Постанова № 20254922, 12.12.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року Справа № 2а/2370/8336/2011

12.12.11

9 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача Момота Р.В. за посадою, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі відповідач) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 3886021 від 27.06.2008 року та стягнення коштів в сумі 136 грн.

Позивач просить:

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2008 року ВП № 3886021 Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.

Постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 136 грн. на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, зобовязавши Соснівський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції перерахувати кошти на р/р 37176009000142 в УДК в Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 22808168.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що позивачем 01.03.2007 року винесена постанова № 22 про накладення адміністративного стягнення на страхувальника ОСОБА_2 у вигляді штрафу в сумі 136 грн.

24.05.2007 року позивач направив відповідачу заяву про примусове виконання постанови № 22 від 01.03.2007 року. 01.06.2007 року відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

27.06.2008 року відповідач виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 3886021 у звязку з повним фактичним виконанням.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, тому що адміністративний штраф від боржника ОСОБА_2 на р/р позивача не надходив.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав повністю з мотивів, зазначених у позові.

Представник відповідача надав суду заперечення, у якому просив у задоволенні позову відмовити зазначивши, що за заявою позивача було відкрите виконавче провадження № 3886021 про стягнення на користь фонду з ОСОБА_2 штрафу в сумі 136 грн. Вказане виконавче провадження було завершене державним виконавцем відповідно до п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 21.04.1999 року, у звязку з повним фактичним виконанням, про що винесено постанову, яку разом з виконавчим документом направлено на адресу позивача. Відповідач зазначив, що виконавче провадження за минуванням терміну зберігання знищене, про що свідчить відповідний акт.

Крім того, позивачу повертались акти звірки з відмітками про виконання виконавчого документа, про що свідчить акт від 01.07.2009 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606- ХІV в редакції, яка діяла на час правовідносин (далі Закон України № 606), визначено, що Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Пунктом 6 ч. 2 ст. 3 Закону України № 606 встановлено, що відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи - постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.1 ст. 18 Закону України № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.05.2007 року № 2389/03-06 про примусове виконання постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.03.2007 року № 22, у якій просив відкрити виконавче провадження та стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 штраф в розмірі 136 грн., додавши до заяви постанову про накладення адміністративного стягнення № 22 від 01.03.2007 року (оригінал) на одному аркуші.

01.06.2007 року державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_3 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 22 від 01.03.2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФССНВВПЗ штрафу в сумі 136 грн.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 37 Закону України № 606 визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадках фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 37 Закону України № 606 про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Державний виконавець Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Майка Алла Анатоліївна винесла постанову ВП № 3886021 від 27.06.2008 року, якою постановила виконавче провадження з примусового виконання постанови № 22 від 01.03.2007 року Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФССНВВПЗ штрафу в сумі 136 грн. закінчити, зазначивши у мотивувальній частині постанови про повне фактичне її виконання.

Відповідачем не надано доказу про отримання позивачем постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2008 року ВП № 3886021.

Пунктом 9.9 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 (далі Прядок)визначено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання завершеного у 2009 році виконавчого провадження, починається з 1 січня 2010 року та закінчується 31 грудня останнього року його зберігання.

Відповідно до п. 9.10 Порядку завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Наприклад, виконавчі провадження з трирічним строком зберігання, завершені у 2009 році, можуть включатися в акт, що буде складений не раніше 1 січня 2013 року. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Відповідачем не надано до суду документів, які підтверджують знищення виконавчого провадження.

Також, представник відповідача стверджував, що акти звірки з відміткою про виконання провадження відносно ОСОБА_2 неодноразово направлялись позивачу та для прикладу надав суду копію акта звірки матеріалів по примусовому стягненню штрафів за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по відділенню у м. Черкаси станом на 01 липня 2009 року, де у пункті 13 зазначено, що результат виконання «27.06.08 п. 8 ст. 37».

Суд не приймає твердження представника відповідача, що позивачу неодноразово повертались акти звірки з відмітками про виконання державними виконавцями виконавчого документа з огляду на те, що позивачем надано суду відповідні акти акта звірки матеріалів по примусовому стягненню штрафів за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по відділенню у м. Черкаси станом на 01.07.2008 року, 01.10.2008 року, де у п. 16 відсутня відмітка про виконання провадження відносно ОСОБА_2, на 01.10.2010 року у п. 10 відсутня відмітка про виконання провадження відносно ОСОБА_2 Всі вказані акти звірки підписані заступником начальника Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції та завірені печаткою.

Статтею 86 Закону України № 606 визначено, що стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Позивач не надав суду доказів щодо заподіяння державним виконавцем йому збитків при здійсненні виконавчого провадження, я тому вимога про стягнення з відповідача шкоди в сумі 136 грн. до задоволення не підлягає.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та стягнення коштів підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 181, 159 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Майки Алли Анатоліївни про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2008 року ВП № 3886021.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку визначеному ст. ст. 185 187 КАС України

Суддя П.Г. Паламар