Рішення № 20239924, 22.06.2011, Волноваський районний суд Донецької області

                                                                                                               Справа № 2- 1016/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року                     Волноваський районний суд Донецької області у

складі: головуючого - судді                                         Овчиннікової О.С.,

при секретарі -                                                            Гуровій Л.Л.,

за участю позивачки -                                                  не з"явилася ,

за участю відповідачки -                                         не з"явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,

ВСТАНОВИВ :

          Позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила, що 09.07.2009 року між нею та відповідачкою був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Волноваського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1233. Після чого позивачка зареєструвала своє право власності на дану квартиру в КП Бюро технічної інвентаризації м.Волноваха та отримала витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 23255435, реєстраційний номер 15312427, номер запису 6683 в книзі П-10 від 09.07.2009 року. Однак в обумовлений в п.12 договору купівлі-продажу відповідачка квартиру не звільнила, з реєстрації не знялася. Коли позивачка взяла в 2010 році витяг з реєстру прав власності, дізналася, що власником 1/4 частини належної їй квартири є ОСОБА_4 на підставі рішення Волноваського районного суду Донецької області від 30.09.2009 року по справі 2-1025/09. Тобто на момент купівлі квартири був судовий спір, однак відповідачка приховала цей факт, порушивши вимоги п. 4 договору. Оскільки відповідачка ввела позивачку в оману стосовно обставин, що мають суттєве значення, позивачка просить суд визнати правочин від 09.07.2009 року недійсним.

          В судове засідання позивачка не з"явился, була належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, надала письмову заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, на задоволенні позову в повному обсязі наполягала.

          Відповідачка в судове засідання не з"явилася, була належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, надала письмову заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, проти задоволення позову в повному обсязі не заперечувала.

          Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

          З договору купівлі-продажу квартири від 9 липня 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 продала належну їй на праві власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 придбала зазначену квартиру у власність, договір посвідчений приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області за реєстровим № 1233.

          Відповідно до п. 4 договору від 09.07.2009 року продавець - ОСОБА_2 свідчила, що стосовно даної квартири АДРЕСА_3 не ведуться судові справи та немає осіб , які б могли пред"явити свої вимоги щодо права власності або користування цією квартирою.

З п.12 зазначеного договору встановлено, що ОСОБА_2 зобов"язалася звільнити до 18 липня 2009 року дану квартиру та знятися з реєстрації самій та зняти інших осіб, зареєстрованих в цій квартирі.

Однак в передбачений договором строк відповідачка з реєстрації не знялася та квартиру не звільнила. Окрім того, з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27274268, реєстраційний 15312427, номер запису 6683 в книзі Б-11 від 09.09.2010 року, вбачається, що власником 1/4 частини даної квартири є ОСОБА_4 на підставі рішення Волноваського районного суду Донецької області від 30 вересня 2009 року по справі 2-1025/09.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки, зокрема, договорита інші правочини тощо.

          Відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

          Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 ЦК України. Частина 3 ст. 215 ЦК України передбачає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

          Судом встановлено та це не заперечує відповідачка, що на момент укладання договору купівлі-продажу спірної квартири станом на 9 липня 2009 року в Волноваському районному суді Донецької області розглядалася з 2003 року цивільна справа № 2-1025/09 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання права на спадщину, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, вселення та виселення з квартири, визнання права власності, виключення з реєстру прав власності, переклад прав та зобов"язань покупця, третя особа - Волноваська державна нотаріальна контора, рішенням суду від 30 вересня 2009 року позов задоволено частково: визнано право власності ОСОБА_4 на 1/4 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом, вселено ОСОБА_4 в спірну квартиру та поновлено її реєстрацію за вказаною адресою.

Таким чином, відповідачці ОСОБА_2 на момент укладання договору було достеменно відомо , що є судова справа стосовно спірної квартири, тобто укладаючи угоду з ОСОБА_1, відповідачка навмисно ввела її в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме, стосовно прав ОСОБА_4 на частину квартири в порядку спадкування за законом.

На підставі ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона ...замовчує обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину.

Згідно до ч.1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за потрібне задовольнити позов ОСОБА_1 та визнає договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 9 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Волноваського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1233, недійсним.

На підставі ст.ст. 11, 203, 204, 215, ч.1 ст. 230 ч.1 ст. 236 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,15,30,60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 9 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1233, недійсним.

          Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів з дня отримання копії рішення особою, яка брала участь у справі, але не була присутньою в судовому засіданні під час проголошення судового рішення.

Суддя: