Постанова № 20239493, 07.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7263/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Чорноморченко М.Є.,

представника відповідача - Серкова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Полтавхіммаш" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Полтавхіммаш")01 вересня 2011 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2011 року № 0000282305.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновок податкової інспекції про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року в розмірі 397 242 грн. вважає необґрунтованим та протиправним, оскільки чинне законодавство України не ставить право платника податків на заявлення до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у залежність від рівня сплати таким платником податку на прибуток у відповідному періоді. Також посилався на порушення відповідачем порядку проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, визначеного Податковим кодексом України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві (а.с. 3-8).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення позивачем вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ПАТ "Полтавхіммаш" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року в розмірі 397 242 грн. та занижено залишок відємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2010 року в розмірі 397 242 грн. (а.с. 9-11). При цьому, зазначав, що товариством у 2010 році до Державного бюджету України сплачено податку на прибуток в сумі 247 956 грн., що в 13 разів менше ніж сума, заявлена до бюджетного відшкодування ПДВ в червні 2010 року (3 294 594 грн.).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ № 239899 Публічне акціонерне товариство "Полтавхіммаш" (код ЄДРПОУ 00217449) зареєстроване як юридична особа 12.07.1994 року, номер запису про державну реєстрацію 1 588 120 0000 000223 (а.с. 54).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 17.07.1997 року, свідоцтво платника ПДВ № 100340394 (а.с. 56).

ДПІ у м. Полтаві 21.03.2011 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ВАТ "Полтавхіммаш" з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 2369/23-8/00217449 від 21.03.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ПАТ "Полтавхіммаш" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року в розмірі 397 242 грн. та занижено залишок відємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2010 року в розмірі 397 242 грн. (а.с. 9-11).

На підставі висновку даного акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 28.03.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282305, відповідно до якого ВАТ "Полтавхіммаш" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 397 242 грн. (а.с. 14).

Не погодившись з вказаним податковим повідомлення-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню № 0000282305 від 28.03.2011 року необхідно зазначити наступне.

За змістом п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

У відповідності до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно з п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, згідно з п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В силу п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Відтак, право на формування податкового кредиту та відповідно бюджетне відшкодування безпосередньо повязане з господарською діяльністю платника такого податку.

Крім того, відповідно до пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, заборону обмеження виплати бюджетного відшкодування визначено законодавчо.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 20.07.2010 року ВАТ "Полтавхіммаш" до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, в гр. 25.1 якої задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 3 294 594 грн. (а.с. 57-58).

Разом з податковою декларацією подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 62).

Зі змісту акта перевірки та пояснень представників відповідача, що надані ними в ході судового розгляду справи, судом встановлено, що як на підставу для зменшення ПАТ "Полтавхіммаш" суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року на 397 242 грн. ДПІ у м. Полтаві посилається на той факт, що позивачем у 2010 році до Державного бюджету України сплачено податку на прибуток в сумі 247 956 грн., що в 13 разів менше ніж сума, заявлена до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в червні 2010 року (3 294 594 грн.); інші підстави для такого висновку - відсутні.

Суд зазначає, що під час перевірки податковою інспекцією не досліджувалася реальність здійснення позивачем господарських операцій у перевіряємому періоді.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, ДПІ у м. Полтаві не заперечує факт правомірності віднесення позивачем спірної суми до складу податкового кредиту.

Згідно з ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на вищезазначене, правомірність формування позивачем податкового кредиту за попередні звітні періоди в рамках розгляду даної адміністративної справи дослідження не потребує.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами податкової інспекції про те, що право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість залежить від рівня сплати ПАТ "Полтавхіммаш" податку на прибуток у 2010 році.

Суд наголошує на тому, що жоден чинний на момент виникнення та реалізацій спірних правовідносин законодавчий акт України не ставив право добросовісного платника податків на отримання з Державного бюджету України сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в залежність від рівня сплати таким платником інших видів податків, зокрема, податку на прибуток.

Крім того, судом витребувано від ДПІ у м. Полтаві інформацію про стан розрахунків ПАТ "Полтавхіммаш" з бюджетом. Відповідно до наданої відповідачем довідки від 03.10.2011 року вих. № 18323/9/24-234 станом на 31.12.2010 року за особовим рахунком позивача податковий борг не обліковувався (а.с. 103-104).

Відтак, позивачем у 2010 році в повному обсязі сплачено до бюджету, зокрема, податок на прибуток.

Також, судом досліджено виписку ЗАТ "ПУМБ" про рух коштів на рахунках ПАТ "Полтавхіммаш" за 21.04.2011 року, зі змісту якої встановлено факт сплати позивачем в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей податку на додану вартість (а.с. 74-80).

Вищенаведене в своїй сукупності дає підстави стверджувати, що позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 397 242 грн.

Окрім вищевикладеного, суд також зазначає, що відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

За таких обставин, беручи до уваги те, що предметом документальної невиїзної позапланової перевірки ВАТ "Полтавхіммаш", проведеної ДПІ у м. Полтаві 21.03.2011 року, була достовірність декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року та те, що податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року підприємством до податкової інспекції подано 20.07.2010 року (а.с. 57), суд дійшов висновку, що вказану перевірку контролюючим органом проведено з порушенням законодавчо встановлених строків для її проведення.

Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо порушення порядку проведення документальної невиїзної позапланової перевірки слід наголосити на наступному.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідачем в підтвердження правомірності проведення перевірки позивача до матеріалів справи надано копію наказу ДПІ у м. Полтаві від 21.03.2011 року № 1292 "Про проведення невиїзної позапланової перевірки ВАТ "Полтавхіммаш", відповідно до якого старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб Івановій А.В. 21.03.2011 року провести документальну невиїзну позапланову перевірку ВАТ "Полтавхіммаш" з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року (а.с. 51).

Крім того, податковою інспекцією надано копію повідомлення № 65 від 18.03.2011 року про проведення перевірки, що отримано позивачем лише 23.03.2011 року (а.с. 52, 13) та копію повідомлення № 6965/10/23-836 від 21.03.2011 року про проведення перевірки, що отримано ВАТ "Полтавхіммаш" 25.03.2011 року (а.с. 51-зворот, 12).

Таким чином, повідомлення про проведення перевірки отримано позивачем вже після проведення такої перевірки, у звязку з чим останній був позбавлений права на участь під час проведення перевірки та надання додаткових пояснень, доказів.

Аналізуючи зміст наказу ДПІ у м. Полтаві від 21.03.2011 року № 1292 "Про проведення невиїзної позапланової перевірки ВАТ "Полтавхіммаш" суд зазначає, що як на підставу для проведення перевірки він містить посилання на отримання податкової інформації та на ст. ст. 78, 79, 200 Податкового кодексу України.

Разом з тим, ст. 78 Податкового кодексу України визначено підстави та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а ст. 200 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу на проведення камеральної перевірки (п. 200.10 ст. 200 ПК України) та документальної позапланової виїзної перевірки (п. 200.10 ст. 200 ПК України).

При цьому, статтею 200 Податкового кодексу України встановлено чіткі строки для проведення таких перевірок.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що документальну невиїзну позапланову перевірку ВАТ "Полтавхіммаш" з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року проведено безпідставно, з грубим порушенням норм чинного законодавства України.

Посилання ДПІ у м. Полтаві на положення пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України судом оцінюються критично з огляду на те, що спеціальною нормою Податкового кодексу України (ст. 200 ПК України) визначено чіткий порядок проведення камеральної та документальної позапланової виїзної перевірки платника податків з питання правомірності декларування до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення - рішення покладено на податковий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено правомірність декларування позивачем до бюджетного відшкодування за червень 2010 року суми податку на додану вартість в розмірі 397 242 грн. та спростовано доводи податкової інспекції про те, що суму, заявлену платником податків до бюджетного відшкодування, необхідно зменшити у звязку зі значно меншим рівнем сплати податку на прибуток.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-72, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000282305 від 28.03.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" (код ЄДРПОУ 00217449) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба