Постанова № 20253737, 15.08.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/5196/2011

15.08.11

09 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Кульчицького С.О.,

при секретарі судового засідання Ватажок-Сташинській А.В.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екопол-Україна»до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання неправомірними та скасування рішень і вимог,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екопол-Україна»звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, в якому просить визнати неправомірними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.2011 року №1121, №1122, №514, №1123, №515, визнати неправомірними та скасувати вимоги про сплату боргу від 10.06.2011 року №Ю-72, №Ю-1778.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що порушень вимог Законів України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»ним допущено не було, а тому оскаржувані рішення та вимоги є неправомірними та підлягають до скасування.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити з підстав, зазначених у позові та поясненнях по справі від 10 серпня 2011 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екопол-Україна»зареєстроване як юридична особа 24.11.2008 року, ідентифікаційний код 36262128.

Співробітниками управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси було проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 26.11.2008 року до 21.01.2011 року, надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 26.11.2008 року до 31.12.2010 року та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, контроль за нарахуванням та сплатою за якими покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування за період з 01.01.2011 року до 23.05.2011 року, за результатами якої складено акт від 10.06.2011 року №177.

Згідно акту перевіркою було встановлено порушення позивачем ч.1 ст.19 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV): у квітні 2010 року занижений ФОП на суму 857 грн. 14 коп. по застрахованій особі ОСОБА_4, у вересні 2010 року занижений ФОП на суму 1832 грн. 87 коп. по застрахованій особі ОСОБА_5

У лютому 2011 року занижений ФОП на суму 300 грн. по застрахованій особі ОСОБА_6, чим порушено ч.1 пп.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі Закон № 2464-VІ).

Перевіркою нарахування та утримання страхових внесків та єдиного внеску встановлено порушення ч.1 ст.19 Закону № 1058-IV, що полягає у заниженні внесків: у квітні 2010 року на суму 284 грн. 57 коп. по тарифу 33,2% та на суму 17 грн. 14 коп. по тарифу 2% по застрахованій особі ОСОБА_4, у вересні 2010 року на суму 608 грн. 51 коп. по тарифу 33,2% та на суму 36 грн. 66 коп. по тарифу 2% по застрахованій особі ОСОБА_5 У лютому 2011 року занижений єдиний внесок на суму 117 грн. 06 коп. по тарифу 39,02 % та на суму 3,6% по застрахованій особі ОСОБА_6, чим порушено ч.1 пп.1 ст. 7 Закону № 2464-VІ.

Також вибірковою перевіркою достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування та Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування було встановлено подання не за встановленою формою та недостовірних відомостей, що використовуються в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування за 2010 рік, чим порушено п.4 ч.2 ст.17 Закону № 1058-IV та недотримання вимог Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року №26-1: за квітень 2010 року у застрахованої особи ОСОБА_4 занижений фонд оплати праці на суму 857 грн. 14 коп. та занижені внески на суму 284 грн. 57 коп. по тарифу 33,2% та на суму 17 грн. 14 коп. по тарифу 2%; за вересень 2010 року у застрахованої особи ОСОБА_5 занижений фонд оплати праці на суму 1832 грн. 87 коп. та занижені внески на суму 608 грн. 51 коп. по тарифу 33,2% та на суму 36 грн. 66 коп. по тарифу 2% та подання не за встановленою формою та недостовірних відомостей поданих до Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування за лютий 2011 року, чим порушено п.4 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VІ та не дотримано вимоги Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2: у застрахованої особи ОСОБА_6 занижений фонд оплати праці на суму 300 грн. та занижений єдиний внесок на суму 117 грн. 06 коп. по тарифу 39,02 % та на суму 3,6%.

За результатами проведеної перевірки та на підставі встановлених порушень управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси 10.06.2011 року прийнято рішення №1123 про застосування фінансових санкцій в сумі 170 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України, рішення №1122 про застосування фінансових санкцій в сумі 673 грн. 40 коп. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, рішення №1121 про застосування фінансових санкцій в сумі 2690 грн. 01 коп. за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, рішення №515 про застосування штрафних санкцій в сумі 170 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», рішення №514 про застосування штрафних санкцій в сумі 25 грн. 57 коп. за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Також 10.06.2011 року на підставі акту перевірки від 10.06.2011 року №177 відповідачем згідно вимоги про сплату боргу № Ю-1778 позивачу було збільшено недоїмку по сплаті страхових внесків в сумі 946 грн. 88 коп., вимогою № Ю-72 єдиного внеску в сумі 127 грн. 86 коп.

Щодо визнання неправомірним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 10.06.2011 року №1123 суд зазначає наступне.

Пунктом 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Згідно п.5 ч.9 ст.106 цього Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому під недостовірними відомостями, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, слід розуміти невідповідність даних про розмір заробітної плати, страхових внесків, підстав пільгового обчислення страхового стажу, періодів, за які нараховано внески, вказаних страхувальником в індивідуальних відомостях про застраховану особу, даним, які містяться в документах первинного обліку страхувальника та інших документах, які підтверджують підставу для обліку страхового стажу, невірно зазначені суми лікарняних та суми нарахувань за час відпусток, невідповідність, ідентифікаційного номеру в індивідуальній відомості про застраховану особу ідентифікаційному номеру згідно з довідкою Державної податкової адміністрації України тощо.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та враховуючи визнання сторонами під час судового розгляду справи подання позивачем звітів за квітень та вересень 2010 року із помилкою, що полягає у невідповідності розміру сум страхових внесків та розміру заробітної плати даним, які містяться в документах первинного бухгалтерського обліку страхувальника, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем зазначеного рішення, а тому позовні вимоги в цій частини задоволенню не підлягають.

Частиною 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Щодо визнання неправомірним та скасування рішення відповідача від 10.06.2011 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»№515 суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 4 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ передбачено відповідальність платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування лише за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Враховуючи, що посадовими особами позивача було допущено подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом, а саме подання звіту за лютий 2011 року із технічною помилкою щодо розміру фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, повязаних з відносинами трудового найму за лютий 2011 року, з огляду на вимоги ч.1 ст.26 Закону № 2464-VІ, якою передбачено адміністративну відповідальність за дане порушення, суд зазначає, що відповідачем було неправомірно прийнято зазначене рішення.

Щодо визнання неправомірними та скасування рішень відповідача від 10.06.2011 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків №1122, про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески №1121, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №514 суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Пунктами 3, 4 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення застосовують фінансові санкції - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу); за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Пунктом 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ визначено, що територіальним органом Пенсійного фонду за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Страхувальники - роботодавці щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Аналогічні вимоги стосовно порядку формування та подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування містить Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309 та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289.

Обчислення страхових внесків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).

Проте, під час судового розгляду справи судом встановлено, що технічна помилка позивача при заповненні звітів за квітень, вересень 2010 року та лютий 2011 року не призвела до заниження загальних сум сплачених ним страхових внесків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по сумі фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, повязаних з відносинами трудового найму за квітень, вересень 2010 року та лютий 2011 року, що також підтверджується даними бухгалтерських документів та платіжних доручень, наданих позивачем під час судового розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Переліку питань для здійснення планових перевірок органами Пенсійного фонду України та форми Акта, що складається за їх результатами»від 31.03.2011 року № 9-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2011 року за № 513/19251 передбачено зясування під час проведення перевірки, зокрема, чи відповідають відомості про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування даним бухгалтерського обліку платника, чи відповідають відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб даним бухгалтерського обліку платниката чи відповідають відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб за період з 01.01.2011 року даним бухгалтерського обліку платника.

Більш того, суд зазначає, що штрафна санкція за своєю суттю є відповідальністю за винну дію та передбачає наявність вини страхувальника у заниженні сум, які підлягають сплаті ним, як страхових внесків.

Доказів того, що дії позивача не відповідають чинному законодавству України, дійсним намірам позивача та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним суду надано не було.

З огляду на наведене та враховуючи наявність переплати у позивача по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та єдиного соціально внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування суд також приходить до висновку про неправомірність прийняття відповідачем 10.06.2011 року вимог про сплату боргу № Ю-1778 та № Ю-72.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд знаходить вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст.ст. 9-12, 51, 71, 72, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.2011 року №1121, №1122, №514, №515, вимоги про сплату боргу від 10.06.2011 року №Ю-72, №Ю-1778.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 18 серпня 2011 року.

Головуючий С.О.Кульчицький