Постанова № 20244103, 02.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7482/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Тєвікова Д.Д.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2011 року позивач - Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" (далі - СП "Полтавська газонафтова компанія")звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі ДПІ у м. Полтаві, відповідач)про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001392310 від 25.08.2001 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 12 323,00 грн., №0001402310 від 25.08.2001 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 23 083,00 грн., а також визнання дій ДПІ у м. Полтаві по проведенню перевірки та складанню Акта від 15.08.2011 р. №6356/23-5/20041662 неправомірними.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення стали наслідком проведеної позапланової виїзної перевірки СП "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Ольвія кон", ТОВ "Санбуд", ПНВП "Енергомаш", ПП "ІВК "Алекс хіт", ПП "Абріс трейд" за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., результати якої оформлено актом від 15.08.2011 р. № 6356/23-5/20041662. На думку позивача висновки акту перевірки про порушення вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування підприємств", пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованими, оскільки право на податковий кредит СП "Полтавська газонафтова компанія" підтверджується податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку. При цьому позивач вказує, що ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд" та ПНВП "Енергомаш" на момент здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платників податку на додану вартість. Використані під час перевірки матеріали кримінальної справи до уваги прийматися не можуть, оскільки обвинувального вироку досі не винесено.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

11.10.2011 р. відповідач надав до суду письмові заперечення, у яких на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень посилається на те, що операції з придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру, оскільки такі не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами), позаяк податкові накладні ПП "Оптима сервіс", ПНВП "Енергомаш" та ТОВ "Санбуд" складені та підписані особами, що не мають відношення до платників податку продавців. Крім того у Київському районному суді м. Полтави на розгляді перебуває кримінальна справа №10171009033 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у придбанні ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Ольвія кон", ТОВ "Санбуд" та створенні ПНВП "Енергомаш", ПП "ІВК "Алекс хіт", ПП "Абріс трейд" з метою прикриття незаконної діяльності.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Суд встановив, що СП "Полтавська газонафтова компанія", ідентифікаційний код 20041662, зареєстроване як юридична особа рішенням №64р виконавчого комітету міської Ради народних депутатів м. Полтави 28.01.1994 р., взято на податковий облік у ДПІ в м. Полтавіз 04.02.1994 р. за № 124 та згідно свідоцтва № 23471210 від 27.08.2004 р. зареєстроване платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 200416616018. До видів діяльності позивача за КВЕД відносяться: 11.10.1 Добування нафти; 11.10.2 Добування природного газу; 45.12.0 Розвідувальне буріння; 45.21.1 Будівнинтво будівель; 51.51.0 Оптова торгівля паливом; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.

На виконання постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Полтавській області від 15.02.2011 р. та на підставі направлення від 26.07.2011 р. №1246, виданого ДПІ у м. Полтаві, у термін з 26.07.2011 р. по 08.08.2011 р. заступником начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві проведена позапланова виїзна перевірка СП "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Ольвія кон", ТОВ "Санбуд", ПНВП "Енергомаш", ПП "ІВК "Алекс хіт", ПП "Абріс трейд" за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., результати якої оформлено актом від 15.08.2011 р. №6356/23-5/20041662.

В зазначеному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 9858,00 грн., а також встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 18 466,00 грн.

Вказані порушення виникли внаслідок завищення позивачем скоригованих валових витрат на загальну суму 31367,00 грн. при взаємовідносинах з ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ПНВП "Енергомаш", у тому числі по періодам:

- за І півріччя 2010 року в сумі 17488,00 грн. за рахунок ІІ кварталу;

- за 9 місяців 2010 року в сумі 31367,00 грн., у тому числі за рахунок ІІІ кварталу в сумі 13879,00 грн.;

- за 2010 рік в сумі 31367,00 грн.,

завищення амортизаційних відрахувань на 8063,00 грн., а також завищення податкового кредиту при взаємовідносинах з тими ж контрагентами на загальну суму 18466,00 грн., у тому числі по періодам:

- за грудень 2009 року в сумі 2608,00 грн.;

- за лютий 2010 року в сумі 724,00 грн.;

- за квітень 2010 року в сумі 2992,00 грн.;

- за червень 2010 року в сумі 777,00 грн.;

- за липень2010 року в сумі 5335,00 грн.,

- за листопад 2010 року в сумі 2842,00 грн.

За висновками перевірки між позивачем та ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ПНВП "Енергомаш" були відсутні фактичні господарські відносини, що пов'язується відсутністю у даних контрагентів матеріально-технічних та трудових ресурсів, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності, невідповідністю податкових та видаткових накладних вимогам законодавства України. Відповідач також посилається на матеріали досудового слідства у кримінальній справі № 10171009033 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, що знаходиться на розгляді у Київському районному суді м.Полтави.

25.06.2011 р. ДПІ у м. Полтаві на підставі акту перевірки від 15.08.2011 р. №6356/23-5/20041662 винесені податкові повідомлення-рішення форми "Р" №0001392310 від 25.08.2001 р., яким СП "Полтавська газонафтова компанія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 12 323,00 грн. (9858,00 грн. за основним платежем, 2465,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0001402310, яким СП "Полтавська газонафтова компанія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 23 083,00 грн. (18466,00 грн. за основним платежем, 4617,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погодившись із даними рішеннями податкового органу, а також з діями щодо проведення перевірки та складанню акта, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість станом на момент виникнення спірних правовідносин, регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на підставі якого позивач коригував валовий дохід у перевіряємий період, встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Разом з цим приписами пп. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи суд встановив, що у перевіряємий період ПП "Оптіма сервіс" на підставі договору підряду №003-В від 25.02.2008 р. здійснив поставку СП "Полтавська газонафтова компанія" 10 настінних кондиціонерів, їх монтаж та установку за адресою: м.Полтава, вул. Фрунзе, 124-а. Також ПП "Оптіма сервіс" без оформлення письмово договору здійснено монтаж системи вентиляції технічного приміщення Київського офісу позивача.

При цьому виписані ПП "Оптіма сервіс" за наслідками здійснення вказаних господарських операцій первині бухгалтерські документи (рахунки на оплату, видаткові накладні, акти виконання робіт) не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від зазначеного підприємства.

ПНВП "Енергомаш" на підставі рахунку-фатури №317 від 28.01.2010 р. здійснив поставку кондиціонеру віконного Samsung AW05NOB згідно видаткової накладної №26 від 04.02.2010 р., який не містить даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від зазначеного підприємства.

Крім цього перевіркою встановлено, що за даними податкової звітності ПНВП "Енергомаш" у І кварталі 2010 року виплата доходу підприємством не здійснювалась (форма 1 ДФ), кількісний склад працівників згідно розрахунку комунального податку також відсутній, власні основні фонди у підприємства відсутні.

Між СП "Полтавська газонафтова компанія", що виступає замоником та ТОВ "Санбуд", що виступає підрядником укладено договір підряду № 10410 від 2010 року (конкретна дата укладання договору відсутня), за умовами якого підрядник надає послуги по монтажу та обслуговуванню кондиціонерів в приміщенні СП "Полтавська газонафтова компанія" за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 124-а. При цьому первинні бухгалтерські документи акти виконаних робіт, податкові накладні з боку виконавця підписані, але розшифровки підпису відсутні.

На момент видачі податкових накладних ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ПНВП "Енергомаш" були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Виписані вказаними підприємствами податкові накладні включені позивачем до реєстрів отриманих податкових накладних за відповідні періоди та на їх підставі сформовано податковий кредит за відповідні періоди.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обовязкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 9 кону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 цього ж Закону встановлено обовязкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.5. п. 2 цього Положення передбачено, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складення первинних документів на обчислюваних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу одночасно ідентифікувати особу, яка здійснила господарські операцію.

Порядком заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165, визначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

З наявних у матеріалах справи документів первинного бухгалтерського обліку суд встановив порушення порядку їх оформлення в частині розшифровок відомостей про осіб причетних до вчинення кожної конкретної господарської операції, чим підтверджується висновок перевірки про нереальність угод, укладених СП "Полтавська газонафтова компанія" з ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд" та ПНВП "Енергомаш".

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, придбання, установка та обслуговування кондиціонерів СП "Полтавська газонафтова компанія" здійснювалося для забезпечення належних умов роботи робочої групи у с. Соколова Балка Полтавської області, де підприємством здійснюється розробка родовищ корисних копалин. Проте, на підтвердження факту початку робіт на місці розвідки дозвільної документації позивачем не надано, прийнятних пояснень щодо того, куди саме на місці розвідки у тимчасовому таборі встановлювалися придбані кондиціонери, у тому числі системи "Спліт" не наведено. Натомість в матеріалах справи міститься лише Робочий проект "Система вентиляції технічного приміщення "СП Полтавська газонафтова компанія" по вул. Красноармійська, 9/2 в м. Київ", розроблений ПП "Оптима сервіс" у 2009 році. За умовами договорів, укладених позивачем з ПП "Оптима сервіс" та ТОВ "Санбуд" монтажу та обслуговуванню кондиціонерів здійснювалося в приміщенні СП "Полтавська газонафтова компанія" за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 124-а, а не у селі Соколова Балка, на чому наголошував представник позивача у судових засіданнях.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у позивача були відсутні підстави для включення до складу валових витрат та податкового кредиту сум коштів за операціями, реальність яких не доведена неналежно оформленими первинними документами.

За змістом пп. 8.1.2 п. 8 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Отже, за відсутності доказів фактичного здійснення господарських операцій з придбання основних фондів правомірним слід визнати й висновок перевірки про завищення амортизаційних відрахувань внаслідок збільшення балансової вартості І та ІІ груп основних фондів за рахунок їх придбання від ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд" та ПНВП "Енергомаш", посадові особи яких непричетні до зазначених підприємств.

Щодо доводів відповідача з посиланням на протоколи допиту свідків у кримінальній справі, суд вважає за необхідне зазначити, що кримінальна справа № 10171009033 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст.. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 3, ст. 28 ч.2,3, ст. 366 ч. 2, ст. 28 ч. 3, ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2, ст. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України на даний час судовим розглядом не завершена.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином висновки перевірки підтверджені матеріалами справи, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, з урахуванням фактичних обставин.

Щодо вимог позивача про визнання неправомірними дій податкового органу по проведенню перевірки та складнню акта, суд приходить до таких висновків.

Відповідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України та пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень довідка.

При цьому під терміном акт, розуміють службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом пяти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (стаття 86.7. Податкового кодексу України).

Приписами ж статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З наведеного слід зробити висновок, що сам по собі акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо платника податків, натомість містить лише інформацію про виявлені перевіркою порушення податкового та іншого законодавства. У той же час рішенням податкового органу, яке суб'єкт господарювання може оскаржити в адміністративному чи судовому порядку може бути відповідне податкове повідомлення-рішення.

За таких обставин, вимога позивача про визнання неправомірними дій по проведенню перевірки та складанню акта від 15.08.2011 р. №6356/23-5/20041662, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України і не породжує безпосередньо ніяких правових наслідків для платника податків, не може бути предметом розгляду у суді, у звязку з чим позов у цій частині задоволенню також не підлягає.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в ході судового розгляду позивач не навів обґрунтованих доводів на спростування висновків перевірки, зібраними по справі письмовими доказами підтверджено порушення податкового законодавства з боку СП "Полтавська газонафтова компанія" та правильність висновків податкового органу, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій неправомірними - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07.11.2011 р.

СуддяЄ.Б. Супрун