Постанова № 20257698, 31.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2011 року письмове провадження № 2а-9113/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан-Трейд"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

проскасування повідомлень - рішень

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва № 0007352302/2 та № 0007342302/2 від 24.01.2007.

Позивачем були змінені позовні вимоги, відповідно до яких він просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007352302/2 та №0007342302/2 від 24.01.2007; № 0007352302/3 та № 0007342302/3 від 13.04.2007.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.08.2007 у справі № 25/240-А позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0007352302/2 та № 0007342302/2 від 24.01.2007; № 0007352302/3 та № 0007342302/3 від 18.04.2007.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2008 постанову Господарського суду м. Києва від 07.08.2007 у справі № 25/240 А залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 Постанову Господарського суду міста Києва від 07.08.2007 та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2008 у справі № 25/240-А скасовано в частині задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2007 № 0007352302 та від 13.04.2007 № 0007352302/3 на суму податкового зобовязання в розмірі 2521 073,17 грн., в тому числі 1259 037,45 грн., справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2011 справу №25/240-А прийнято до провадження.

У звязку з неявкою належним чином повідомленого про судове засідання відповідача по справі, суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України розглянув справу у письмовому провадженні.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

З 29.06.2006 по 02.08.2006 відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача ТОВ «Союз-Віктан Трейд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.07.2005 по 31.03.2006.

Результати перевірки оформлені Актом № 1203/23-02/33643230 від 16.08.2006.

На підставі висновків перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0007352302/0 та № 0007342302/0 від 30.08.2006, які позивач оскаржив в адміністративному порядку. Ці скарги позивача були залишені відповідачем без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007352302/2 та № 0007342302/2; №0007352302/3 та №0007342302/3.

Податковим повідомленням-рішенням № 0007352302/2 та № 0007352302/3 позивачу донарахованого основного зобовязання з ПДВ на суму 1313918 грн. та штрафних санкцій на суму 5239476 грн. та № 0007342302/2, яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 295 грн. та штрафні санкції в сумі 170 грн.

Зі змісту Ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 встановлено, що судові рішення, а саме постанова Господарського суду міста Києва від у справі №25/240-А та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 25/240-А в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2007 № 0007342302/2, від 13.04.2007 №0007342302/3; від 24.01.2007 № 0007352302/2 та від 13.04.2007 № 0007352302/3 на суму 4032 320,83 грн., в тому числі основний платіж 54880,55 грн. та штрафні фінансові санкції у розмірі 3950000 грн. є такими, що набрали законної сили, а скасовані ними податкові повідомлення-рішення неправомірними.

Зважаючи на приписи ст.72 та ч.5 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначені висновки суду касаційної інстанції є обовязковими для суду першої інстанції.

З огляду на викладене вище, суд перевіряє правомірність оскаржуваних позивачем повідомлень-рішень від 24.01.2007 № 0007352302 та від 13.04.2007 № 0007352302/3 на суму податкового зобовязання в розмірі 2521 073,17 грн., в тому числі 1259 037,45 грн.

Відповідно до наявних у справі матеріалів податкові повідомлення-рішення від 24.01.2007 № 0007352302 та від 13.04.2007 № 0007352302/3 за порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п. 6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»під час виконання позивачем договорів комісії, укладених з ЗАТ «Завод марочних вин «Коктебель».

Відповідно до Договору комісії № 37 від 11.10.2005 позивач взяв на себе обовязки Комітента здійснювати по всій Україні правочини, спрямовані на здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольною продукцією та іншими продуктами харчування, які надаються ЗАТ «Завод марочних вин «Коктебель».

У зазначеному договорі питання про виплату комісіонеру комісійної винагороди визначено наступним чином: у випадку затвердження звіту комісіонера комітентом, аванс, вказаний у п.п. 4.4 даного Договору ( в розмірі 8 % від грошових коштів, що надійшли від комісіонера за реалізовану ним продукцію , згідно п.п.4.1 Договору) необхідно вважати винагородою комісіонера.

Додатковою угодою від 11.10.2005 до Договору № 37 умов щодо розміру комісійної винагороди та чи входить до її складу податок на додану вартість та його розмір не передбачено.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість». база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Позивач з урахуванням положень Додаткової угоди від 11.10.2005 до Договору № 37 не надав суду доказів про затвердження комісіонером звіту позивача як комітента, а також того, що до складу суми комісійної винагороди включено податок на додану вартість. Така позиція позивача базується на його позовних вимогах, викладених у позовній заяві, де він доводить незаконність податкових повідомлень-рішень в цілому. З огляду на це суд не має можливості перевірити правильність нарахування позивачем податку на додану вартість в частині, щодо якої судові рішення були скасовані судом касаційної інстанції.

Натомість, відповідач як субєкт владних повноважень та несе обовязок по доведенню правомірності прийнятих ним рішення як в цілому, так і в частині, не надав суду розрахунку нарахованого ним податкового зобовязання з податку на додану вартість за Договором № 37 від 11.10.2005.

При цьому, рішенням Вищого адміністративного суду України встановлено, що податкові повідомлення-рішення мають вади, що підтверджується їх частковим скасуванням.

Також суд звертає увагу, що відповідно до чинного на час проведення перевірки Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(далі - Порядок) були встановлені вимоги щодо акта перевірки.

Так, відповідно до п.1.3 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно з п.1.5 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Пунктом 1.6 Порядку передбачено, що за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно з п.1.7 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п.2.3.2 п.2.3 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Зміст Акта перевірки від 16.08.2006 не відповідає зазначеним вище вимогам та не дає можливості суду перевірити достовірність виявлених під час перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, а відтак і правомірність нарахованих сум податкового зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як субєкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обовязку щодо доказування, а також порушив вимоги ч.2 ст.19 Конституції України.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та обєктивно, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан Трейд»задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 24.01.2007 № 0007352302 та від 13.04.2007 № 0007352302/3 на суму податкового зобовязання в розмірі 2521 073,17 грн., в тому числі 1259 037,45 грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Арсірій Р.О.