Постанова № 20254792, 28.11.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року Справа № 2а/2370/8095/2011

28.11.1110 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Холода Р.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу адміністративну справу за позовом Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по збору за провадження торгівельної діяльності,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2011 року Смілянська обєднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по збору за провадження торгівельної діяльності в розмірі 611,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч ст. 267 Податкового Кодексу України не сплачувалась до бюджету плата за торговий патент у розмірі 10 % від розміру мінімальної заробітної плати, внаслідок чого в ОСОБА_1 наявна заборгованість перед бюджетом станом на 26.10.2011р. в сумі 611,19 грн.

У судове засідання позивач не зявився, однак на адресу суду надіслав клопотання (вх. № 32052/2011/2а/2370/8085/2011 від 28.11.2011 р.) в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника інспекції.

Відповідач у судове засідання не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надіслав.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 25.01.2007р., відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець Смілянської районною державною адміністрацією Черкаської області та 25.01.2007р. взятий на облік як платник податків в Смілянській обєднаній державній податковій інспекції Черкаської області.

У 2010 році відповідач звернулась із заявкою на придбання торгового патенту, на підставі якої отримала торгові патенти за № 866991 та № 903917.

Станом на 26.10.2011 року за відповідачем наявна заборгованість зі збору за провадження торгівельної діяльності у сумі 611,19 грн. що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника.

Судом також встановлено, що 30 березня 2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1462, згідно якої сума боргу відповідача становила 62 грн. 49 коп.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Порядок та строки сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності регулюються статтею 267 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. б п. 267.5.2. цієї статті збір за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю. Згідно підпункту 267.5.5. суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Пункт 59.3. зазначеної статті передбачає, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання . Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів , які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З облікової картки платника станом на 26.10.2011 року вбачається, що відповідач має недоїмку зі сплати збору за провадження торгівельної діяльності (роздрібна торгівля) в сумі 611,19 грн. Як встановлено судом, Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу від 30.01.2011 року № 1462, яку отримано відповідачем 31.03.2011 року. Натомість у п. 59.5. ст. 59 Податковому Кодексі України зазначено, що разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Оскільки вищезазначена податкова вимога є чинною ( доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ст. 94 Кодексу Адміністративного судочинства у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 14, 70, 71, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Смілянської обєднаної державної податкової інспекції (20700, м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 21367325) заборгованості по збору за провадження торгівельної діяльності в сумі 611,19 грн. (шістсот одинадцять) грн. 19 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Холод