,34 грн., №13 від 30.06.2011 на суму 4421223,45 грн., №16 від 30.07.2011 на суму 3986764,10 грн.
Внаслідок несплати чергових часток розстрочених грошових зобовязань за вказаними договорами у відповідача виник податковий борг в сумі 5466527,91 грн.
За користування розстроченням позивачем нараховано відповідачу проценти в сумі 235568,95 грн.
У звязку з несплатою відповідачем чергових часток розстрочених грошових зобовязань, ДПС України прийняті рішення від 12.10.2011 №9, №12, №14, №22, №29, №39, якими ДПС України скасувала рішення про надання відповідачу розстрочення, в результаті чого у відповідача утворився податковий борг в розмірі 18552943,71 грн.
Крім того, за несвоєчасну сплату розстрочених грошових зобовязань позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 492603,75 грн.
Відповідачем подані позивачу розрахунки з рентної плати за газовий конденсат від 12.08.2011 №9006581949, від 16.08.2011 №9006674850, №9006674861, №9006674993, №9006666251, №9006666972, від 13.09.2011 №9007413935, від 15.09.2011 №9007516006, №9007516013, від 16.09.2011 №9007560903, №9007560918, №9007560782, №9007560908, від 13.10.2011 №9008477184, 9008477176, від 17.10.2011 №9007516000, №9008641756, №9008641811, №9008641819, №9008649170, №9008649508, №9008650288, №9008650982 на загальну суму 23 619 830,91 грн.
Зобовязання, визначені в розрахунках відповідач не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворився податковий борг в сумі 23 619 830,91 грн.
Рішеннями ДПС України відповідачу було надано розстрочення податкових зобовязань з рентної плати за природний газ. На підставі рішень ДПС України між позивачем та відповідачем укладені договори розстрочення податкових зобовязань №10 від 12.05.2011 на суму 5571 145,68 грн., №13 від 30.06.2011 на суму 5197822,67 грн., №15 від 30.07.2011 на суму 4921 841,69 грн., №10 від 12.05.2011 на суму 5751193,80 грн., №14 від 30.06.2011 на суму 5102418,20 грн., №17 від 30.07.2011 на суму 3417938,82 грн.
Внаслідок несплати чергових часток розстрочених грошових зобовязань за вказаними договорами у відповідача виник податковий борг в сумі 5 147649,50 грн.
За користування розстроченням позивачем нараховано відповідачу проценти в сумі 211422,04 грн.
У звязку з несплатою відповідачем чергових часток розстрочених грошових зобовязань, ДПС України прийняті рішення від 12.10.2011 №10, №13, №15, №22, №29, №39 якими ДПС України скасувала рішення про надання відповідачу розстрочення, в результаті чого у відповідача утворився податковий борг в розмірі 17239504,87 грн.
Крім того, за несвоєчасну сплату розстрочених грошових зобовязань позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 447392,15 грн.
Відповідачем подані позивачу розрахунки з рентної плати за нафту від 16.08.2011 №9006666251, №9006666972, від 15.09.2011 №9007516006, від 17.10.2011 №9007516013, №9008641756, №9008641819 на загальну суму 10 733 041,77 грн.
Зобовязання, визначені в розрахунках відповідач не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворився податковий борг в сумі 10 733 041,77 грн.
Рішеннями ДПС України відповідачу було надано розстрочення податкових зобовязань з рентної плати за нафту. На підставі рішень ДПС України між позивачем та відповідачем укладені договори розстрочення податкових зобовязань № 8 від 12.05.2011 на суму 3855 402,15 грн., №11 від 31.05.2011 на суму 3915914,65 грн., №12 від 30.06.2011 на суму 3903 538,91 грн., №15 від 30.07.2011 на суму 3804904,40 грн.
Внаслідок несплати чергових часток розстрочених грошових зобовязань за вказаними договорами у відповідача виник податковий борг в сумі 2 452910,00 грн.
За користування розстроченням позивачем нараховано відповідачу проценти в сумі 251181,59 грн.
У звязку з несплатою відповідачем чергових часток розстрочених грошових зобовязань, ДПС України прийняті рішення від 12.10.2011 №22, №28, №29, №39, якими ДПС України скасувала рішення про надання відповідачу розстрочення, в результаті чого у відповідача утворився податковий борг в розмірі 8882000,80 грн.
Крім того, позивачем було нараховано відповідачу проценти за користування розстроченням в сумі 3,18 грн.
Таким чином, борг відповідача складає 121318868,13 грн.
01.02.2011позивачем сформовано податкову вимогу №6 та 08.02.2011 року вручено її відповідачу.
24.06.2011 позивачем прийнято рішення №50/10/24-019 про опис майна відповідача у податкову заставу.
01.11.2011 позивачем описано у податкову заставу природний газ, видобутий відповідачем, у кількості 190435,2105 тис.м3 на суму 66652523,67 грн., про що оформлено акт опису майна у податкову заставу № 39 від 01.11.2011.
01.11.2011 позивачем описано у податкову заставу природний газ, видобутий відповідачем, у кількості 155406,5109 тис.м3 на суму 54542091,59 грн., про що оформлено акт опису майна у податкову заставу №52 від 01.11.2011позивач вніс до Реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження природного газу відповідача згідно з актом опису №52 від 01.11.2011.
15.11.2011 позивачем описано у податкову заставу природний газ, видобутий Відповідачем, у кількості 961,746 тис.м3 на суму 336 611,35 грн., про що оформлено акт опису майна у податкову заставу № 41 від 15.11.2011.
15.11.2011 позивачем описано у податкову заставу природний газ, видобутий Відповідачем, у кількості 821,869 тис.м3 на суму 287 654,29 грн., про що оформлено акт опису майна у податкову заставу № 54 від 15.11.2011.
26.10.2011 відповідач звернувся до позивача з листом №19/1-1535 від 26.10.2011, в якому просив позивача надати дозвіл на реалізацію природного газу, який перебуває у податковій заставі.
14.11.2011 відповідач звернувся до позивача з листом №19/1-1637 від 14.11.2011, в якому просив позивача надати дозвіл на реалізацію природного газу, який перебуває у податковій заставі.
Позивач листом №3987 від 27.10.2011 повідомив відповідача про свою відмову в наданні дозволу на реалізацію природного газу, який перебуває у податковій заставі.
Позивач звернувся до банківських установ, в яких просив повідомити про наявність коштів на рахунках відповідача.
Листом №26-4-22616 від 01.11.2011 ПАТ «КБ «Надра»повідомив позивача, що відповідача в зазначеному банку не обслуговується.
Листом №20-2-21/3116 від 01.11.2011 ПАТ «Промінвестбанк»повідомив позивача, що на рахунках відповідача, відкритих в зазначеному банку, наявні кошти в сумі 5,12 доларів США.
Листом №14922/8915/2011 від 01.11.2011 ПАТ АТ «Укргазбанк»повідомив позивача, що на рахунках відповідача, відкритих в зазначеному банку, наявні кошти в сумі 0,28 грн.
Листом від 01.11.2011 АТ «Містобанк»повідомив позивача, що на рахунках відповідача, відкритих в зазначеному банку, наявні кошти в сумі 1,00 грн.
Листом №8-075200/10455 від 01.11.2011 Банк «Фінанси та кредит»повідомив позивача, що на рахунки, які належали відповідачу, в зазначеному банку закриті.
Листом №214/5/50 від 31.10.2011 ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»повідомив позивача, що на рахунках відповідача, відкритих в зазначеному банку, були наявні кошти в сумі 1899 999,00 грн., однак 31.10.2011 о 18-33 зазначені кошти в сумі 1899 999,00 грн. були зараховані в рахунок оплати податку на прибуток за 3-й квартал 2011 року.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
На день розгляду справи, у відповідача наявний податковий борг з рентної плати за природний газ, газовий конденсат та нафту, відсотків за користування розстроченням та пені в загальній сумі 121318 868,13 грн.
Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
-несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Пунктом 89.3. статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Таким чином, описуючи природний газ у податкову заставу, позивач діяв в порядку та у спосіб встановлений статтями 88 та 89 Податкового кодексу України.
Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що природний газ, видобутий відповідачем, в силу статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»не може бути предметом податкової застави та не може бути реалізований позивачем в рахунок погашення податкового боргу, виходячи з наступного.
Спеціальним Законом з питань оподаткування в Україні є Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з абзацами 1 та 5 пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що не може бути використане як джерело погашення податкового боргу майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про заставу»предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом. Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.
Таким чином, в переліку майна, яке не може бути предметом застави та джерелом погашення податкового боргу відсутнє таке майно як природний газ.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»встановлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісяця здійснюють продаж усього товарного природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб'єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.
Зазначена норма встановлює обовязок відповідача продавати видобутий природний газ безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для потреб населення, однак жодним чином не визначає зазначений природний газ як майно, яке не може бути предметом податкової застави чи джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»потреби населення у природному газі задовольняються з ресурсів природного газу, видобутого газодобувними підприємствами, що зазначені у частині першій статті 10 цього Закону, а в разі їх недостатності - з інших ресурсів газу суб'єкта, уповноваженого на формування ресурсу природного газу для населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим, відповідно до пунктом 95.7 статті 95 Податкового кодексу України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації. Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:
-майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені органом державної податкової служби на конкурсних засадах;
-цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок";
-інше майно, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного органу державної податкової служби на зазначених біржах.
Згідно з пунктами 95.13 та 95.14 статті 95 Податкового кодексу України під час продажу майна на товарних біржах орган державної податкової служби укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням органу державної податкової служби на умовах найкращої цінової пропозиції.
Покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі (контракті), що укладається за результатами проведених торгів.
Пунктом 95.19 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків або будь-яка інша особа, яка здійснює управління майном платника податків або контроль за їх використанням, зобов'язані забезпечити за першою вимогою безперешкодний доступ податкового керуючого та учасників публічних торгів до огляду та оцінки майна, що пропонується для продажу, а також безперешкодне набуття прав власності на таке майно особою, яка придбала їх на публічних торгах.
Таким чином, частиною 1 статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»визначає субєктів, які зобовязані продавати товарний природний газ безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для потреб населення, а частина 4 зазначеної статті визначає за рахунок яких ресурсів суб'єкт, уповноважений Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для потреб населення, задовольняє потреби населення у природному газі.
Виходячи з наведеного, стаття 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" не розповсюджує свою дію на позивача та не створює для нього обов'язку продавати видобутий природний газ безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для потреб населення та відповідно не позбавляє інших покупців учасників публічних торгів можливості придбати такий газ на аукціонах, на яких відповідно до статті 95 Податкового кодексу України реалізується природний газ, який перебуває у податковій заставі.
Таким чином, природний газ, видобутий відповідачем, може бути предметом податкової застави та джерелом погашення податкового боргу, а дії позивача по опису такого природного газу у податкову заставу є правомірними.
Як встановлено судом, відповідач в порядку, встановленому частиною першою пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України звертався до позивача з листами, в яких просив Позивача надати дозвіл на відчуження предмету податкової застави.
У відповідь на листи відповідача позивач у порядку, встановленому статті 92 Податкового кодексу України, відмовив відповідачу у наданні дозволу на відчуження природного газу, який перебуває у податковій заставі.
Таким чином, на день розгляду справи, активи Відповідача (природний газ в обсязі 346625,3364 тис. м3) перебувають у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Позивачем надано судом довідки банківських установ, які свідчать про відсутність на рахунків відповідача коштів, достатніх для погашення податкового боргу, а отже податковий борг відповідача підлягає погашенню за рахунок продажу майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з частиною другою пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем доведено наявність підстав для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 121 318 868,13 грн. - задовольнити повністю.
2.Надати дозвіл Нововодолазькій міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області (Харківська область, смт. Нова Водолага, вул.19-го Партзїзду, 14 код ЄДРПОУ 22706114) на погашення всієї суми податкового боргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) за рахунок природного газу у кількості 346625,3364 тис. м3. який перебуває у податковій заставі згідно з актами опису № 39 від 01.11.2011, № 52 від 01.11.2011, № 41 від 15.11.2011, № 54 від 15.11.2011.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови виготовлено 22.11.2011
Судове рішення № 20258437, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 17.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-16243/11/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: