Постанова № 20240396, 13.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5953/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Гонтара В.М.,

представника відповідача - Зайця С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр - 4"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр - 4" (далі - ТОВ "Центр - 4", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006152301/2165 від 30.06.2011 р.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що висновки акту перевірки від 10.06.2011 р. №3818/23-209/33081927 щодо заниження ТОВ "Центр - 4" податку на додану вартість (далі - ПДВ) за період, що перевірявся, на 55 610,00 грн. є хибними, а податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 р. №0006152301/2165 про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі зазначеному вище з огляду на його протиправність підлягає скасуванню. Позивач вказує, що господарські операції з ПП "Кремнет", на підставі яких було сформовано податковий кредит періоду, що перевірявся, зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, зокрема належним чином оформленими податковими, видатковими, товарно-транспортними накладними та банківськими виписками. Відтак, на думку позивача, в діях ТОВ "Центр - 4" під час формування податкового кредиту відсутні порушення податкового законодавства зазначені в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "Центр - 4" в результаті відносин з ПП "Кремнет" протягом жовтня 2010 року - січня 2011 року штучно сформувало податковий кредит на суму 55 610,00 грн. Фактично у ПП "Кремнет" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності згідно з даними ЄДРПОУ. Також зазначав, що ПП "Кремнет" за результатами камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2010 року зменшено суму податкового кредиту. Звідси, на думку відповідача, позовні вимоги ТОВ "Центр - 4" необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Центр - 4" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 02.04.2009 р. (ідентифікаційний код 36410492), згідно свідоцтва №100235752 позивач зареєстрований платником ПДВ з 15.07.2009 р. На даний час перебуває на податковому обліку у відповідача.

Постановою заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 26.04.2011 р. призначена документальна перевірка суб'єкта господарської діяльності ТОВ "Центр - 4" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Кремнет" за період з 01.07.2009 р. по теперішній час.

На виконання цієї постанови начальником Кременчуцької ОДПІ було видано наказ від 08.06.2011 р. №2980 "Про проведення позапланової перевірки", у зв'язку з чим та на підставі направлення на перевірку від 08.06.2011 р. №2491/002491 працівниками Кременчуцької ОДПІ з 08.06.2011 р. по 10.06.2011 р. проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Центр - 4" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Кремнет" за період з 01.07.2009 р. по 01.04.2011 р., результати якої оформлено актом від 10.06.2011 р. №3818/23-209/33081927.

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено ПДВ за перевіряємий період на загальну суму 55 610,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 р. №0006152301/2165, яким ТОВ "Центр - 4" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 69 478,00 грн., у тому числі 55 610,00 грн. за основним платежем, 13 868,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в ході судового розгляду, фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення взято висновок податкового органу про заниження ТОВ "Центр - 4" ПДВ внаслідок взаємовідносини з ПП "Кремнет". При цьому перевіряючими зазначено, що постановою начальника ВРКС СВ ПМ ДПА в Полтавській області про призначення документальної перевірки, винесеною в ході досудового слідства по кримінальній справі встановлено, що в жовтні 2010 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленими особами фактично придбав за винагороду підприємство ПП "Кремнет" у ОСОБА_4 з метою прикриття незаконної діяльності і фактично фінансово-господарською діяльністю не займався. ПП "Кремнет" надавало послуги з транзиту та конвертації готівкових коштів за грошову винагороду для різних субєктів підприємницької діяльності на території України. За час своєї діяльності на керівних посадах службові особи ПП "Кремнет" ОСОБА_4 та ОСОБА_3 протягом 2009 2010 років під час здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства умисно складали та видавали підроблені офіційні документи від імені підприємства. Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_3 показав, що в період часу з 18.10.2010 р. по 21.01.2011 р. він працював на посаді директора ПП "Кремнет". Крім нього на підприємстві більше працівників не було. Діяльність ОСОБА_3 на посаді директора підприємства полягала в тому, що він лише підписував фінансово-господарські документи від імені ПП "Кремнет" та знімав готівку з банківського рахунку підприємства, відкритого в Кременчуцькій філії АБ "Полтава-банк", які потім віддавав невстановленим особам. Фактично ніяких послуг він особисто не надавав, робіт не виконував, товарно-матеріальних цінностей не поставляв. Згідно акту про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ, ПП "Кремнет" зменшено суму податкових зобовязань та податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2010 року.

Виходячи з наведеного відповідач стверджує, що ТОВ "Центр - 4" неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ із придбаних у ПП "Кремнет" товарно-матеріальних цінностей в розмірі 55610,00 грн., а саме:

- за жовтень 2010 року в сумі 17051,00 грн.;

- за листопад 2010 року в сумі 18866,00 грн.;

- за грудень 2010 року в сумі 19551,00 грн.;

- за січень 2011 року в сумі 142,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість зазначеного висновку відповідача і винесеного на його підставі спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно приписів п.1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 цієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом перевіряємого періоду формував податковий кредит, зокрема за договором купівлі - продажу від 01.10.2010 р. №б/н, укладеного з ПП "Кремнет".

За умовами вказаного договору продавець (ПП "Кремнет") зобовязується передати у власність покупця (ТОВ "Центр - 4"), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві усі необхідні документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо). Поставка товару проводиться самовивозом. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавцеві не пізніше 10 банківських днів з моменту предявлення рахунку за виконану поставку товару.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- платіжні доручення;

- рахунки;

- накладні;

- товарно-транспортні накладні;

- податкові накладні;

- рахунки-фактури;

- видаткові накладні;

- довіреності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження реальності господарських операцій представником позивача для приєднання до матеріалів справи були надані товарно-транспортні накладні, в яких відображено факти перевезень придбаних у ПП "Кремнет" товарів (гранвідсів, щебінь, пісок, мазут, арматура).

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.4 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 (далі Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (пункт 11.6 Правил перевезень).

Судом досліджені залучені до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних в результаті чого встановлено, що у них не заповнено графу пункт навантаження, а в деяких і пункт розвантаження, відсутній підпис водія-експедитора, який прийняв товар від ТОВ "Центр-4". У деяких випадках кількість відвантаженого товару за однією товарно-транспортною накладною не відповідає будь-яким сучасним можливостям автомобільного транспорту на його перевезення (зокрема, ТТН від 29.10.2010 р. на щебінь 63 м3, ТТН від 02.11.2010 р. на щебінь 225 м3, ТТН від 17.11.2010 р. на пісок 252 т, ТТН від 02.12.2010 р. на гранвідсів 96 м3, ТТН від 08.12.2010 р. на щебінь 63 м3, ТТН від 06.12.2010 р. на гранвідсів 96 м3, ТТН від 07.12.2010 р. на гранвідсів 96 т, ТТН від 08.12.2010 р. на щебінь 63 м3 і т.д.).

Пояснюючи випадки перевезень у зазначених обсягах, представник позивача пояснив, що інколи виписувалась одна товарно-транспортна накладна на декілька перевезень одним автомобілем.

Проте суд відкидає такі доводи, як безпідставні, оскільки згідно з пунктом 11.7Правил перевезень перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Крім цього судом виявлено випадки перевезень одним і тим же водієм за декількома товарно-транспортними накладними таких обсягів вантажу, що неспівставні ні з часовими рамками, ні з фізичними можливостями людини, зокрема перевезення здійснене водієм ОСОБА_3 29.10.2010 р. за НОМЕР_1 (мазут 0,97 т, арматура 0,342 т, щебінь 27 м3) та НОМЕР_1 (щебінь 63 м3).

Згідно з пунктом 1 Правил перевезень товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом договору купівлі-продажу, укладеного з ПП "Кремнет", умовою поставки значиться самовивоз (пункт 3.1 договору). При цьому позивач не довів доцільності транспортування за власний кошт, як і не надав суду доказів про понесені витрати на транспортування.

Судом досліджено договір оренди транспортних засобів №198/6 від 01.10.2006 р., укладений між ТОВ "Центр ЛТД" та ТОВ "Центр-4", наданий представником позивача на підтвердження обставин транспортування придбаної у ПП "Кремнет" продукції. У додатку 1 до договору оренди №198/6 від 01.10.2006 р. наведено перелік орендованих транспортних засобів, серед яких відсутні автомобілі "MAN", що значаться у товарно-транспортних накладних.

Таким чином відсутність доказів реального переміщення товару свідчить про неправомірність включення сум ПДВ за договором купівлі - продажу з ПП "Кремнет" до податкового кредиту ТОВ "Центр - 4". Відсутність доказів реального вчинення господарської операції у свою чергу виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такою операцією, незважаючи на наявність податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, правомірно нарахувавши субєкту господарювання податкове зобовязання з ПДВ. Спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Таким чином вимоги позивача суд визнає необґрунтованими, у звязку з чим позов задоволенню не підлягає.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр - 4"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18.10.2011 р.

СуддяЄ.Б. Супрун