Постанова № 20256552, 20.12.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

20.12.2011 Справа № 2а/2570/5844/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Список >

12 грудня 2011 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіТкаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

14.11.2011 року Приватне акціонерне товариство «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» (далі ПАТ «КСК «Чексіл») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ у м.Чернігові) та просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 03.08.2011 року №0003692320, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2063350,00 грн. за 1 квартал 2011 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн.; від 03.08.2011 року № 0003702320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 412670,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ПАТ «КСК «Чексіл» укладено договір поставки вовни з ТОВ «ТК «Глотекс» від 25.09.2009 року № 34 на суму 2476019,40 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 412669,90 грн. Сума коштів, сплачених по вказаному договору, віднесена позивачем до складу валових витрат. Також сума 412669,90 грн. включена ПАТ «КСК «Чексіл» до податкового кредиту за грудень 2010 року та січень 2011 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Виконання договору та реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується документами, що надавались на перевірку, а саме: договором, податковими накладними, видатковими накладними. Всі операції по договорам належним чином відображені в бухгалтерському обліку товариства. Позивач вважає, що висновки, зазначені в акті перевірки від 18.07.2011 року №1427/23/14251734, про нікчемність правочину є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки сторони договору вчинили всі необхідні дії на його виконання та виконали всі умови, що передбачені договором. Таким чином, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки сировина (вовна) була поставлена, оплата по договору проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі. Отже, відповідач дійшов хибного висновку про завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2063350,00 грн. Також представник позивача вказує на те, що ПАТ «КСК «Чексіл» має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, отримані від платника податку, який зареєстрований у встановленому законом порядку. За таких обставин позивач вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в складі вартості договору за перевіряємий період. Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 03.08.2011 року №0003692320, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2063350,00 грн. за 1 квартал 2011 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн.; від 03.08.2011року № 0003702320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 412670,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн., є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ДПІ у м. Чернігові проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «КСК «Чексіл» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18.07.2011 року № 1427/23/14251734. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства, а саме: п.1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2063349,50 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року в сумі 1825306,22 грн., за 1квартал 2011 року в сумі 238043,28 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 412669,90 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 412669,90 грн. У звязку з цим податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 03.08.2011 року №0003692320, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2063350,00 грн. за 1 квартал 2011 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн.; від 03.08.2011 року № 0003702320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 412670,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн. Також представник відповідача зазначає, що поставка вовни на ПАТ «КСК «Чексіл» відбувалась по ланцюгу від ТОВ «Промтехноопт» до ТОВ «ТК «Глотекс» та відповідно до ПАТ «КСК «Чексіл». За наявної інформації ТОВ«Промтехноопт» не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними «податковими ямами» та не виконує податкових зобов'язань перед бюджетом. Взаємовідносини ТОВ«Промтехноопт» з суб'єктами господарювання (зокрема, ТОВ «ТК «Глотекс») здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Тому податковим органом зроблено висновок, що договір з ТОВ «ТК «Глотекс» укладено без мети настання реальних правових наслідків та є нікчемним, а тому не може впливати на формування як податкового кредиту, так і податкового зобовязання звітного податкового періоду. Тому представник ДПІ у м.Чернігові вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ПАТ «КСК «Чексіл» (ідентифікаційний код-14251734) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 24.12.2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.11.2011 року (а.с. 88 т. 1).

Основним видом діяльності ПАТ «КСК «Чексіл» є кардне прядіння вовняних волокон, камвольне прядіння вовняних волокон, оптова торгівля текстильними товарами тощо, що підтверджується Статутом ПАТ «КСК «Чексіл» та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.11.2011 року (а.с. 88,89-114 т. 1).

На підставі направлень на перевірку від 10.06.2011 року № 1243, № 1244, № 1245, №1246, № 1242 та №1241, наказу начальника ДПІ у м. Чернігові від 30.05.2011 року №2451 та відповідно до плану-графіка на 2 квартал 2011 року співробітниками ДПІ у м.Чернігові проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «КСК «Чексіл» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18.07.2011 року №1427/23/14251734 (а.с. 11-60, 207 т. 1).

В акті перевірки від 18.07.2011 року №1427/23/14251734 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

- п.1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2063349,50 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року в сумі 1825306,22 грн., за 1квартал 2011 року в сумі 238043,28 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено сум бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 412669,90 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 412669,90 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення, які є предметом розгляду по даній справі:

-від 03.08.2011 року №0003692320, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2063350,00грн. за 1квартал 2011 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн. (а.с. 61 т. 1);

-від 03.08.2011 року № 0003702320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 412670,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн. (а.с. 62 т.1).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано до ДПС України скаргу.

Рішеннями ДПС України про результати розгляду скарги від 02.11.2011 року №4730/6/10-2115 податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові залишено без змін, а скаргу позивача-без задоволення (а.с. 63-67 т. 1).

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Судом встановлено, що ПАТ «КСК «Чексіл» співпрацює з ТОВ «ТК «Глотекс» (код ЄДРПОУ-30496066) з вересня 2009 року. ТОВ «ТК «Глотекс» для ПАТ «КСК «Чексіл» є одним з найбільших вітчизняних покупців тканин виробництва ПАТ «КСК «Чексіл» та традиційним постачальником сировини.

ТОВ «ТК «Глотекс» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 22.10.1999 року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.12.2011 року та свідоцтвом № 28291157 про реєстрацію платника ПДВ НБ № 044547 (а.с. 116-119 т.1, 78-79 т. 2).

Так, ПАТ «КСК «Чексіл» укладено з ТОВ «ТК «Глотекс» договір поставки від 25.09.2009 року № 34 (а.с. 68-69 т. 1).

Відповідно до укладеного договору ПАТ «КСК «Чексіл» замовило у ТОВ «ТК «Глотекс» вовну.

За умовами вказаного договору ТОВ «ТК «Глотекс» зобовязується поставити, а ПАТ «КСК «Чексіл» прийняти та оплатити вовну за цінами, в кількості і асортименті та в строк згідно специфікації на кожну окрему поставку, які є невідємною частиною цього договору (а.с. 70-71 т. 1).

Договір підписано директорами ПАТ «КСК «Чексіл» і ТОВ «ТК «Глотекс» та скріплено печатками товариств.

Так, у 4 кварталі 2010 року та 1 кварталі 2011 року до валових витрат у рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт,послуг)» декларації з податку на прибуток підприємств, ПАТ «КСК «Чексіл» включило на загальну суму 2063349,50 грн. на основі здійсненої операції з придбання сировини у ТОВ «ТК Глотекс» для виробництва тканин.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підтвердження виконання договору з ТОВ «ТК «Глотекс» від 25.09.2009 року № 34 та реальність здійснення господарських операцій позивач надав наступні докази:

Видаткові накладні:

- № 506 від 20.12.2010р. на суму 1063162,81 грн., в т.ч. ПДВ 177193,80 грн. (а.с. 72 т.1);

- №507 від 21.12.2010р. на суму 1127204,65 грн., в т.ч. ПДВ 187867,44 грн. (а.с. 73 т.1);

- №510 від 05.01.2011р. на суму 285651,94 грн., в т.ч. ПДВ 47608,66 грн. (а.с. 74 т.1);

Податкові накладні :

- № 1330 від 21.12.2010 на суму 1127204,65 грн., в т.ч. ПДВ 187867,44 грн., поставлено вовни в кількості 21383,56 кг (а.с. 76 т.1);

- № 1329 від 20.12.2010 на суму 1063162,81 грн., в т.ч. ПДВ 177193,80 грн., поставлено вовни в кількості 20182,77 кг (а.с. 75 т.1);

- № 1339 від 05.01.2011 на суму 285651,94 грн., в т.ч. ПДВ 47608,66 грн., поставлено вовни в кількості 6431,50 кг (а.с. 77 т.1).

Всього накладні складені на суму 2476019,40 грн., в т.ч. ПДВ 412669,90 грн. (за грудень 2010 року в сумі 2190367,46 грн., в т.ч. ПДВ 365061,24 грн., за січень 2011 року в сумі 285651,94 грн., в т.ч. ПДВ 47608,66 грн.)

Транспортні перевезення отриманої сировини відбувались за рахунок ТОВ «ТД «Глотекс».

За отриману сировину ПАТ «КСК «Чексіл» грошовими коштами не розраховувалось, а проводило взаємозалік зустрічних однорідних вимог у відповідності до ст.601 Цивільного Кодексу України згідно заяви №02/03/1-20 від 04.02.2011 року на загальну суму 4016499,32грн., в т.ч. за грудень 2010 року в сумі 1294804,36 грн. та за січень 2011 року в сумі 2721694,96 грн., враховуючи суму зустрічних грошових зобов'язань заборгованість ПАТ «КСК «Чексіл» перед ТОВ «ТД «Глотекс» на 01.02.2011 рік складала 955122,34 грн. (а.с. 78 т.1).

Факт отримання товару на склад ПАТ «КСК «Чексіл» підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, виробничими завданнями по виконанню наказів, видатковими накладними від ТОВ «ТД «Глотекс» на постачання сировини (а.с. 120-122, 123-134,135-157 т.1).

Також факт отримання товару зафіксовано в Журналі реєстрації вивозу (ввоза) товаро-матеріальних цінностей (а.с. 218-250 т. 1, 1-17 т. 2).

На підставі виробничого завдання № 808 отримана сировина передана на виробництво для виготовлення продукції.

Одним із покупців готової продукції ПАТ «КСК «Чексіл» є ТОВ «ТД «Глотекс».

Постачання готової продукції на ТОВ «ТД «Глотекс» підтверджується наявними в матеріалах справи договорами поставки, видатковими та податковими накладними (а.с.158-178, 179-203 т. 1, 18-22, 23-38 т. 2).

В бухгалтерському обліку ці операції відображені в Картці рахунку 631 по контрагенту ТОВ «ТД «Глотекс» (а.с. 115 т.1).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Необхідно відмітити, що пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не дозволяється встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Таким чином, норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

В силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова повідомило ДПІ у м. Чернігові про те, що складено акт від 08.06.2011 року № 2370/23-05/30496066 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ТК «Глотекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період грудень 2010 року - січень 2011року.

У вказаному акті перевірки зазначено, що, ТОВ «ТК «Глотекс» за грудень 2010 року - січень 2011 року в своїй податковій звітності з ПДВ відображено факти придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгам постачання сільгосппродукції, від ТОВ «Промтехноопт». За наявної інформації ТОВ «Промтехноопт» не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними «податковими ямами» та не виконує податкових зобов'язань перед бюджетом. За місцем реєстрації ТОВ «Промтехноопт» та його посадові особи відсутні. За юридичною адресою ТОВ «Промтехноопт» директор відсутній, фактичне місце здійснення діяльності ТОВ «Промтехноопт» встановити немає можливості.

Такі посилання представника відповідача судом не беруться до уваги, оскільки даний факт не є обовязковою умовою для неможливості виконання договору та здійснення господарських операцій.

Крім цього, рішенням Господарського суду Харківської області від 13.09.2011 року по справі № 5023/7243/11, яке набрало законної сили, встановлено, що договір, укладений між ТОВ «ТК «Глотекс» та ТОВ«Промтехноопт», повністю відповідає вимогам цивільного законодавства та направлений на настання реальних наслідків, що полягають в отриманні доходу від здійснення господарської діяльності, тобто, виконаний фактично (а.с. 80-81 т.1).

Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість продавця) свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємство-контрагент позивача було зареєстровано як юридична особа та платник податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.12.2011 року, свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ НБ № 044547, довідкою про взяття на облік платника податків від 01.09.2011 року № 56741 та інформацією з бази даних ДПА України, яка міститься на офіційному сайті ДПА України (sta.gov.ua): ТОВ «ТК «Глотекс», код ЄДРПОУ- 30496066, індивідуальний податковий номер 304960620307, номер свідоцтва 28291157, свідоцтво анульовано 27.07.2011року за ініціативою податкової (а.с.116,117,118,119 т.1).

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин підприємство-контрагент було зареєстровано як юридична особа та платник податків.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що договір ПАТ «КСК «Чексіл» з ТОВ «ТК «Глотекс» був укладений позивачем з метою отримання сировини (вовни) для подальшого використання у своєму виробництві та реалізації.

Враховуючи наявність у позивача податкових накладних, видаткових накладних, належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, висновок податкового органу про віднесення до валових витрат позивача витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, є безпідставним.

А тому в діях позивача відсутнє порушення п.1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України щодо завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2063349,50 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року в сумі 1825306,22 грн., за 1квартал 2011 року в сумі 238043,28 грн.

Судом встановлено, що ПАТ «КСК «Чексіл» має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, визначається, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобовязання, породжує у платника податку обовязки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними. Податкові накладні відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений позивачем.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

За таких підстав суд доходить висновку, що у діях позивача відсутнє порушення пп.7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 412669,90 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 412669,90 грн.

Вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України поширюються також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з отримання позивачем товару (вовни), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м.Чернігові не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 03.08.2011 року № 0003692320 та № 0003702320.

Стягнути з Державного бюджету України (місцевий бюджет м.Чернігова, р/р31419537700002 ГУДК України в Чернігівській області, код22825965, МФО853592) на користь Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» 28,23 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.