Постанова № 20251520, 22.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

22.12.2011р. справа № 2а- 16186/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників:

позивача - не прибув,

відповідача - Пазюра О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ПП "Фаворит"

до Ізюмської ОДПІ

проскасування податкових повідомлень-рішень, - встановив:

Позивач, Приватне підприємство «Фаворит», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом (а.с. 3-7), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області, №0000402320 від 15.07.2011 р. (а.с. 9) та №0000442320 від 15.07.2011 р. (а.с. 10).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях субєкта владних повноважень, які викладені в акті №967/2320/32689321 від 04.07.2011 р. (а.с 11-24), а відтак, суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обовязок по оплаті грошового зобовязання на користь Державного бюджету України. Так, позивач зазначив, що правочин у формі договіру купівлі-продажу №28/04.01-11 з ТОВ «Консаж»має реальний характер, а висновок про порушення ПП «Фаворит»вимог п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.198.1 та 198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України зроблений Ізюмською ОДПІ помилково.

Відповідач, Ізюмська обєднана державна податкова інспекція Харківської області, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову (а.с.81-83) відповідач зазначив, що внаслідок порушення ПП «Фаворит»п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п.п.198.1 та 198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України платником податків зайво включено до складу валових витрат у 1 кварталі 2011р. сум видатків у межах нікчемного правочину з контрагентом - ТОВ «Консаж», а також завищено податковий кредит з ПДВ внаслідок включення до його складу податкових накладних складених у межах нікчемного правочину з контрагентом ТОВ «Консаж». У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач, ПП «Фаворит», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 32689321 , знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Ізюмській обєднаній державній податковій інспекції у Харківській області (а.с. 97-101).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

24.06.2011 р. Ізюмською ОДПІ була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства «Фаворит (код ЄДРПОУ 32689321) з питань перевірки правильності відображення у податковому обліку операцій з контрагентом ТОВ «Консаж»(код ЄДРПОУ 35473918).

Результати перевірки оформлені актом №967/2320/32689321 від 04.07.2011 р.

Згідно з висновками зазначеного акту в діяльності ПП «Фаворит»податковим органом виявлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: зайве включення платником до складу валових витрат обігу та виробництва 1 кварталу 2011р. сум видатків, здійснених на користь ПП «Фаворит»у межах нікчемного правочину; порушення п.п.198.1 та 198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, а саме: неправомірне збільшення платником розміру податкового кредиту з ПДВ за рахунок податкових накладних, виданих у межах нікчемного правочину.

15.07.2011р. з посиланням на згаданий акт відповідачем, Ізюмською ОДПІ, винесені спірні податкові повідомлення-рішення №0000402320 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі 11.339,00 грн. (основний платіж 11.338,00 грн., штраф 1,00 грн.) та №0000442320 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 9.071,00 грн. (основний платіж 9.070,00 грн., штраф 1,00 грн.).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів субєкта владних повноважень, покладених в основу спірних правових актів індивідуальної дії та відображених в акті перевірки №967/2320/32689321 від 04.07.2011р. суджень субєкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

Як вбачається з наявних у справі документів, між позивачем, ПП «Фаворит»(в якості покупця), та ТОВ «Консаж»(в якості продавця) було укладено договір №28/04.01-11 (а.с. 43), предметом якого є поставка товару згідно накладної (автомобільні запчастини) (а.с. 45, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79). Відповідно до п.2.2 договору датою отримання товару вважається дата виписки накладної.

На підтвердження реальності господарських операцій за згаданим правочином позивачем надано до суду складені ТОВ «Консаж»податкові накладні №24 від 10.01.2011р. на суму 5.057,22грн. (у т.ч. ПДВ 842,87грн.) (а.с. 46-47), №43 від 21.02.2011р. суму 4.760,30грн. (у т.ч. ПДВ 793,38грн.) (а.с. 50), №56 від 28.01.2011р. на суму 3.228,00грн. (у т.ч. ПДВ - 538,00грн.) (а.с. 53), №66 від 31.01.2011р. на суму 1.702,24грн. (у т.ч. ПДВ 283,71грн.) (а.с. 56), №87 від 03.02.2011р. на суму 3.624,00грн. (у т.ч. ПДВ 604,00грн.) (а.с. 59), №99 від 09.02.2011р. на суму 6.972,00грн. (у т.ч. ПДВ 1.162,00грн.) (а.с. 62), №121 від 16.02.2011р. на суму 3.720,00грн. (у т.ч. ПДВ 620,00грн.) (а.с. 65), №114 від 15.02.2011р. на суму 4.238,33грн. (у т.ч. ПДВ 706,39грн.) (а.с. 68), №144 від 21.02.2011р. на суму 5.112,00грн. (у т.ч. ПДВ 852,00грн.) (а.с. 71), №211 від 02.03.2011р. на суму 5.232,00грн. (у т.ч. ПДВ 872,00грн.) (а.с. 74), №231 від 09.03.2011р. на суму 4.530,00грн. (у т.ч. ПДВ 755,00грн.) (а.с. 77), №243 від 11.03.2011р. на суму 6.244,80грн. (у т.ч. ПДВ 1.040,80грн.) (а.с. 80), а також видаткові накладні (а.с.45-81).

За матеріалами справи судом встановлено, що місцезнаходженням позивача, ПП «Фаворит» є Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Старопоштова, буд.39-г, а місцезнаходженням контрагента позивача ТОВ «Консаж»є Харківська область, місто Харків, вул. Маршала Бажанова, буд.21/23 (згідно з договором №28/04.01-11), а також Луганська область, Перевальський район, м. Перевальськ, вул. Горняцька, буд.1, корпус А, кв.3 (згідно з Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з 10.03.2011р.).

З огляду на встановлені судом обставини місцезнаходження сторін спірного правочину слідує, що фізичне переміщення товару від постачальника до покупця обєктивно потребує задіяння послуг транспортних засобів.

З письмових пояснень, наданих директором позивача у ході проведення перевірки, судом достеменно встановлено, що транспортування товару здійснювалось транспортом постачальника, тобто ТОВ «Консаж».

З цього приводу суд зауважує, що ч.2 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обовязково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного траспорта, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

У звязку з цим, судом витребовувались від позивача товарно-транспортні накладні як докази реальності господарських операцій з придбання товару.

Проте, витребуваних доказів позивач до суду не подав, що зумовлює висновок суду про недоведеність з боку позивача факту реальності проведення господарських операцій і отримання товару саме від ТОВ «Консаж».

Вирішуючи спір, суд зазначає, що згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

За приписами ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Системно аналізуючи положення наведених норм закону, суд доходить висновку, що наявність податкової накладної є обовязковою, але не достатньою умовою набуття платником податків права на збільшення податкового кредиту з ПДВ. Так, в разі складання податкової накладної або в межах нікчемного правочину, або за господарською операцією, котра фактично не відбулась, або з порушенням встановленого законом порядку, тобто за наявності дефектів (недоліків) у змісті, формі чи підставі походження, такий документ не може бути віднесений платником на розрахунки з Державою по ПДВ.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що у спірних правовідносинах товар від ТОВ «Консаж»до ПП «Фаворит»доставлявся автомобільним транспортом.

Втім, жодних доказів на підтвердження реальності транспортування товару позивач до суду не подав.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Оцінюючи наявні у справі докази за правилами наведеної норми процесуального закону, суд відмічає, що договір №28/04.01-11 від імені ТОВ «Консаж»підписаний директором ОСОБА_3 у той час як за відомостями Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців керівником ТОВ «Консаж»є ОСОБА_4. Приєднані до справі видаткові і податкові накладні від імені ТОВ «Консаж» підписані ОСОБА_5 у той час як даний громадянин заперечував свою причетність до господарської діяльності ТОВ «Консаж», що підтверджується протоколом допиту свідка (а.с.166-167 зворот). З протоколу допиту підозрюваного (а.с.165, 165 зворот) вбачається, що фактично господарська діяльність ТОВ «Консаж»здійснювалась гр. ОСОБА_6 котра створила даний субєкт господарювання виключно з метою надання послуг з «конвертації»безготівкових грошових коштів у готівку, в розпорядженні якої знаходились усі статутні, бухгалтерські та податкові документи, печатки суб”єкта господарювання.

Судом на виконання вимог ст.11 КАС України стосовно офіційного зясування всіх обставин справи від субєкта владних повноважень бути витребувані фактичні дані про стан кримінальної справи, в межах якої були отримані вище згадані пояснення.

З приєднаної до справи довідки заступника начальника СУ ГУМВСУ в Харківській області від 22.12.2011р. №47/21249 слідує, що кримінальна справа за обвинуваченням гр. ОСОБА_6 за ст.ст.205 ч.2, 200 ч.2, 358 ч.2 КК України за фактом придбання фіктивних субєктів підприємницької діяльності ТОВ «Консаж»та ПП «Техконсалт», а також підробки документів указаних підприємств, закінчена досудовим слідством і з обвинувальним висновком направлена до Московського районного суду міста Харкова для розгляду по суті.

За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для відхилення згаданих пояснень як доказів по адміністративній справі.

В ході розгляду справи позивачем не подано до суду доказів дотримання засад розумності, добропорядності, сумлінності у спірних правовідносинах, доказів можливості реального проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів. Відсутність у позивача передбачених чинним законодавством документів, котрі згідно з законом опосередковують процедуру фізичного переміщення товару, як-то: товаро-транспортних накладних, засвідчує, що ПП «Фаворит»не може бути звільнено від юридичної відповідальності.

З огляду на сукупність встановлених у ході розгляду справи обставин спірних взаємовідносин, суд доходить висновку про те, що наявність у позивача видаткових та податкових накладних не може бути визнана достатньою підставою для формування валових витрат обігу та виробництва, а також формування податкового кредиту з ПДВ, позаяк факт реальності господарських операцій між ПП «Фаворит»та ТОВ «Консаж» не знайшов свого підтвердження добутими доказами.

Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх добутими доказами, суд не знаходить в матеріалах справи жодних фактичних даних на підтвердження доводів позивача про відсутність в діяльності ПП «Фаворит»порушень п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.198.1 та 198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України.

Натомість судження ОДПІ про вчинення ПП порушення зазначених норм закону внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат обігу та виробництва, а також до складу податкового кредиту з ПДВ документів, складених від імені ТОВ «Консаж»у межах нікчемного правочину, визнається судом юридично та фактично обґрунтованим, так як цілком узгоджується з наявними у справі документами.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення ОДПІ при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень прав та охоронюваних законом інтересів субєкта господарювання, то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Фаворит» до Ізюмської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23.12.2011р.

Суддя А.В. Сліденко