Постанова № 20239738, 10.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7052/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Кішка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз"до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податківпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податківпро скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2011 року № 0000084020.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно визначено ТОВ "Цукровий союз" грошове зобовязання зі сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1 174 203 грн. 54 коп., оскільки сплата податку з доходів нерезидента у вигляді процентів з джерелом походження з України регулюється нормами відповідних міжнародних договорів, і оподаткування таких процентів здійснюється в країні, резидентом якої є особа, що отримує проценти.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову (а.с. 3-5, 188-189).

Представник відповідача в судовому засіданні 30 вересня 2011 року проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення позивачем п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "Цукровий союз" занижено податок з доходу з джерелом його походження з України загалом в сумі 939 362 грн. 83 коп. (а.с. 172-174).

У судові засідання 03 жовтня 2011 року та 10 жовтня 2011 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце їх проведення повідомлявся належним чином.

Беручи до уваги положення ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз" зареєстроване як юридична особа 19.02.1999 року Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, номер запису про державну реєстрацію 1 067 120 0000 004832 (а.с. 8, 166).

Позивача взято на податковий облік 25.03.1999 року ДПІ у Печерському районі м. Києва, станом на 22.03.2011 року перебував на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, з 25.08.2011 року перереєстрований до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП (а.с. 8, 167).

Працівниками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 30.12.2010 року по 11.02.2011 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Цукровий союз" (код ЄДРПОУ 30305752) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 669/23-322/30305752 від 22.03.2011 року, в якому вказано на порушення, зокрема, вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "Цукровий союз" занижено податок з доходу з джерелом його походження з України загалом в сумі 939 362 грн. 83 коп. (в т.ч. за ІІІ квартал 2009 року - 10 529 грн. 69 коп., за IV квартал 2009 року - 224 362 грн. 35 коп., за ІІ квартал 2010 року - 349 026 грн. 29 коп., за ІІІ квартал 2010 року - 355 444 грн. 50 коп.) (а.с. 7-44).

На підставі даного висновку акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків 04.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000084020, відповідно до якого ТОВ "Цукровий союз" збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб, 11020500" в розмірі 1 174 203 грн. 54 коп. (в т.ч., 939 362 грн. 83 коп. - основний платіж, 234 840 грн. 71 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 6).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргами до ДПА у м. Києві, ДПА України його скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000084020 від 04.04.2011 року - без змін (а.с. 62-64).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000084020 від 04.04.2011 року слід зазначити наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що між ТОВ "Цукровий союз" (Позичальник) та "Agrocore Finance AG" (Кредитор) 09.10.2007 року укладено кредитний договір № А04/2007 (а.с. 99-103).

За змістом даного договору "Позичальник бере кошти з ціллю поповнення обігових коштів, фінансування виробництва та закупівлі цукрового буряку, закупівлі іншої сільгосппродукції, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, оплати витрат по переробці та зберіганню на заводі цукру, одержаного після переробки, завантаження та транспортування цукру" (а.с. 99).

Сума кредитного договору складає 1 740 000 дол. США (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору "Позичальник згоден виплачувати відсотки по Сумі Кредиту по Відсотковій ставці, що визначається для кожного Періоду нарахування відсотків, яка дорівнює базовій ставці LIBOR для тримісячних депозитів у доларах США плюс 600 базисних пунктів на основі 365-денного року" (а.с. 100).

На виконання умов даного договору між сторонами погоджено та підписано графік повернення кредитних коштів (а.с. 106, 127).

Вказаний кредитний договір зареєстровано у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, реєстраційне свідоцтво № 7973 (а.с. 104).

За користування кредитом позивачем у 2009 році перераховано "Agrocore Finance AG" (Швейцарія) 294 720,32 дол. США (2 348 920 грн. 47 коп.) та у 2010 році - 30 078,40 дол. США (238 390 грн. 15 коп.) (а.с. 104 - зворот, 105, 127 - зворот).

При цьому, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача та не заперечував представник позивача, ТОВ "Цукровий союз" звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не подавало, податок з доходів нерезидентів в Україні товариство не сплачувало.

Крім того, між ТОВ "Цукровий союз" (Позичальник) та "INVB Finanz AG" (Кредитор) 06.02.2008 року укладено кредитний договір № 13/1/2008 (а.с. 78-82).

За змістом даного договору "Позичальник бере кошти з ціллю поповнення обігових коштів, фінансування виробництва та закупівлі цукрового буряку, закупівлі іншої сільгосппродукції, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, оплати витрат по переробці та зберіганню на заводі цукру, одержаного після переробки, завантаження та транспортування цукру" (а.с. 78).

Сума кредитного договору складає 8 121 450 дол. США (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору "Позичальник згоден виплачувати відсотки по Сумі Кредиту по Відсотковій ставці, що визначається для кожного Періоду нарахування відсотків, яка дорівнює базовій ставці LIBOR для тримісячних депозитів у доларах США плюс 700 базисних пунктів на основі 365-денного року" (а.с. 79).

На виконання умов даного договору між сторонами погоджено та підписано графік повернення кредитних коштів (а.с. 83).

Згаданий кредитний договір зареєстровано у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, реєстраційне свідоцтво № 8622 (а.с. 88).

20.05.2010 року між Сторонами укладено доповнення № 2 до кредитного договору № 13/1/2008 від 06.02.2008 року, відповідно до якого "Сума кредиту" означає 6 330 970 дол. США, "Відсоткова ставка" - 11 % річних (а.с. 95).

Дане доповнення зареєстроване у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, додаток до реєстраційного свідоцтва від 23.06.2010 року № 1 (а.с. 89-90).

За користування кредитом позивачем у 2010 році перераховано "INVB Finanz AG" (Швейцарія) 860 281, 07 дол. США (6 806 317 грн. 75 коп.) (а.с. 84, 88 - зворот, 90 - зворот).

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача та не заперечував представник позивача, ТОВ "Цукровий союз" звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не подавало, податок з доходів нерезидентів в Україні товариство не сплачувало.

Згідно з п. 13.1 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)", чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин, (далі по тексту - Закон № 334/94-ВР) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до п. 1.10 Закону № 334/94-ВР проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

За змістом п. 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

В силу п. 18.1 ст. 18 Закону № 334/94-ВР, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію, виданого Податково-фінансовим управлінням кантону Цуг (Швейцарія) "Agrocore Finance AG" є компанією-резидентом Швейцарії та підлягає оподаткуванню у кантоні Цуг (а.с. 190-194).

Крім того, сторонами не заперечується, що "INVB Finanz AG" є компанією-резидентом Швейцарії та перебуває на податковому обліку в даній країні.

Суд зазначає, що Україною 10.01.2002 року ратифіковано Конвенцію між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, що укладена 30.10.2000 року та набрала законної сили 26.02.2002 року (далі по тексту - Конвенція).

Згідно з п. 1 ст. 2 Конвенції ця Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Відповідно до положень п. п. 1, 2 ст. 11 Конвенції проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми процентів.

При цьому, пунктом 3 статті 11 Конвенції визначено, що незважаючи на положення пункту 2, будь-які таки проценти, про які йдеться у пункті 1, будуть оподатковуватися лише в тій Договірній Державі, резидентом якої є одержувач, якщо такий одержувач є фактичним власником процентів, та якщо такі проценти сплачуються: a) у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання; b) у зв'язку з продажем у кредит будь-яких виробів одним підприємством іншому підприємству; c) за позиками будь-якого виду, що надаються банком; або d) самій Договірній Державі, або її політико-адміністративному підрозділу, або місцевому органу влади.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що в даному випадку кредит надавався швейцарськими компаніями, які не є банками, а відсотки позивачем сплачуються не у звязку з продажем у кредит, суд дійшов висновку, що до вказаних договірних відносин має застосовуватися п. 2 ст. 11 Конвенції.

Положення пунктів 1 і 2 статті 11 Конвенції не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу у вигляді відсотків, оскільки відповідно до положень цих пунктів такі доходи оподатковуються як у державі, що є джерелом доходу (Україна), якщо таке оподаткування передбачено її законодавством, так і у країні, резидентом якої є одержувач доходу (Швейцарія). Однак, право країни - джерела походження такого доходу (Україна) обмежене ставкою 10%.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до положень пп. b п. 1 ст. 23 Конвенції Швейцарія, як країна, резидентами якої є одержувачі доходу, також матиме право на оподаткування такого виду доходу за ставками, встановленими швейцарським законодавством, з урахуванням податку, сплаченого в Україні.

Суд також бере до уваги, що згідно з п. 4 ст. 11 Конвенції компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування обмежень, передбачених пунктами 2 та 3.

Разом з тим, позивачем суду не надано відомостей, що між компетентними органами України та Швейцарії укладалися будь-які угоди про порядок застосування наведених обмежень.

Суд зазначає, що право на використання переваг міжнародного договору (зниження ставки оподаткування відсотків з 15 до 10) надається нерезиденту за умови подання ним довідки про підтвердження його резидентства.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено факт подання компаніями "Agrocore Finance AG", "INVB Finanz AG" довідок про їх резидентство, суд дійшов висновку про те, що резидент України (ТОВ "Цукровий союз") під час виплати відсотків на користь компаній нерезидентів - резидентів Швейцарії ("Agrocore Finance AG", "INVB Finanz AG") був зобовязаний утримувати податок в розмірі 10% від загальної суми процентів, що сплачувалися ним на користь згаданих компаній.

Окрім того, відповідно до п. 4 "Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування", затвердженого постановою КМ України від 06.05.2001 року № 470 (чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

У свою чергу, п. 6 згаданого Порядку визначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Однак, позивачем не надано відомостей щодо того, що його контрагентами (резидентами Швейцарії) подавалися довідки про сплату ними податку з відсотків, перерахованих ТОВ "Цукровий союз" в адресу "Agrocore Finance AG" та "INVB Finanz AG" у країні - резидентами якої вони являються (Швейцарія).

Також, зі змісту відповіді СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на запит суду про те, чи подавалася позивачем до податкової інспекції інформація про сплату його контрагентами податку на доходи у країні, резидентами якої вони є, судом встановлено, що така інформація ТОВ "Цукровий союз" не подавалася та у відповідача відсутня (а.с. 187).

Таким чином, оскільки відомості щодо сплати контрагентами позивача податку на доходи у країні, резидентами якої вони є, відсутні, суд дійшов висновку про те, що положення про звільнення від оподаткування таких доходів в Україні не може бути застосоване до спірних правовідносин.

За таких обставин, оскільки згідно з п. 16.13. ст. 16 Закону № 334/94-ВР відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати, перерахування податків, зазначених в пункті 7.8 та статті 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат, суд вважає правомірним висновок відповідача про порушення ТОВ "Цукровий союз" вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок з доходу з джерелом його походження з України загалом в сумі 939 362 грн. 83 коп.

У відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 234 840 грн. 71 коп.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено обґрунтованість висновків податкової інспекції про заниження позивачем податку на доход нерезидента під час виплати відсотків за кредитними договорами загалом в сумі 939 362 грн. 83 коп., а відтак - правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення № 0000084020 від 04.04.2011 року. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз"до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податківпро скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 жовтня 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба