Постанова № 20258395, 14.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2011 року № 2а-10051/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Енергоринок"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання недійсним рішення № 0000674110 від 04.07.2011 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Енергоринок»звернулось до суду з вимогою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000674110 від 04.07.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем зроблено помилковий висновок щодо порушення Підприємством вимог п.п.7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за перевіряємий період з 01.10.2008 по 31.12.2010 на загальну суму 14021,00 грн. та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000674110 від 04.07.2011, як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідач СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, з позовом не погоджується та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що позивачем порушено п.п.7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4902832,00 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.

05.09.11 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у звязку з неявкою відповідача. Представник позивач проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Спеціалізованою податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків проведено планову виїзну перевірку ДП «Енергоринок»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2010 та встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт перевірки від16.06.2011№429/41-10/21515381, на підставі якого винесено податкове повідомлення рішення від 04.07.2011№0000674110, яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 14021,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3505,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки порушення Позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) (далі Закон України № 168/97-ВР), оскільки відніс до складу податкового кредиту з ПДВ суми, сплачені на користь ТОВ «Атлант»та ВАТ «Готель Дніпро», які були позбавлені свідоцтва платника ПДВ.

Позивач не погоджується з висновками відповідача та прийнятим ним податковим повідомленням-рішенням №0000674110 від 04.07.2011 та вказує, що податковий кредит сформовано на підставі належних первинних банківських документів та зазначив, що віднесення ПДВ до складу податкового кредиту на підставі касових чеків, виданих ТОВ «Атлант»та ВАТ «Готель Дніпро»здійснювалось у період з листопада 2008 року по грудень 2010 року, тобто до моменту визнання цих товариств банкрутами.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п. 15 розділу І Наказу Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 , підтвердним документами, що засвідчують вартість понесених у звязку з відрядженням витрат, є розрахункові документи видані відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових касових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 906.07.1995 №265/95-ВР та Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 2 Закону №265/95-ВР, під розрахунковими формами розуміється документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Так, ТОВ «Атлант»видано Позивачу наступні касові чеки: №8326 від 10.11.2008 року на суму 2600 грн.. ПДВ 433,4 грн., №9144 від 03.12.2008 року на суму 650 грн.. ПДВ 108,33 грн., №9289 від 08.12.2008 на суму 1300 грн. ПДВ 216,67 грн., №1566 від 12.01.2009 року на суму 1300 грн.. ПДВ 216,67 грн., №2410 від 19.01.2009 року на суму 1300,0 грн. від 216,67 грн., від 25.12.009 №2894 на суму 1300 грн. ПДВ 216,67грн., №3728 від 23.02.2009 року на суму 2600 грн.. ПДВ 433,33 грн., №2791 на суму 16.02.2009 грн. на суму 1300 грн. ПДВ 216,67 грн., №2418 від 03.02.2009 року на суму 1300,0 грн. від 216,67 грн., №4109 від 02.03.2009 року на суму 2600 грн.. ПДВ 433,33 грн., №451 від 23.03.2009 на суму 1300 грн. ПДВ 216,67 грн., №5127 від 14.04.2009 року на суму 2600 грн.. ПДВ 433,33 грн., №549 від 20.04.2009 грн. на суму 2600 грн.. ПДВ 433,33 грн., №5891 від 27.04.2009 року на суму 1300,0 грн. від 216,67 грн., №6137 від 01.06.2009 року на суму 1300 грн.. ПДВ 216,67 грн., №7012 від 14.06.2009 на суму 3250 грн. ПДВ 541,67грн., №7291 від 22.06.2009 на суму 260 грн.. ПДВ 433,33 грн., №3512 від 05.07.2009 року на суму 1300 грн.. ПДВ 216,67 грн., №4177 від 14.07.2009 на суму 1300 грн. ПДВ 216,67 грн., №3781 від 20.07.2009 на суму 1820, 0 грн. ПДВ 303,33 грн., №2281 від 10.08.2009 року на суму 2600 грн.. ПДВ 433,33 грн., №3167 від 19.08.2009 на суму 1300 грн.. ПДВ 216,67 грн., №6714 від 24.08.2009 на суму 2275,0 грн. ПДВ 379,17 грн., №5714 від 22.09,2009 року на суму 1300 грн.. ПДВ 216,67 грн., №5981 від 29.09.2009 року на суму 1300 грн.. ПДВ 216,67 грн., №612 від 04.10.2009 на суму 1950,0 грн. ПДВ 325,0 грн., №6492 від 12.10.2009 на суму 2275,0 грн. ПДВ 379,17 грн., №3392 від 20.10.2009 на суму 1300,0 грн. ПДВ 216,67 грн., №5610 від 10.11.2009 року на суму 1300 грн.. ПДВ 216,67 грн., №1380 від 31.01.2010 року на суму 1300 грн.. ПДВ 216,67 грн., №3317 від 19.07.2010 року на суму 2259 грн.. ПДВ 376,50 грн., №4217 від 15.07.2010 на суму 1129,50 грн. ПДВ 188,25 грн., №5164 від 25.08.2010 року на суму 1506 грн.. ПДВ 251,00 грн., №5218 від 26.08.2010 на суму. 1506 грн.. ПДВ 251,00 грн., №4781 від 02.08.2010 на суму 1506,00 грн.. в т.ч. ПДВ 251,00 грн., №4843 від 04.08.2010 на суму 1506 грн., в т.ч. ПДВ 251,00 грн., №5422 від 30.08.2010 року на суму 1506 грн., в т.ч. ПДВ 251,00 грн., №6094 від 03.09.2010 на суму. 1506 грн., в т.ч. ПДВ 251,00 грн., №7513 від 15.09.2010 на суму 1506 грн.. ПДВ 251,00 грн., №7102 від 12.09.2010 на суму 1882,50 грн.. в т.ч. ПДВ 313,75 грн., 1306 від 26.09.2010 року на суму 3388,50 грн.. ПДВ 564,75 грн., №2581 від 28.10.2010 року на суму 2259,00 грн.. ПДВ 376,50 грн., №5162 від 24.11.2010 року на суму 1200,00 грн.. ПДВ 200,00 грн., №5391 від 28.11.2010 на суму 2400 грн., в т. ч. ПДВ 400,0 грн., №7104 від 19.12.2010 на суму 2025 грн. ПДВ 337,50 грн.

Також, ВАТ «Готель Дніпро»видано Позивачу наступні касові чеки: №0512 від 11.02.2010 року на суму 1280,0 грн., в т.ч. ПДВ 213,33 грн., №0412 від 21.03.2010 року на суму 1980 грн.. ПДВ 330 грн., №0681 від 20.05.2010 року на суму 1500 грн.. ПДВ 250,0 грн.

Вищевказані чеки, в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових касових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 906.07.1995 №265/95-ВР, Наказу Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою господарського суду Донецької області від 27.01.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант» визнано банкрутом.

Крім того, судом встановлено, що рішенням від 10.03.2011 №44 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість»анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Атлант».

Також, постановою Господарського суду Запорізької області від 25.01.2011 по справі №21/281/10 ВАТ «Готель Дніпро» визнано банкрутом.

Також, судом встановлено, що свідоцтво платника податків ВАТ «Готель Дніпро» анульовано 13.05.2010 за власним бажанням ВАТ «Готель Дніпро».

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.6 статті 9 цього Закону свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Скільки, до анулювання реєстрації статусу платника податку на додану вартість особа, що перебуває у процесі ліквідації, має право та зобовязана, у випадках, встановлених законодавством, видавати податкові накладні на загальних підставах, Позивачем правомірно сформовано податковий кредит в звязку з придбанням послуг у ТОВ «Атлант» та ВАТ «Готель Дніпро» на підставі належним чином чеків, в той період, коли останні було платником ПДВ та мали відповідні свідоцтва, за винятком чеку виданого ВАТ «Готель Дніпро»№0681 від 20.05.2010 року на суму 1500 грн.. ПДВ 250,0 грн.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій з податку на додану вартість ДП «Енергоринок»за період з 01.10.2008 по 31.12.2010 по акту перевірки від 16.06.2011 №429/41-10/21515381(а.с. 40) штрафні санкцій нараховані згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та згідно з абзацом 1 п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання, неправомірності заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість.

Оскільки судом встановлено, що Позивачем в порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», віднесено до суми податкового кредиту з податку на додану вартість суму ПДВ, відповідно до чеку №0681 від 20.05.2010 року на суму 1500 грн.. ПДВ 250,0 грн., виданого ВАТ «Готель Дніпро», після скасування свідоцтва платника податку.

Таким чином, суд вважає, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, щодо порушення Позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі яких прийняте оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій основний платіж 14021,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 3505,00 грн., частково не відповідають чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000674110 від 04.07.2011, підлягає частковому скасуванню, а саме: не підлягає скасуванню сума грошового зобовязання ДП «Енергоринок»за основним платежем в сумі 250,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 62,5 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, висновки викладені в акті перевірки від 16.06.2011№429/41-10/21515381, на підставі якого винесено податкове повідомлення рішення від 04.07.2011 №0000674110 знайшли часткове підтвердження під час судового розгляду справи. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги державного підприємства «Енергоринок»підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов державного підприємства «Енергоринок» задовольнити часткового.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000674110 від 04.07.2011 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 14021,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3505,00 грн., в частині донарахування суми грошового зобовязання 13996,00грн. та штрафних фінансових санкцій в сумі 3442,5 грн.

3. Відмовити в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог, а саме щодо донарахуванню ДП «Енергоринок»суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 250,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 62,5 грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Келеберда В.І.