Постанова № 20257551, 06.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(письмове провадження)

06 жовтня 2011 року                     справа № 2а-4646/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс»

доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про          визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 001720700/0 та № 0001730700/0 від 8 вересня 2010 року № 0001720700/1 та № 0001730700/1 від 4 листопада 2010 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 001720700/0 та № 0001730700/0 від 8 вересня 2010 року № 0001720700/1 та № 0001730700/1 від 4 листопада 2010 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що, на думку позивача, на підставі протиправних висновків щодо порушення ТОВ «ВВ Імекс»приписів пп.7.7.2-7.7.4, пп. 7.7.7 п.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ у Дарницькому районі міста Києва прийнято протиправні податкові повідомлення-рішення.

Представником позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представником відповідача надано суду письмові заперечення на позовну заяву, зазначено про правильність висновків ДПІ за результатами позапланової виїзної документальної перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс», код ЄДРПОУ 32156999, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 38846345 від 27.07.2006.

Позивачем подано до ДПІ у Дарницькому районі міста Києва податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та розрахунком вказаного відшкодування.

За даними податкової декларації за червень 2010 року позивач звітував за наступними показниками: усього податкових зобов’язань (-) (рядок 9), усього податкового кредиту –25410,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту склала від’ємне значення –25410,0 грн. (рядок 18.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду –389662,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню –389662,0 грн, в тому числі на рахунок платника у банку –389662,00 грн. ( рядок 25.1) .

На підставі вищезазначеної декларації, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва, відповідно до Наказу № 590-П від 20 серпня 2010 року та Направлення № 757 від 20 серпня 2010 року проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «ВВ Імекс»щодо перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування суми ПДВ за червень 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт № 5466/0700/32156999 від 1 вересня 2010 року яким встановлено порушення пп. 7.7.1- 7.7.4, абзацу «а» пп. 7.7.7 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі –Закон про ПДВ), пп. 5.12.6 п.5.12 Наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання», а саме встановлено, що ТОВ «ВВ Імекс»було занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 370720,00 грн. за період лютий 2008 року –травень 2010 року.

На підставі вказаного акту, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва винесено податкові повідомлення-рішення № 001720700/0 та № 0001730700/0 від 8 вересня 2010 року, якими встановлено, що ТОВ «ВВ Імекс»добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 370720,00 грн. бюджетного відшкодування.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте за результатом розгляду скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення –без змін.

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв’язку зі сплатою ПДВ постачальниками товарів у звітному періоді (травні 2010 року), у ТОВ «ВВ Імекс»виникло право отримати бюджетне відшкодування ПДВ у наступному звітному періоді (червні 2010 року) у межах сплачених сум у попередньому звітному податковому періоді (травні 2010 року).

При цьому позивач зазначає, що у податковій декларації за травень 2010 року у рядку 26 згідно Закону про ПДВ визначена і задекларована сума ПДВ у розмірі 370720,00 грн.

Зазначена сума позивачем у попередніх звітних податкових періодах не ставилась у рядок 25.2 декларації з метою зарахування від’ємного значення за рахунок у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів, так як в такому випадку зазначена сума не враховувалась б при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів, а навпаки, враховувалась позивачем при формуванні податкового кредиту.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно доводів, наведених у акті перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем занижено розмір бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року на суму 370720,0 грн., завищив заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року на суму 370720,00 грн., оскільки суми податку на додану вартість, заявлені позивачем до відшкодування у червні 2010 року, не приймали участі у формуванні від’ємного значення за попередній податковий період. Частину з суми заявленого до відшкодування ПДВ у розмірі 18942,00 грн. залишено відповідачем на доопрацювання для проведення заходів та дослідження даних операцій до виробника (імпортера).

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд не погоджується з зазначеними вище висновками податкового органу з огляду на наступне.

Як з’ясовано судом, а відповідач не оспорює, при перевірці останнім не встановлено взаємовідносин ТОВ «ВВ Імекс»з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнанні недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення суб’єктом господарювання нікчемних правочинів.

З матеріалів справи та наданих позивачем пояснень вбачається, що у р. 23 поданої позивачем декларації з ПДВ за червень 2010 року задекларовано «залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», податковий кредит червня 2010 року включає 389662,00 грн., що складається з від’ємного значення між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом травня 2010 року у сумі 18942,00 грн. та залишку від’ємних значень між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом попередніх звітних періодів у сумі 370720,00 грн.

У зв’язку з зазначенням у р. 24 декларації «залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»зазначено суму 389662,0 грн., позивачем, відповідно до положень пп. 7.7.4. п.7.7 ст. 7 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Закону про ПДВ прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Як вбачається з податкової декларації за травень 2010 року у рядку 26, позивачем визначено і задекларовано суму ПДВ у розмірі 370720,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню, тобто частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг).

Крім того, виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку фактично сплачено отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковом періоді постачальникам товарів (послуг). При цьому, Закон про ПДВ не обмежує термін «попередній період»лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Відповідно до п. 5.12.2 Наказу ДПА України № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" від 30 травня 1997 року бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів.

Частину від’ємного значення, фактично сплачену позивачем постачальникам товарів, робіт, послуг у попередніх податкових періодах та не погашену податковими зобов’язаннями попередніх податкових періодів, позивачем зазначено у сумі 389662 грн. факт сплати коштів постачальникам підтверджується платіжними дорученнями та виписками банківських установ, про що зазначено у акті перевірки.

Беручи до уваги відомості акту перевірки, який є носієм доказової інформації, щона підставі оригіналів податкових накладних підтверджено сплату позивачем протягом січня 2008 року –червня 2010 років суми податку на додану вартість у розмірі 370 720,00 грн., суму у розмірі 18942 грн. відповідачем залишено на доопрацювання, Суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо завищення суми відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку є помилковими, а зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на 370720,0 грн. є неправомірним.

На підставі вищезазначеного податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі міста Києва № 001720700/0 та № 0001730700/0 від 8 вересня 2010 року є безпідставними та підлягають скасуванню.

Судом враховано, що податкові повідомлення-рішення № 0001720700/1 та № 0001730700/1 від 4 листопада 2010 року винесені у зв’язку з адміністративним оскарженням попередніх податкових повідомлень-рішень

Крім того, судом враховано, що податкові повідомлення-рішення № 0000842304/1, № 0000852304/1 від 12.12.2008 винесені у зв'язку з адміністративним оскарженням податкових повідомлень-рішень № 001720700/0 та № 0001730700/0 від 8 вересня 2010 року , а тому є ідентичними.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, ч. 6 ст. 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 001720700/0 та № 0001730700/0 від 8 вересня 2010 року № 0001720700/1 та № 0001730700/1 від 4 листопада 2010 року винесені Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Н.М. Клименчук