Постанова № 2023685, 25.06.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/2560а

"25" червня 2008 р., 14 год. 10 хв. м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Спаських Н.М.

при секретарі: Буднік А.М. за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 181,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 181,62 грн. як різниці між ставкою внеску та частиною єдиного податку, сплаченого відповідачем, на підставі Закону України № 1058 від 09.07.2003 року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік" за період січня - березня 2005 року. Представник позивача направив клопотання про розгляд справи без своєї участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавалося.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними документами у справі згідно ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до Указу Президента України " Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 03.07.1998 року ( далі Указ), суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний, фіксований податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

За даними ДПІ відповідач по справі є платником фіксованого сільськогосподарського податку. У відповідності до положень Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 року ,фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): в т.ч. збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Однак дана норма була виключена із Закону згідно із Законом України від 23.12.2004 року № 2287.

Згідно ст. 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року та сплачують річний розмірі фіксованого податку поквартально.

У відповідності до п. 6 Указу, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний, фіксований податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З 01 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 ( далі Закон). Закон визначає порядок сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду України.

У відповідності до ст. 11 Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У відповідності до ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці-фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно ст. 15,17 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

У відповідності до п. 3,4 ст. 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Таким чином, з вищевикладених положень Закону вбачається, що суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, повинні нараховувати та сплачувати страхові внески до Пенсійного Фонду України в установленому цим Законом порядку.

Відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи (ст. 14,15 Закону № 1058).

У відповідності до п. 8 ст. 45 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" № 2285, в редакції до внесення змін Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV ( яким даний закон викладено у новій редакції), було встановлено, що на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49 - 51, ст. 376), на місяць на кожну особу.

У відповідності до ст. 1 Закону України № 1058 , мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу);

На період січня - березня 2005 року мінімальний розмір заробітної плати встановлено у розмірі 262,00 грн. згідно Закону України № 2285 від 23.12.2004 року.

У відповідності до пп. 1 п. 8 Прикінцевих положень Закону України № 1058, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

Згідно ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідача встановлено ставку збору в розмірі 32%.

Таким чином, мінімальний страховий внесок становить для відповідача 83,84 грн. ( 262,00 грн. (мін. зарплата) х 32%).

З 14.04.2006 року набув чинності Закон України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року" № 3583 від 16.03.2006 року.

Нормами ст. 1 даного закону визначено, що суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N 2285-IV, не вважати заборгованістю.

У відповідності до листів і роз'яснень Пенсійного Фонду України, до приведення законодавства у відповідність до вимог Закону № 1058 та з метою уникнення подвійного оподаткування, при сплаті страхових внесків особами, які сплачують єдиний (фіксований) податок, сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду як частина ставки від цього податку за таких працівників, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні звітні періоди.

У відповідності до розрахунків позивача, викладених у акті № 194 від 14.03.2008 року, за період січня-березня 2005 року відповідач повинен сплатити 248,82 грн. фіксованого розміру страхового внеску, а на його сплату зараховано 67,20грн. Залишок заборгованості таким чином складає 181,62 грн. (248,82-67,20).

Розрахунок позовних вимог зроблено вірно.

За доводами позивача висновків по акту перевірки відповідач не заперечував.

В порядку ст. 106 Закону України № 1058, відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу по внесках в розмірі 181,62 грн., яка вручена відповідачу 20.03.2008 року і не оскаржена.

Доказів оскарження вимоги відповідач не надав. Вимога є узгодженою і підлягає до виконання. Згідно п. 3 ст. 106 Закону України № 1058 від 09.07.2003 року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у випадку, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки та санкцій протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Доказів проведення розрахунків з позивачем відповідача суду не надав, в тому позов підлягає до повного задоволення, з відповідача на користь позивача слід стягнути 181,62 грн. заборгованості по внесках.

На підставі статті 89,94 КАС України з відповідача на користь державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1,82 грн.

Керуючись статтями 89,94, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, АДРЕСА_1:

на користь Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі , ідентифікаційний код 21366739, смт. Чорнобай, вул. Леніна, 132, рахунок № 256003121753 в Черкаському обласному управлінні ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 354507 -- заборгованість по внесках у сумі 181,62 грн.

- в доход Державного бюджету України через місцеві органи ДПІ -1,82 грн. судового збору;

Виконавчий документ видати.

Постанова набуває чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

СУДДЯ Н.М. Спаських