Постанова № 20253940, 12.12.2011, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 1-199/11

2011 р.

П О С Т А Н О В А

12.12.2011м. Полтава Ленінський районний суд м. Полтави в складі головуючого Жилки О.М., при секретарі Каленіченко В.О., за участю прокурора Прокопенка Г.С., захисника адвоката ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_2, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, працюючи начальником ст. Галка Полтавської дирекції залізничних перевезень СТГО „Південна залізниця”, згідно наказу №617 від 27.10.2008 року був направлений у службове відрядження до м. Києва на курси підвищення кваліфікації до Київського технікуму залізничного транспорту на строк з 3.11.2008 року по 15.11.2008 року, у звязку з чим отримав аванс в розмірі 1830 грн. Прибувши до м. Києва, поставив відмітку про прибуття на курси та поселився у АДРЕСА_1, де проживав з 3.11.2008 року по 14.11.2008 року. За період проживання придбав у невстановленої слідством особи квитанцію до прибуткового касового ордеру про оплату проживання та копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ДП Київського туристичного готелю „Дружба”. По приїзду з відрядження, ОСОБА_2 18.11.2008 року надав до бухгалтерії Полтавської дирекції залізничних перевезень СТГО „Південна залізниця” звіт про використання коштів наданих на відрядження, квитанцію про оплату проживання та копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, які не були видані підприємством та придбані у невстановленої слідством особи.

Захисник підсудного в судовому засіданні заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, посилаючись на неправильність та неповноту досудового слідства. В своєму клопотанні та в судовому засіданні захисник зазначив, що органи досудового слідства не виконали у повному обсязі вимог ст. 22 КПК України, внаслідок чого залишилися незясованими такі обставини справи, зясування яких має істотне значення для прийняття в ній законного і обгрунтованого рішення.

Вислухавши з цього приводу думку прокурора, який заперечував проти заявленого клопотанння, підсудного, який клопотання підтримав, суд вважає, що справа повинна бути повернута для проведення додаткового розслідування у звзку з суттєвими неповнотою та однобічністю досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобовязані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, не вправі перекладати обовязок доказування на обвинуваченого.

Разом з тим, при розслідуванні даної кримінальної справи, органи досудового слідства не в повній мірі виконали вимоги вказаної вище норми закону.

Підсудний ОСОБА_2, як під час досудового слідства так і в судовому засіданні, свою вину у вчиненні вказаного вище злочину заперечував посилаючись на те, що йому не було відомо про підробку квитанції до прибуткового касового ордеру з відбитком печатки Київського туристичного готелю „Дружба” оскільки, поселення його та інших слухачів курсів відбувалося за вказівкою ОСОБА_3, яка була керівником курсів з підвищення кваліфікації. Тому він вважав, що ордер видала представник готелю.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, кожний окремо, пояснили суду, що їх поселенням займалась завідуюча курсами ОСОБА_3, якій вони, по прибуттю до технікуму, здали посвідчення про відрядження. Вони, разом з ОСОБА_2 заходили до її кабінету, де вона записувала їхні прізвища та повідомила за якою адресою вони будуть проживати. Проживали вони на приватній квартирі, яку порекомендувала їм ОСОБА_3, при цьому, остання видала їм аркуш паперу із адресою приватної квартири. Квитанції до прибуткового касового ордеру їм заповняла власноручно та видавала господарка квартири.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що згідно наказу Укрзалізниці, договору між технікумом і залізницями, та її посадових обовязків, вона дійсно була відповідальна за забезпечення житлом слухачів курсів, та саме вона розселяла усіх без винятку слухачів по приватних квартирах та при цьому розяснювала, що останні проживатимуть на квартирах у приватних осіб, які мають право надавати такі послуги. Крім того, пояснила свідок, що їй було відомо про те, що слухачам на проживання видано по 120 грн. на добу.

Відповідно до договору №П/НА-07477/НЮ про підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців Південної залізниці від 12.03.2007 року, технікум залізничного транспорту забезпечує слухачів, які прибувають до навчального закладу на підвищення кваліфікації місцями для проживання, а згідно офіційного листа директора технікуму №403 від 11.01.2008 року, вартість проживання одного слухача складає 100 120 грн. за добу, що свідчить про те, що керівництву Південної залізниці заздалегідь було відомо про порядок забезпечення слухачів житловими умовами, в звязку з цим, доводи ОСОБА_2, а також свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_4 про вирішення питання їх поселення керівництвом технікуму не позбавлені підстав, що може виключити причетність підсудного до вчинення злочину.

Свідок ОСОБА_3, як в ході досудового, так і судового слідства свою причетність до поселення підсудного та слухачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_4 заперечувала.

Покази свідка ОСОБА_8, яка в ході досудового слідства також заперечувала свою причетність до поселення вказаних осіб, з незалежних від суду причин, не були перевірені в судовому засіданні в звязку з цим, органам досудового слідства необхідно детально перевірити показання підсудного ОСОБА_2 та вказаних свідків стосовно порядку надання житла, його оплати останнім та слухачами курсів підвищення кваліфікації, які навчалися разом з ним, що має суттєве значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у нього умислу на використання підробленого документа.

Як пояснив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, слухачам його групи теж видавали аркуші з адресами приватних квартир, де вони мали проживати в м. Києві. Такі ж покази ОСОБА_4 давав на досудовому слідстві під час час очної ставки з ОСОБА_3, разом з тим, органами досудового слідства не встановлені ці особи, їх допит не проведено, не вилучено документи, які підтверджують факт перебування їх на курсах підвищення кваліфікації.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 19 січня 2011 року, якою вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2010 року в частині виправдання ОСОБА_2 за ст. ст. 191, 366 КК України залишено без змін, а щодо засудження його за ч. 3 ст. 358 КК України скасовано а справу направлено на додаткове розслідування.

В зазначеній ухвалі Апеляційного суду було зазначено, що органами досудового слідства не було зясоване питання субєктивної сторони злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, яка характеризується лише прямим умислом.

Разом з цим, судом встановлено, що органи досудового слідства не виконали вимоги ст. 64 КПК України, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню в кримінальній справі.

При провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, помякшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином.

При доказуванні у кримінальній справі повинні бути встановлені ті обставини, які відносяться до події злочину.

Прямий умисел підсудного ОСОБА_2 на використання за відомо підробленого касового ордера не доведено, сам підсудний категорично заперечує факти як підробки, так і використання підробленого документа а тому, при невстановлені органами досудового слідства фактичних обставин справи, які відносяться до події злочину та за наявності суттєвих протиріч у здобутих доказах, суд позбавлений можливості їх усунути і дати їм відповідну правову оцінку.

Судом встановлено, що вказівки суду апеляційної інстанції, який повернув справу на додаткове розслідування, органами досудового слідства не були виконані в повному обсязі.

Під час додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно встановити та допитати усіх слухачів курсів для зясування питання щодо порядку розселення слухачів на приватні квартири; допитати з цього питання директора технікуму ОСОБА_9, який направляв відповідного листа до Південної залізниці про поселення слухачів у житловому фонді; провести судову почеркознавчу експертизу по касових ордерах слухачів ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які разом із підсудним ОСОБА_2, проживали на одній квартирі, для зясування питання однією чи різними особами було виготовлено рукописний текст у них, хто із них або хтось інший заповнили ці касові ордери; встановити особу, яка виготовила та підробила касові ордери; встановити, що саме ОСОБА_8 є тією особою, яка проводила поселення підсудного ОСОБА_2 на квартиру та виписувала підроблений касовий ордер не тільки підсудному, але і ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскільки, підсудний під час очної ставки заперечував цей факт; провести судову експертизу щодо визначення ідентичності печатки готелю «Дружба», яка була у користуванні до 1996 року, із відтисками на касовому ордері ОСОБА_6; провести судову експертизу щодо визначення ідентичності свідоцтва про державну реєстрацію готелю «Дружба», із копією свідоцтва про державну реєстрацію цього готелю, наданого до бухгалтерії підсудним ОСОБА_2; встановити та допитати особу на імя ОСОБА_10, який при поселенні підсудного ОСОБА_2 на квартиру, зустрів його, відрекомендувався чоловіком ОСОБА_8 та провів слухачів до квартири, щодо обставин цього поселення та особи, яка його проводила; витребувати інформацію від операторів мобільного звязку щодо перевірки телефонних контактів, які б свідчили про попередні домовленості ОСОБА_3 та ОСОБА_8 щодо поселення слухачів; перевірити, чи була у користуванні Київського туристичного готелю «Дружба»до 1996 року печатка саме із написом «Київський туристичний готель «Дружба»свідоцтво №37610169», яка підлягала обовязковій заміні із 01 квітня 1996 року на печатку із написом «Київський туристичний готель «Дружба»ідентифікаційний код 02583684».

Зазначені недоліки не можуть бути усунуті під час судового розгляду оскільки, це потребує проведення значного обсягу оперативно-розшукових заходів та слідчих дій.

Більш того, відповідно до ч. 7 ст. 374 КПК України, вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обовязковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання захисника, щодо направлення справи на додаткове розслідування є слушними так, як було встановлено в судовому засіданні, органи досудового слідства не в повній мірі виконали вказівки суду апеляційної інстанції, досудове слідство по справі провадилось неповно та однобічно, всупереч вимогам ст. 22 КПК України, оскільки, ця неповнота та однобічність не можуть бути усунуті в судовому засіданні. В ході додаткового розслідування необхідно ретельно зясувати всі обставини справи, які мають істотне значення, підлягають перевірці та доказуванню у кримінальній справі і які відносяться до події злочину, допитати свідків, провести по справі зазначені вище експертизи, провести інші слідчі дії, та дати оцінку показам підсудного та свідків у сукупності з іншими доказами.

Після закінчення досудового слідства, забезпечити обвинуваченому, у відповідності до ст. 218 КПК України, право на ознайомлення з усіма матеріалами кримінальної справи.

На підставі викладеного, кеурючись ст.ст. 281, 273 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, направити Полтавському транспортному прокурору для проведення додаткового розлідування.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2, - підписку про невиїзд, - залишити без змін.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави

О. М. Жилка