Постанова № 20249424, 30.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 листопада 2011 р. справа № 2-а- 13066/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лисенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

провизнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова), з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання неправомірними дій ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, за наслідками якої було складено акт №861/17-221/НОМЕР_1 від 18.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача не було підстав приймати рішення про проведення перевірки, з копією наказу про проведення перевірки та письмовим повідомленням про проведення перевірки він не знайомився, перевірка проведена без його відома з порушенням законодавства, отже дії відповідача щодо проведення перевірки за наслідками якої було складено Акт є неправомірними та такими, що виходять за межі компетенції суб'єкта владних повноважень.

Представник позивача в судове засідання прибув, дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник ДПІ у Ленінському районі м. Харкова в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. Представник ДПІ у Ленінському районі м. Харкова в своїх запереченнях послався на те, що на адресу позивача 21.04.2011 року рекомендованим листом був направлений наказ №552 від 21.04.2011 року на проведення перевірки разом із повідомленням №391/6/17-207. Вказані документи були отримані особисто ФОП ОСОБА_3 28.04.2011 року. Представник відповідача також зазначив, що, враховуючи, що позивач не наводить у позовній заяві обставин, які б свідчили про неправомірність дій ДПІ та порушують його права, свободи чи інтереси, підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_3 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.06.1997 року.

На підставі Наказу №552 від 21.04.2011 року "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ФО-П ОСОБА_3" та згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 18.05.2011 року №861/17-221/НОМЕР_1 у висновках якого встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_3:

вимоги ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_3 з постачальниками та подальшими покупцями за січень 2011 року;

завищення податкового зобов'язання за січень 2011 року на суму 552926,8 грн. (без урахування обсягів продажу кінцевому споживачу) ФОП ОСОБА_3, чим порушено п.п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010року №2275-VI;

завищення податкового кредиту за січень 2011 року на суму 714120,6 грн. ФОП ОСОБА_3, чим порушено п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2275-VI;

порушення вимог п.п.“е” п.201.1 п.201.2. ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010року №2275-VI внаслідок невірного заповнення податкових накладних, виписаних при продажу товару кінцевому споживачу.

Підставою для відображення в акті перевірки зазначених висновків стали дані інформаційних баз: АРМ “Аудит”, програма ТАХ, АРМ “Земля”, АРМ “Бест Звіт”, інших баз даних, які є в наявності ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, а також облікова справа ФОП ОСОБА_3, податкові декларації ФОП ОСОБА_3 за період січень 2011 року з додатками, лист ФОП ОСОБА_3 (вх.№3511\10 від 12.04.2011року) та інші документи, наявні в ДПІ.

Судом встановлено, що відповідачем ФОП ОСОБА_3 направлено запит №176/Б/17-208 від 24.03.2011 року про надання пояснень та їх документального підтвердження, щодо здійснених господарських операцій у січні 2011 року, який отриманий останнім 30 березня 2011 року.

Позивачем, 11.04.2011 року було надано відповідь на вищезазначений запит за вих. №17, яку було отримано відповідачем 12.04.2011 року за вх.№3511\10.

Вказаний запит здійснений на підставі п.п.20.1.6, ст.20, ст.72, п.73.3, 73.5 ст.73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Постанови КМУ від 27.12.2010 року №1232 “Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок” та Постанови КМУ від 27.12.2010 року №1245 “Про затвердження порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом”.

Пунктом 73.5 ст.73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платників податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого Постановою КМУ №1232 від 27.12.2010року передбачено (п.п.4-7), що у разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається субєкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Пунктом 73.3 с.73 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит органу державної податкової служби надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова КМУ від 27.12.2010 року №1245 “Про затвердження порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом” (далі - Постанова №1245) визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації.

Відповідно до п.2 Постанови №1245, податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку.

Згідно п.9 Постанови №1245, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Пунктом 10 вказаної постанови встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно з п.14 Постанови №1245, суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

Підпунктом 20.1.6 ст.20 та ст.72 Податкового кодексу України державній податковій службі надано право для здійснення своїх функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, підстави, наведені відповідачем у запиті свідчать про те, що даний запит був направлений позивачу з метою отримання податкової інформації для проведення зустрічної звірки.

В судовому засіданні, з пояснень представника відповідача, судом встановлено, що зустрічна звірка не проводилась. Довідка за результатами її проведення не склалась. Зазначений запит був направлений позивачу з метою отримання інформації для проведення перевірки.

Зустрічні звірки не є перевірками, за їх результатами складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Посилання відповідача у запиті на норми, що дають право отримати інформацію для проведення зустрічної звірки з метою фактичного проведення перевірки є неправомірним та таким, що виходить за межі повноважень суб'єкта владних повноважень.

Посилання відповідача на те, що у заключній частині даного запиту попереджено позивача про те, що у випадку ненадання останнім інформації у десятиденний термін буде проведена позапланова перевірка, з посиланням на п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України є неправомірним.

Судом встановлено, що відповідачем 21.04.2011 року, керуючись п.п.78.1.1, п.78.1, ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України було видано Наказ №522 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що наказ був виданий в зв'язку з тим, що позивачем не надано на його письмовий запит документального підтвердження викладеної у відповіді від 11.04.2011 року Вих. №17 на його запит інформації.

Позивач у своїх письмових поясненнях з цього приводу пояснив, що особисто 12 квітня 2011 року разом із листом Вих.№17 від 11.04.2011 року надав відповідачу усі витребувані ним документи. Не зазначення їх опису у даному листі є технічною помилкою бухгалтера. Факт отримання відповідачем документів та використанням їх під час перевірки, підтверджується тим, що у Акті № 861/17-221/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач підтверджує та зазначає їх надання. У акті відповідач посилається на первинні документи, а саме на договір поставки №26/11 від 04.01.2011 року з ПП “Еверест”, договір поставки №13-01/11-63-Р від 13.01.2011 року з ПСП “Агрофірма “Світанок”, договір поставки №14/01-11 від 13.01.2011 року з ТОВ "Салейнт", договір перевезення та транспортного експедирування №21/01 від 21.01.2011 року з ТОВ “Синергія 20110”, а також на товарно-транспортні накладні та інші документи.

З цього приводу представник відповідача в судовому засіданні пояснити нічого не зміг, доказів зворотнього не надав.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено право Відповідача провести документальну позапланову перевірку за наслідками перевірки інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позивачу запит відповідачем з підстав та в порядку ст.78 ПК України не направлявся взагалі.

Таким чином, викладене свідчить про те, що у відповідача не було правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки та відповідно відсутні правові підстави для проведення самої перевірки, що свідчить про неправомірні дії відповідача щодо проведення перевірки.

Окрім цього, відповідачем надана до суду копія Наказу №522 від 21.04.2011 року, письмове повідомлення №391/Б/17-207 від 21.04.2011 року та в підтвердження направлення останніх позивачу також копія чеку та повідомлення про вручення.

Під час судового розгляду справи представник позивача заперечував з приводу того, що на адресу позивача було направлено Наказ №522 від 21.04.2011 року та письмове повідомлення №391/Б/17-207 від 21.04.2011року про проведення перевірки, заперечував щодо їх отримання позивачем та стверджував, що перевірка проведена без відома позивача.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Абзацем 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Опис вкладення поштового відправлення відповідачем суду не надано, що не дає йому можливість перевірити вміст поштового відправлення на яке посилається відповідач та отримання його позивачем.

Належним доказом надіслання документів може бути тільки опис вкладення разом із розрахунковим документом на що в свою чергу звертає увагу Вищий адміністративний суд України у своєму листі №2091/11/13-11 від 16.11.2011року.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги надані відповідачем докази направлення та отримання позивачем Наказу №522 від 21.04.2011 року та письмового повідомлення №391/Б/17-207 від 21.04.2011 року про проведення перевірки.

Відповідно до п.78.7 ст.78 ПК України, встановлено перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки та порядок надання платником податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Так, згідно п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У п.85.7 ст.85 ПК України зазначено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику.

Пунктом 85.6 ст.85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідачем не надано суду доказів витребування у позивача письмових пояснень та їх документального підтвердження під час проведення перевірки, а також складання опису отриманих у позивача документів чи акту, що засвідчує факт відмови їх надання.

Судом встановлено, що відповідачем за наслідками перевірки складено Акт №861/17-221/НОМЕР_1 від 18.05.2011 року.

Позивачем, в порядку ст.86.7 Податкового кодексу України на вказаний Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачу подано заперечення у якому він просив відповідача розглянути дане заперечення за його участі чи участі його представника. Позивач пояснив, що про розгляд заперечень відповідач його не повідомив. Представник Відповідача у судовому засіданні пояснив, що вказані заперечення Відповідачем не розглядались взагалі, тому про розгляд заперечень позивач не повідомлявся. Натомість, позивач у судове засідання надав копію листа ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №990/Б/17-222 від 01.09.2011 року про розгляд відповідачем цих заперечень.

Відповідачем в наступному судовому засіданні надано копію акту №614/17-221/НОМЕР_2 від 01.09.2011 року щодо неможливості вручення запрошення на розгляд заперечень до актів заперечень ФОП ОСОБА_3

Пунктом 86.7 ст.86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі, якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Рішення про визначення грошових зобов'язань керівником Відповідача (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків не приймалось, що в свою чергу підтверджує наданими доказами у судовому засідання представник Відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України.

Також, суд зауважує, що надані відповідачем докази з приводу неможливості вручення запрошення на розгляд заперечень до актів заперечень ФОП ОСОБА_3 не відповідають фактичним обставинам справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, за наслідками якої було складено акт №861/17-221/НОМЕР_1 від 18.05.2011 року.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує ФОП ОСОБА_3 всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання неправомірними дій задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, за наслідками якої було складено акт №861/17-221/НОМЕР_1 від 18.05.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05.12.2011 року.

Суддя Біленський О.О.