Постанова № 20251037, 20.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Копія< >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"20" грудня 2011 р. Справа № 2а-15817/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бадюкова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Скляр Є.С.,

представника позивача - Мазур Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків адміністративну справу № 2a-15817/11/2070 за позовом Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості матеріального забезпечення ,-

В С Т А Н О В И В:

Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості (далі по тексту позивач, Харківський МЦЗ, служба зайнятості) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач, ОСОБА_2) 2045, 34 грн., з урахуванням уточнених позовних вимог, витрат служби зайнятості з допомоги по безробіттю.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що до Харківського МЦЗ за сприянням у працевлаштуванні звернуся і в той же день був зареєстрований як шукаючий роботу ОСОБА_2 Йому був наданий статус безробітного з одночасним призначенням виплати допомоги по безробіттю на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»з урахуванням страхового стажу з 01.06.2011 р. по 27.11.2011 р.

Як стверджує позивач, на підставі акту розслідування страхового випадку від 18.10.2011 р. № 301 встановлено, що відповідачу з 31.05.2011 року надано другу групу інвалідності. Про вказані обставини службу зайнятості відповідач не повідомляв. За період з 01 червня 2011 року по 10 жовтня 2011 року ОСОБА_2 позивачем була виплачена допомога по безробіттю на суму 2045 грн. 34 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги про стягнення 2045 грн. 34 коп. витрат підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 29). Про причину неявки, всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується вимога, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25 травня 2011 року до Харківського МЦЗ за сприянням у працевлаштуванні звернувся і в той же день був зареєстрований як шукаючий роботу ОСОБА_2 мешканець АДРЕСА_1, що підтверджується копією персональної картки № 203911052500049 від 25.05.2011 р. (а.с. 5).

01.06.2011 року за поданою письмовою заявою (а.с.7) йому був наданий статус безробітного з одночасним призначенням виплати допомоги по безробіттю на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується копією витягу із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_2 (а.с. 6).

За період з 01 червня 2011 року по 10 жовтня 2011 року ОСОБА_2 була виплачена допомога по безробіттю в сумі 2045, 34 грн., що підтверджується копією додатку до персональної картки про прийняті рішення щодо нарахувань та платежі (а.с. 20, 21), копією інформації про нараховане матеріальне забезпечення (а.с. 15), копією довідки про залишок заборгованості станом на 22.11.2011 р., за підписом головного бухгалтера позивача ОСОБА_3 (а.с. 16), копіями наказів № 998 від 18.10.2011 р. «Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2» та № 1141 від 21.11.2011 р. «Про внесення змін до наказу № 998 від 18.10.2011 р. «Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2»(а.с. 18, 19).

18.10.2011 р. Харківським МЦЗ було складено акт № 301 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(а.с. 8), відповідно до якого встановлено, що в результаті проведення розслідування страхового випадку було виявлено довідку МСЕК на застраховану особу ОСОБА_2, в якій вказано, що відповідач при повторному огляді у Орджонікідзевській міжрайонній медико-соціальній експертній комісії з 31.05.2011 року отримав другу групу інвалідності за загальним захворюванням (а.с. 12).

У своїх письмових поясненнях від 10.10.2011 р. на імя директора Харківського МЦЗ Пиженка С.В. відповідач вказав, що коли він ставав на облік до Харківського МЦЗ інвалідності у нього не було, документи по інвалідності йому видали не одразу, а наприкінці літа, крім того він не бажає зніматися з обліку у позивача, оскільки хоче знайти роботу, що підходить до його стану (а.с. 14).

Але, суд не приймає до уваги ці письмові пояснення відповідача, оскільки як зазначено в довідці Орджонікідзевської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААА № 627666 медичний огляд відповідача був повторним, про намір отримати групу інвалідності та у звязку із цим про проходження у Орджонікідзевській ММСЕК первинного та повторного медичного огляду з цією метою центр зайнятості не повідомив, інформації про результати повторного огляду та присвоєння йому другої групи інвалідності з 31.05.2011 р. позивачу ані під час надання йому статусу безробітного 01.06.2011 р., ані протягом його обліку позивачем як безробітного, відповідач не надав.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000, № 1533-III, зі змінами та доповненнями, (далі по тексту Закон № 1533) право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають, зокрема, застраховані особи.

Стаття 7 Закону № 1533 визначає, що видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 18 Закону УРСР "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-XII, зі змінами та доповненнями, (далі по тексту Закон № 803) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи і організації, підпорядковані службі зайнятості. Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безплатно. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.

Відповідно до ст. 19 Закону № 803 державна служба зайнятості має право розпоряджатись в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, подавати громадянам допомогу по безробіттю, організує професійну підготовку і перепідготовку громадян.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону № 1533 виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема, контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Абзацем 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 1533 передбачено що виконавча дирекція Фонду та її робочі органи з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону, взаємодіють з органами державної податкової служби, праці та соціального захисту населення, іншими органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства, проведення інших заходів по виконанню цього Закону.

Згідно п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62 для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Пунктами 6 та 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, визначено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Частиною 5 ст. 33 Закону № 1533 допомога по безробіттю інвалідам з числа осіб, визначених у частині першій цієї статті, не призначається.

Пунктом 4.3. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці, від 20.11.2000, № 307 допомога по безробіттю інвалідам з числа осіб, визначених у пункті 4.1, не призначається.

Відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Згідно ч. ч. 2 та 3 ст. 36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що вимоги стосовно стягнення з ОСОБА_2 витрат на виплату матеріального забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат з допомоги по безробіттю задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (61047, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137А, р/р37177300802007 ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 36224721) 2045.34 грн. (дві тисячі сорок пять гривень 34 коп.) витрат з допомоги по безробіттю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис)< >Бадюков Ю.В.

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили.< >

Суддя< >Ю.В.Бадюков< >