Постанова № 20257959, 26.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 жовтня 2011 року                     № 2а-12658/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Ворошилівському районі міста Донецька

до Державної агрофірми "Квіти України" в особі Донецької філії "Агрокомбуд" Державної агрофірми "Квіти України" Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України

простягнення заборгованості у розмірі 840,26 грн. за участю

представника позивача: не з'явився

представника відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України у Ворошилівському районі міста Донецька звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної агрофірми "Квіти України" в особі Донецької філії "Агрокомбуд" Державної агрофірми "Квіти України" Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України про стягнення заборгованості у розмірі 840,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Донецька філія "Агрокомбуд" Державної агрофірми "Квіти України" Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України має заборгованість перед Пенсійним фондом України у розмірі 840,26 грн., яка виникла в зв’язку з несплатою відповідачем внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з листопада по грудень 2004 року та з січня по лютий 2005 року, чим було порушено вимоги Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.10.2011.

Судове засідання 05.10.2011 було відкладено у зв'язку неявкою відповідача.

У судове засідання 26.10.2011 представник позивача не з'явився, 04.10.2011 через канцелярію суду від нього надійшла клопотання в якому він просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання 26.10.2011 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Поштові відправлення відповідачу двічі повернулись без вручення адресату, в довідці ф.20 причиною повернення (досилання) зазначено не знаходження за вказаною адресою. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Донецька філія "Агрокомбуд" Державної агрофірми "Квіти України" Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України є філією Державної агрофірми "Квіти України" без права юридичної особи.

Донецька філія "Агрокомбуд" Державної агрофірми "Квіти України" Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України відповідно до статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Згідно частини третьої статті 18 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Донецька філія "Агрокомбуд" Державної агрофірми "Квіти України" Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України регулярно подавала встановлену звітність де самостійно визначала суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, але не сплачувала їх в повному обсязі.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною дванадцятої статті 20 зазначеного Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В силу пункту 2 статті 106 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи - підприємця, яка має найманих працівників Донецької філії "Агрокомбуд" Державної агрофірми "Квіти України" Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, зазначене підприємство має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з листопада по грудень 2004 року та з січня по лютий 2005 року у розмірі 840,26 грн.

Відповідно до частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідач у судові засідання не з'явився, заперечень на адміністративний позовне надав.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, про те що заборгованість відповідача по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 840,26 грн. є доведеною та підлягаю стягненню з відповідача.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Ворошилівському районі міста Донецька до Державної агрофірми "Квіти України" в особі Донецької філії "Агрокомбуд" Державної агрофірми "Квіти України" Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України про стягнення заборгованості у розмірі 840,26 грн. - задовольнити повністю

2.Стягнути з Державної агрофірми "Квіти України" (04136, м. Київ, вул. Тираспільська, 43, код ЄДРПОУ 3363648) борг по страховим внескам на загальну суму 840,26 (вісімсот сорок грн. 26 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька (83015, м. Донецьк, пр-т. Миру, 10, код ЄДРПОУ 20377072) на розрахунковий рахунок № 256033012000 у ДОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 335106.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 02.11.2011