Постанова № 20243935, 03.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7579/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Вовка В.О.,

представника відповідача - Василевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та скасування рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001941502/1227 від 07.04.2011 року та скасування рішення про арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД".

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами проведення камеральної перевірки податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД" з податку на додану вартість за грудень 2010 року, що набрала форму акту від 15.03.2011 року № 1263/15-322/13943298. Висновки в акті перевірки про порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вважає необґрунтованим, оскільки право на податковий кредит позивача підтверджується належним чином оформленою податковою накладною та первинними документами бухгалтерського обліку. Вказує, що на момент укладення договору та складання податкової накладної Приватне підприємство "Градко" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Вважає протиправним рішення про опис майна у податкову заставу від 28.07.2011 р. № 28346/10/24, яке винесено у зв'язку з виникненням податкового боргу по податковому зобов'язанню з ПДВ, що визначене оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0001941502/1227 від 07.04.2011 року.

06.10.2011 року відповідач надав письмові заперечення, у яких, на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень, посилається на висновки камеральної перевірки податкової декларації, за результатами якої встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено сума ПДВ за грудень 2010 року, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 9633 грн. 02 коп. по господарській операції з Приватним підприємством "Градко" (надалі - ПП "Градко"). Вказує, що ПП "Градко" здійснювало господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вел-Маркет", яке у свою чергу має ознаки фіктивності та не звітувалося перед податковими органами з вересня 2010 року.

03.11.2011 року позивачем подано заяву, у якій він уточнив позовні вимоги та просить суд визнати податкове повідомлення-рішення № 0001941502/1227 від 07.04.2011 року, складене Кременчуцькою ОДПІ, недійсним (нечинним) та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 28346/10/24 від 28.07.2011 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з урахуванням наданих уточнень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД", код ЄДРПОУ 13943298, є юридичною особою, узяте на податковий облік у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській області з 08.08.1993 року за № 5, та зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100331892 серії НБ № 201804, індивідуальний податковий номер 139432916039.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 396793 позивач має право на здійснення видів діяльності за КВЕД: 45.21.1 - Будівництво будівель; 51.90.0 - Інші види оптової торгівлі; 52.11.0 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; 52.48.9 - Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; 15.61.0 - Виробництво продуктів борошномельно - круп'яної промисловості; 74.50.0 - Підбір та забезпечення персоналом. (а.с. 19).

У термін із 14.02.2011 року по 15.03.2011 року посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД" з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2011 року № 1263/15-322/13943298.

За висновками перевірки позивачем порушено п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 9633 грн. 02 коп.

Дане порушення перевіряючі пов'язують із відсутністю фактичних господарських відносин між позивачем та ПП "Градко" за укладеним договором, із встановленням серед постачальників ПП "Градко" - ТОВ "Вел-маркет", яке з вересня 2010 року не подає до податкового органу податкові декларації з ПДВ (а.с. 28).

31.03.2011 року позивачем подано заперечення до акту перевірки за вих. № 20 (а.с. 31), за результатами розгляду яких Кременчуцькою МДПІ листом від 05.04.2011 року за вих. № 12871/10/15-322 повідомлено позивачу ті ж самі відомості про виявлене порушення, що зазначені у акті перевірки без будь-яких висновків щодо того, чи прийняті заперечення позивача або чи відмовлено у їх прийнятті (а.с. 32-34).

На підставі акту перевірки за порушення позивачем п.п. 1.7 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001941502/1227 від 07.04.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 12041 грн. 28 коп., у тому числі: за основним платежем - в сумі 9633 грн. 02 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 2408 грн. 26 коп.

28.07.2011 року заступником начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Донченко Є.П. винесено рішення про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД" у податкову заставу № 28346/10/24 відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням та рішенням про опис майна у податкову заставу, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено камеральну перевірку податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД" з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2011 року № 1263/15-322/13943298.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011 року) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Таким чином, за результатами камеральної перевірки податковим органом можуть встановлюватися арифметичні або методологічні помилки, допущені платником податків при заповненні податкової декларації.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 року № 06-10/167 під терміном “арифметична помилка або описка” слід розуміти помилки, або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка тощо).

Під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Як вбачається із змісту акту камеральної перевірки в ході перевірки не встановлено арифметичних помилок та описок або методологічних помилок, допущених при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД" за грудень 2010 року.

Разом з тим, встановлено порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - Закон України "Про ПДВ"), які перевіряючі пов'язують, зокрема, не підтвердженням господарських операцій податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому перелік документів, використаних при перевірці, зазначено на стор. 1 акту перевірки (а.с. 26), а саме: декларація з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД" за грудень 2010 року.

Судом встановлено, що податкові накладні та первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення господарських операцій із ПП "Градко", та інші документи під час проведення камеральної перевірки не досліджувалися та у відповідності із п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України дослідженню не підлягали.

Відтак, висновки акту перевірки про порушення позивачем пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" є передчасними.

Законом України "Про ПДВ", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

П. 1.7 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

Судом встановлено, що позивачем, за результатами господарської операції з ПП "Градко", включено до складу податкового кредиту у грудні 2010 року кошти в сумі 9633 грн. 02 коп. Копія податкової декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2010 року з додатком № 5 "розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" наявні у матеріалах справи (а.с.47-52).

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ПП "Градко" (Підрядник) укладено договір підряду № 118/10 від 16.11.2010 року, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує виконання ремонтно-будівельних робіт у 2010-2011 роках на умовах підряду, які Замовник зобов'язується прийняти і оплатити. Об'єкти підряду визначаються сторонами в робочому порядку. (п. 1.1, п. 1.2 договору). Об'єм, характер і вартість робіт погоджуються сторонами і відображаються в кошторисній документації окремо по кожному об'єкту. (п. 2.1 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що за фактично виконані і прийняті по акту форми КБ-2в роботи Замовник проводить оплату на розрахунковий рахунок Підрядника належні йому грошові кошти в строк, який не перевищує 10 банківських днів після приймання - передачі робіт. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до закінчення гарантійного строку і повних розрахунків (п. 6.1 договору).

ПП "Градко", ідентифікаційний код 37297759, зареєстроване як юридична особа та має право здійснювати такий вид діяльності, як, зокрема, 45.21.1 - будівництво будівель, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ПП "Градко" є платником податку на додану вартість з 01.11.2010 року, свідоцтво № 100304058 (а.с. 24).

На виконання умов договору (здійснення робіт по поточному ремонту фасадів) ПП "Градко" виписано податкову накладну № 1073 від 30.12.2010 року на загальну суму 57798 грн. 14 коп. (сума ПДВ - 9633 грн. 02 коп.) та рахунок - фактуру № 1073 від 30.12.2010 року.

Отриману від ПП "Градко" податкову накладну позивачем внесено до реєстру отриманих та виписаних податкових накладних за грудень 2010 року. Копія податкової накладної, рахунку - фактури та реєстру наявні у матеріалах справи.

Зауваження до оформлення податкової накладної у акті перевірки відсутні, податкова накладна оформлена згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про ПДВ", підписана та скріплена печаткою ПП "Градко".

Формування податкового кредиту за наслідками господарської операції з ПП "Градко" позивач здійснював відповідно до вимог пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" за першою подією - датою отримання податкової накладної від контрагента.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 цього ж Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання та передачі робіт по поточному ремонту фасадів за укладеним договором ПП "Градко" надано акт приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в № 1073 від 30.12.2010 року та відомість ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт від 30.12.21011 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Зауваження щодо оформлення даних первинних документів бухгалтерського обліку у перевіряючого відсутні. Відповідачем також не встановлено факту не виконання робіт, які були прийняті позивачем у ПП "Градко" згідно акту форми КБ-2в.

Факт здійснення часткової оплати вартості виконаних ПП "Градко" робіт підтверджується платіжним дорученням № 46 від 02.03.2011 року та згідно бухгалтерської довідки № 66 від 01.11.2011 р. станом на 01.11.2011 року кредиторська заборгованість позивача перед ПП "Градко" становить 48798 грн. 14 коп.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, договір з ПП "Градко" позивач уклав із метою реалізації умов договору підряду № 116/10 від 09.09.2010 року, укладеного між Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" (Замовник) та позивачем (Підрядник), оскільки для виконання умов даного договору виникла необхідність у залучення додаткових ресурсів та укладення договору з ПП "Градко".

Судом встановлено, що відповідно до умов договору (п.16-17) Підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників без погодження із Замовником.

Роботи, що виконані ПП "Градко" прийняті у позивача Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" та оплачені останнім. Копії договору, актів форми КБ-2в, локального кошторису з розрахунком договірної ціни, податкових накладних та банківських виписок наявні у матеріалах справи.

Отже, у подальшому, роботи, що виконувалися ПП "Градко" були прийняті замовником у позивача з оформленням відповідних первинних документів бухгалтерського обліку та оплачені.

Таким чином, до розміру податкового кредиту у грудні 2010 року позивачем включено податок на додану вартість в сумі 9633 грн. 02 коп. за виконані роботи з метою здійснення господарської діяльності, за укладеним договором з ПП "Градко", на підставі виписаної останнім належно оформленої податкової накладної.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність у ПП "Градко" основних засобів та працівників з посиланням на відомості податкової звітності ПП "Градко", оскльки податковий розрахунок комунального податку ПП "Градко" містить відомості про кількісний склад працівників підприємства, проте, у даному звіті не відображаються відомості про працівників, що можуть працювати на підприємстві, зокрема, за сумісництвом, за цивільно-правовими договорами та ін. Зустрічна перевірка у ПП "Градко" відповідачем не проводилася.

Таким чином, відомості, що містяться у податковій звітності ПП "Градко" за 2010 рік не спростовують факт виконання робіт згідно укладеного договору.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про нереальність господарської операції із ПП "Градко", яку відповідач повязує з фактом здійснення ПП "Градко" господарських операцій з ТОВ "Вел-Маркет", яке не звітувалося перед податковими органами з вересня 2010 року, виходячи з наступного.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (робіт) відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Вел-Маркет" було лише одним, а не єдиним із постачальників ПП "Градко" та ПП "Градко" формує податковий кредит від ТОВ "Вел-Маркет", що має ознаки фіктивності.

Вироками судів, які набрали законної сили, ознаки узгоджених кримінально-карних дій у діях працівників позивача, ПП "Градко" та ТОВ "Вел-Маркет" не встановлені.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Оскільки відповідачем не доведено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суд приходить до висновку, що включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених при виконанні ПП "Градко" будівельних робіт, здійснені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, тобто винесене без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню про опис майна у податкову заставу, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011 року) з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

З аналізу наведених норм вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону за умови наявності у платника податку податкового боргу та оформляється відповідним рішенням.

Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено та підтверджується обліковою карткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД", що податкова застава, оформлена спірним рішенням про опис майна у податкову заставу № 28346/10/24 від 28.07.2011 року, виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001941502/1227 від 07.04.2011 року.

З огляду на те, що податкове повідомлення-рішення № 0001941502/1227 від 07.04.2011 року визнано протиправним та скасовано, рішення про опис майна у податкову заставу № 28346/10/24 від 28.07.2011 року також підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та скасування рішення про опис майна у податкову заставу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 07 квітня 2011 року № 0001941502/1227.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про опис майна у податкову заставу від 28.07.2011 року № 28346/10/24.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Прогрес, ЛТД" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2011 року.

СуддяС.С. Сич