Постанова № 20249801, 08.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 грудня 2011 р. № 2-а- 8693/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - Павленка О.М.,

відповідача -Кішка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскол ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Різано Трейд"

прозастосування наслідків ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція в Харківській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскол ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Різано Трейд", в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати правочин, укладений між ТОВ «Різано Трейд» та ТОВ «Оскол» недійсним; стягнути з ТОВ «Різано Трейд» в дохід держави грошові кошти у сумі 4000000 грн.; стягнути з ТОВ «Оскол» в дохід держави, як сторони по договору що виконали його умови суму, сплачену по договору, у розмірі 4000000 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві

Представник відповідача в судове засідання зявився та з позовними вимогами не погодився просив у задоволенні позову Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Різано Трейд", який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Встановлено, що уповноваженими особами Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст..78, ст..79 Податкового кодексу України та наказу від 16.05.2011 року № 483 було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Оскол" з питань взаємовідносин з ТОВ «Різано Трейд» по податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, результати перевірки оформлено актом від 01.06.2011 року № 581/18-31507031 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Оскол» з питань взаємовідносин з ТОВ «Різано Трейд» по податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

Згідно висновків згаданого акту відповідачем встановлено порушення ТОВ "Оскол", а саме: ч. 1, ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Оскол"з постачальником товару ТОВ «Різано Трейд»; відсутність обєктів, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 , п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.2, п.198.3, ст..198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, дані відображені ТОВ "Оскол" у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28 02.2011 року про обсяги поставок, податкове зобовязання не є дійсним на суму 666666,67грн. про обсяги придбання товару та податковий кредит не є дійсним на суму 632666,67 грн.

Представником позивача зазначено, що листом від 12.04.2011 року №1354/23-1/1134 ДПІ у Вишгородському районі Київської області повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства ТОВ «Різано Трейд'" за результатами якої складено акт перевірки від 12.04.2011 року №233/23-1/36445153 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Різано Трейд", щодо підтвердження господарських відносин з контрагентам, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2011 року. Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою, акт виходу від 22.03.2011р. №1202. На момент здійснення аналізу стан платника «23» - місцезнаходження не встановлено.

Також представником позивача зазначено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено:

За даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 рік склала 76269,4 тис. грн. Основні засоби у ТОВ "Різано Трейд" відповідно до декларацій з податку на прибуток за 2010р. додаток К 1/1 складає 56,02 тис. грн. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" відсутні, та в рядку 07 "Сума амортизаційних відрахувань" задекларовано 24.9 тис. грн.

Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 1 особа (директор підприємства), яка, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарі (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий об'єм роботи.

Оскільки на ТОВ "Різано Трейд" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямова на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

ДПІ у Вишгорському районі встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ „Різано Трейд". Отже, договір відповідно до пп. 1. 2 ст. 215. пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків , крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Тому на думку ДПІ господарські операції між ТОВ «Різано Трейд" та ТОВ "Оскол» не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Судом встановлено, що між ТОВ "Оскол" та ТОВ «Різано трейд» (у період, зазначений у Акті перевірки - з 01.02.2011 р по 28.02.2011) діяв договір № 32/2011-ОС від 24.01.2011р., відповідно до умов Договору № 32/2011-ОС від 24.01.2011р. ТОВ «Оскол» (покупець) був зобовязаний перерахувати попередню оплату за товар (цукор білий кристалічний) в розмірі не менш 75% постачальнику ТОВ «Різано Трейд» в період до 28.02.2011р. Таким чином ТОВ «Оскол» було здійснено оплату з розрахункового рахунку суму у розмірі 4000000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками АТ «Укрексімбанку».

Відповідно статті 179 Господарського кодексу України, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, загальні вимоги, додержання яких необхідне для чинності правочину, вказують на той факт, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

На підставі факту перерахування попередньої оплати ТОВ «Різано-Трейд», останнім було виписано та надано ТОВ "Оскол" податкові накладні №96, 109, 125 які включені до податкового кредиту підприємства та зареєстровані у реєстрі отриманих та виданих податкових по ТОВ «Оскол» у лютому 2011р.

Як вбачається з акту перевірки, висновок щодо нікчемності правочину базується на посилання щодо того, що постачальник ТОВ «Різано Трейд» не мав достатньої кількості працюючих та зазначено, що в штаті перебувала тільки одна особа (директор), а також те, що підприємство не мало власних складських приміщень.

Позивачем не доведено факт вчинення угоди, як такої що укладена завідомо всупереч інтересам держави і суспільства;

-необгрунтовано наявності умислу відповідачів на укладання угоди з метою, суперечливою інтересам держави і суспільства;

-необгрунтовано наявності шкоди, яка б була заподіяна державі виконанням оскаржуваної угоди;

-необгрунтовано причинного зв'язку між діями відповідаів та заподіяною шкодою з доданням доказів, що підтверджують укладання угоди з метою, що суперечать інтересам держави;

-не надано доказів, що підтверджують наявність заборгованості відповідачів перед бюджетом.

Положення п.11 роз'яснень ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» визначають: «Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою».

П. 18 вказаних роз'яснень зазначає: «Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

До угод, що підпадають під ознаки нікчемності, належать, зокрема, угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами, на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), - шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування позивача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки ним не доведено підстави визнання правочину укладеного між відповідачами нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Основним доводом протиправності спірної угоди та суперечливості її інтересам держави і суспільства є те, що встановлено неможливість виконання поставок ТОВ «Різано Трейд».

У матеріалах справи не існує підтвердження того факту, що ТОВ «Різано Трейд» не буде виконано поставку товару до 30.03.2012р. оскільки це лише необґрунтоване припущення позивача.

Наслідки, встановлені ст. 208 ГК України та ст. 228 ЦК України, не можуть застосовуватися лише за припущенням позивача стосовно можливого невиконання договору.

Для застосування наслідків передбачених, ст.208 ГК України необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними "нікчемними" є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.”

Матеріали справи не містять доказів наявності між відповідачами при укладанні і виконанні договорів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду позивачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що визнання правочину недійсним та стягнення коштів за даним правочином є предметом публічно-правового спору та розглядається в порядку адміністративного судочинства в разі звернення до суду з даними позовними вимогами суб"єкта владних повноважень - структурного підрозділу Державної податкової служби України.

Правова позиція позивача щодо недійсності правочину як такого, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, свідчить про публічно-правову природу даного спору.

Вдповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено вчинення спірного правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а одже його недійсності. Втім, представником відповідача 1 доведено відповідність спірного правочину діючому законодавству. З урахуванням даних обставин підстав для визнання правочину недійсним та стягнення коштів з відповідачів не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскол ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Різано Трейд" про застосування наслідків - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 13 грудня 2011 року.

Суддя Панов М.М.