Постанова № 20253918, 29.08.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/6252/2011

29.08.11

10 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

при секретарі Ватажок-Сташинській А.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 (за довіреністю),

представників відповідача ОСОБА_3 (за посадою), ОСОБА_4 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Черкаського міського зоологічного парку про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Черкаського міського зоологічного парку про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 27400 грн. за незайняті робочі місця інвалідами у 2010 році та 830 грн. 22 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, всього на загальну суму 28230 грн. 22 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю, просив суд задовольнити його в повному обсязі та стягнути з відповідача заявлену суму адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 28230 грн. 22 коп., з мотивів порушення відповідачем вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зазначивши при цьому, що підприємства, установи і організації, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів відповідно до 4% нормативу робочих місць.

Представники відповідача під час судового розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечували повністю, просили суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

У 2010 році у відповідача повинні були працювати 2 інваліди, проте позивачем встановлено, що в порушення вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 1 робоче місце інвалідом зайняте не було.

Вартість одного робочого місця за звітній період на підприємстві становить 27400 грн. Так, загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів становить 27400 грн. 25 коп. У встановлений законодавством термін, до 15 квітня 2011 року, визначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконаний норматив у 2010 році відповідач Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів не сплатив. У звязку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій з 16 квітня 2011 року відповідачу нараховано пеню, сума якої на день звернення позивача до суду становить 830 грн. 22 коп.

Як вбачається з поданого відповідачем звіту (а. с. 6), протягом 2010 року останній використовував працю 41 найманого працівника.

Відповідач кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у звіті зазначив, а саме одне.

17.05.2010 року позивачем було проведено перевірку виконання відповідачем нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за період з 01.01.2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якого складено акт від 17.05.2011 року.

В ході перевірки було встановлено, що норматив працевлаштування інвалідів відповідачем не виконано, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів складає 1 особа, при нормативі 2 робочі місця для працевлаштування інвалідів, на підприємстві в наявності 2 трудові книжки працюючих інвалідів: ОСОБА_5 працює з 01.06.1990 року та ОСОБА_6 прийнятий на роботу з 12.12.2010 року.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року № 875-XII (надалі за текстом «Закон № 875-XII»).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 18 цього Законузабезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Закону № 875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.2 цієї статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно наданого відповідачем для відділення Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у звітному періоді склала 41 особа.

Разом з тим, суд зазначає, що обчислення чисельності працюючих, яка виступає базою для розрахунку такого нормативу на підприємствах, має здійснюватися відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722.

Так, п. 3.2.5 зазначеної Інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Пунктом 3.4 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384передбачено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем згідно акту перевірки виконання роботодавцями нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій від 17.05.2010 року вірно встановлено чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні були працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»на підприємстві позивача у 2010 році в кількості 2 осіб.

Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів», працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

З аналізу зазначених норм вбачається, що працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Отже, чинним законодавством передбачений обов'язок повідомлення підприємствами, установами та організаціями уповноважених органів про наявність вільних робочих місць (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. № 803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства про порядок атестації та створення робочих місць інвалідів на підприємстві працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену у встановленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Таким чином, суд наголошує, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, але Законом на нього покладено обов'язок інформувати належним чином відповідні органи про наявні вакантні місця для працевлаштування інвалідів.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Державного комітету статистики від 06.07.1998 року № 244 затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Судом встановлено, що відповідач на протязі 2010 року жодного разу не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, що підтверджується листом Черкаського міського центру зайнятості від 12.07.2011 року № 2377/03-1 (а. с. 11).

Таким чином, на підставі вищевикладеного та враховуючи, що відповідно до законодавства України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів, суд приходить висновку про не вчинення відповідачем усіх залежних від нього заходів для виконання нормативу з працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону N 875-XII підприємства /об'єднання/, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Беручи до уваги, що відповідач на протязі 2010 року не звертався до центру зайнятості з проханням направити інвалідів для працевлаштування згідно звіту форми 3-ПН про вакансії для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними даними, згідно частини 1 статті 20 Закону України № 875-XII, відповідач зобовязаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за 2010 рік.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною 2 статті 20 Закону України № 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно вищезазначеного акту перевірки виконання відповідачем нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій від 17.05.2011 року середньорічна заробітна плата штатного працівника в 2010 році у відповідача складала 27400 грн.

Отже, відповідач зобовязаний був до 15 квітня 2011 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2010 рік в сумі 830 грн. 22 коп.

Враховуючи, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2011 року по 25.07.2011 року розраховується, з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 120,00% та складає 830 грн. 22 коп.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-XII, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідач, ігноруючи вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо створення робочих місць для забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами, перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.

Разом з тим Закон не ставить в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а лише визначає порядок сплати штрафних санкцій. Тому доводи відповідача щодо відсутності прибутку суд визнає безпідставними, оскільки відповідно до частини 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів»від сплати штрафних санкцій звільнено установи та організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Посилання відповідача на ознаку його неприбутковості та специфіку діяльності не спростовує позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.01.2011 року № 37 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9.02.2011 року за № 161/18899присвоєння установам та організаціям ознаки неприбутковості здійснюють державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції (далі - місцеві органи державної податкової служби) відповідно до такої структури ознаки: органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (підпункт "а" пункту 157.1 статті 157 розділу III Податкового кодексу України):

(0001) - органи державної влади України;

(0002) - установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

(0003) - органи місцевого самоврядування;

(0004) - установи, організації, створені органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

При включенні неприбуткової установи та організації до бази Реєстру їй за кодом ЄДРПОУ ставиться ознака неприбуткової установи чи організації, якою є нумерація установ та організацій за окремими групами відповідно до пункту 157.1 статті 157 розділу III Податкового кодексу України.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування встановлено, що роботодавці, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал довідки пред'являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів. У разі надсилання звіту поштою копія довідки засвідчується нотаріально.

Проте, доказів включення відповідача до Реєстру неприбуткових установ та організацій і присвоєння відповідачу такої ознаки неприбутковості, що підтверджувала б повне утримання відповідача за рахунок коштів місцевого бюджету суду надано не було.

Таким чином, судом встановлено, що Черкаський міський зоологічний парк не звільнений від сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця інвалідами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки, в судовому засіданні свідки не залучалися та експертизи не проводилися, судові витрати, що підлягають стягненню, відсутні.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 94, 122, 128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Черкаського міського зоологічного парку (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 132, ідентифікаційний код 02127064) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, пр. Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) 27400 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2010 році та 830 грн. 22 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, усього 28230 (двадцять вісім тисяч двісті тридцять) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 31 серпня 2011 року.

Головуючий С.О.Кульчицький