Постанова № 20254341, 27.09.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 року Справа № 2а/2370/6449/2011

27.09.11

10 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

суддів: Грицаєнко О.Л., Трофімової Л.В.,

при секретарі Поліщук О.О.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (за довіреністю),

представників відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» до державної податкової інспекції у Камянському районі Черкаської області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Камянському районі Черкаської області, в якому просить скасувати частково податкове повідомлення-рішення ДПІ у Камянському районі Черкаської області від 21 липня 2011 року № 0000092301 про визнання податкового зобовязання в сумі 124612 грн. податку на прибуток підприємств за основним платежем та в сумі 31153 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а саме 120338 грн. основного платежу податку на прибуток та 30084 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України неправомірно було прийнято рішення, яким відповідачем визначено позивачу суму податкового зобовязання з податку на прибуток.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, проти задоволення позову заперечували повністю, посилаючись на обставини, зазначені в запереченнях проти адміністративного позову та додаткових поясненнях по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі статті 77 Податкового кодексу України ДПІ у Камянському районі Черкаської області проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 14.07.2011 року № 196/23-32357080.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку визначаються правовими нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994року за №334/94-ВР, який був чинним на період виникнення спірних правовідносин, що є предметом даного судового розгляду.

В зазначеному акті перевірки встановлено порушення вимог підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994року за №334/94-ВР, товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» не відобразило у колонці 4 «Записи, використані не в господарській діяльності»таблиці 1 приросту (убутку) балансової вартості запасів додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства вартості запасних частин, які використані для проведення ремонтів та поліпшення основних засобів за IV квартал 2008 року в сумі 72809 грн., в результаті чого збільшено суму приросту запасів та відповідно, валовий дохід з податку на прибуток підприємства за 2008 рік на суму 72809 грн. та донараховано податку на прибуток за даний період в розмірі 18202 грн. (72809 грн. * 25%).

Також за результатами даної перевірки ревізорами виявлено порушення позивачем пункту 5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР, а саме: ТОВ «Інтербудтехсервіс»не здійснило зменшення валових витрат при списанні кредиторської заборгованості, по яким минув строк позовної давності на загальну суму 477843 грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі встановленого порушення ДПІ у Камянському районі Черкаської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 року №0000092301, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 155765 грн., у тому числі основний платіж в розмірі 124 612 грн. та 31 153 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Такі дії позивача, як платника податку на прибуток, суд вважає такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Вирішуючи спір, суд зважає, що відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

-сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

-сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

-сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

-сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

-сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

-вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

-сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

-сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

-сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

-доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

-сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Підпунктом 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України №334/94-ВР передбачено, що витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, повязані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно зі статтями 8 і 9 та пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7 Закону України №334/94-ВР не включаються до складу валових витрат. Якщо підприємство придбало товарно-матеріальні цінності для підготовки, організації, ведення виробництва, продажу продукції (робіт, послуг), то вартість таких товарно-матеріальних цінностей відноситься до складу валових витрат згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ №334/94-ВР та відповідно бере участь у податковому обліку приросту (убутку) запасів. При використанні в подальшому таких запасів для виготовлення або поліпшення основних фондів, їх вартість не відноситься до складу валових витрат, тобто відображається у колонці 4 «Записи, використані не в господарській діяльності»таблиці 1 приросту (убутку) балансової вартості запасів додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143 (діяла на період, що перевірявся).

Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Разом з цим, при проведенні поліпшення основних фондів відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 ЗУ №334/94-ВР платник податку має право відносити до складу валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, у сумі що не перевищує 10 % сукупної вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих обєктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих обєктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу та підлягають амортизації з наступного податкового періоду.

Виходячи з норм вказаного закону, суд зазначає, що позивач не відобразив у колонці 4 «Записи, використані не в господарській діяльності»таблиці 1 приросту (убутку) балансової вартості запасів додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства вартості запасних частин, які використані для проведення ремонтів та поліпшення основних засобів за IV квартал 2008 року в сумі 72809 грн., в результаті чого збільшено суму приросту запасів та відповідно, валовий дохід з податку на прибуток підприємства за 2008 рік на суму 72809 грн.

В ході судового розгляду справи позивач належних та допустимих доказів на спростування рішення суб'єкта владних повноважень про вчинення порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.2, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не надав.

Наявність кредиторської заборгованості позивача, по якій минув термін позовної давності (ст. 257 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності в три роки) за отримані товарно-матеріальні цінності та послуги (ТОВ «МАЛ-ЕКО»- 97701 грн. 43 коп., ТОВ «Волопас-2003»- 279269 грн. 21 коп., ПП «ТВП «Аглінк»- 29569 грн. 82 коп., ТОВ «Тріо»- 11050 грн., ДП «Камянський спиртовий завод»- 3377 грн. 39 коп., КП «Уманське РЕУ №3»- 600 грн., ТОВ «Графіка»- 56231 грн. 25 коп., ТОВ «Альфа-сервіс»- 44 грн. 32 коп.), свідчить про те, що ТОВ «Інтербудтехсервіс»за даними операціями не понесло валових витрат, здійснення яких проводиться платником податку як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Вартість цих товарів не повинна включатися до складу валових витрат, оскільки вони не відповідають порядку визначення валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5 ЗУ №334/94-ВР.

Крім того, п. 5.1 ст. 5 ЗУ №334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пояснень представників позивача та відповідача у складі рядку 04.1 декларації з податку на прибуток «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім зазначених у 04.11»позивач відобразив понесені ним витрати, по яким минув термін позовної давності, таким чином, дане порушення призвело до завищення цього показника.

Пунктом 5.9 ст. 5 ЗУ №334/94-ВР визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Отже, вартість отриманих товарів включається до складу валових витрат. Одночасно вона включається і до балансової вартості запасів з метою участі у розрахунку їх приросту (убутку) за п. 5.9 ст. 5 ЗУ №334/94-ВР, збільшуючи їх балансову вартість та приріст запасів.

Враховуючи норму п. 5.9 ст. 5 ЗУ №334/94-ВР, суд погоджується з висновками відповідача щодо неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат сумипри списанні кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ДПІ у Камянському районі Черкаської області правомірно встановило порушення позивачем пп. 4.1.1 та 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1, 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994року за №334/94-ВР та з додержанням норм чинного законодавства винесло податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року № 0000092301 про визнання податкового зобовязання в сумі 124612 грн. податку на прибуток підприємств за основним платежем та в сумі 31153 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а саме 120338 грн. основного платежу податку на прибуток та 30084 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в адміністративному позові та були спростовані доводами відповідача, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та в матеріалах справи.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький

Судді О.Л. Грицаєнко

Л.В. Трофімова