Постанова № 20236436, 06.12.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/5827/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Катаєвої Е.В.

секретаря Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРКАС- ЛД»до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРКАС- ЛД» (далі ТОВ «КАРКАС- ЛД») з позовом (а.с.32-43) до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області (далі МДПІ), та уточнивши 04.11.2011 року свої позовні вимоги (а.с.87-92), просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.07.2011 року №0000272300 про збільшення податкових зобовязань з податку на прибуток на суму 80625грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку на суму 20156грн. та №0000282300 про збільшення податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 205500грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку на суму 51375грн.

Позивач зазначив, що оскаржуємі податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки №1511/2300/34553824 від 07.07.2011 року, в якому стверджується про заниження ним у деклараціях за вересень та грудень 2010 року ПДВ, що встановлено в результаті співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, податковий кредит ТОВ «КАРКАС- ЛД»не підтверджується податковими зобовязаннями ТОВ «Сучасний стіль»в сумі 141000грн. та ПП «Техмедія»в сумі 64500грн. Проте жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податків на податковий кредит від дотримання норм податкового законодавства його контрагентом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ним до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними. На час видання податкових накладних його контрагенти були зареєстрованими платниками ПДВ, знаходились в ЄДР, а також на обліку в податкових органах. Наявність у ТОВ «Сучасний стіль»на час перевірки стану платника 14 «визнання банкрутом», не може служити підставою для позбавлення його податкового кредиту.

Позивач вважає, що посилання в акті перевірки на нікчемність правочинів, укладених ним з ПП «Техмедія»у звязку з наявністю акту перевірки ДПІ Приморського району м.Одеси про неможливість проведення перевірки ПП «Техмедія», відсутністю у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності є субєктивними та необґрунтованими, оскільки в акті відсутні докази не отримання робіт (послуг) ним від ПП «Техмедія». Позивачем з ПП «Техмедія»були укладені договори на субпідрядні роботи, обсяг яких підтверджується 9 ми актами виконаних робіт, підписаних сторонами. А тому і до валових витрат сума компенсації вартості товарів (робіт, послуг) віднесена правомірно. Саме відповідачем МДПІ порушено вимоги ст.228 ЦК України, який без рішення суду та наявності будь-яких повноважень, самостійно визначив правочин недійсним (нікчемним).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «КАРКАС- ЛД» зареєстровано Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 14.09.2006 року. На податковому обліку в органах державної податкової служби з 18.09.2006 року (ДПІ у Біляївському районі, з 12.02.2008 року в Саратській МДПІ).

21.06.2011 року МДПІ видало наказ №370 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки»та оформило повідомлення від 21.06.2011 року №26 про проведення перевірки позивача з 23.06.2011 року (а.с.13).

МДПІ з 23 по 30 червня провело перевірку позивача, за результатами якої складений Акт №1511/2300/34553824 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КАРКАС- ЛД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Сучасний стіль»за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року та ПП «Техмедія»за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року (а.с.13-26).

Позивач надав заперечення на акт перевірки №1511/2300/34553824 від 07.07.2011 року (а.с.44-51), які до уваги прийняті не були (а.с.52-54).

На підставі Акту перевірки №1511/2300/34553824 від 07.07.2011 року МДПІ 21.07.20011 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0000272300 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 100781,0грн. (80625грн.за основним платежем, 20156грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000282300 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 256875грн. (205500грн. за основним платежем, 51375грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.73-74).

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 21.07.2011р. в адміністративному порядку до ДПА в Одеській області та ДПА України, проте рішенням ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 12.08.2011 року, рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 21.10.2011 року, скарги позивача залишені без задоволення (а.с.93-100).

У висновку Акту №1511/2300/34553824 від 07.07.2011року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.2007 р. №283/97-ВР, який діяв на час спірних правовідносин (далі Закон України №283/97-ВР) та ч.1,ч.5 ст.203, ч.1, ст.207, п.1,п.2, ст.215, п.1. ст. 216, ст. 228 ЦК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 12 місяців 2010 року на 8025грн.;

- п.1.3, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №168/97-ВР), що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року у сумі 141000грн.;

- п.п. 7.2.3, 7.2.6. п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР та ч.1.,ч.5 ст.203, ч.1 ст.207, п.1.,п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року у сумі 64 500 гривень.

Згідно Акту перевірки заниження податку на прибуток за 12 місяців 2010 року на 8025грн. виникло по взаємовідносинам з ПП «Техмедія»в результаті завищення скоригованих валових витрат за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року на 322500грн., а заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року у сумі 141000грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Сучасний стіль», в сумі 64500грн. - по взаємовідносинам з ПП «Техмедія»по декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Висновки перевіряючих базуються на тому, що ДПІ Приморського району міста Одеси направило інформацію за №13787/7/23-512 «Про неможливість проведення перевірки ПП «Техмедія»з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за грудень 2010 року»та зазначило про відсутність необхідних умов для господарської діяльності ПП, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. За результатами перевірки встановлено перелік субєктів господарювання, що перебувають на обліку в податкових органах Одеської області, в якому значиться ТОВ «КАРКАС- ЛД», та які у грудні 2010 року сформували податковий кредит з ПДВ та валові витрати по операціях з придбання товарів (послуг) у ПП«Техмедія», згідно з ч.1,5 ст.203,п.1,2 ст.215,ст.228 ЦК України угоди з контрагентами за період грудень 2010 року мають ознаки нікчемності.

Крім того, при перевірці були встановлені розбіжності між сумою заявленою ТОВ «КАРКАС- ЛД»податкового кредиту з ПДВ та податковими зобовязаннями ТОВ«Сучасний стіль»(стан 14 «визнано банкрутом) за вересень 2010 року (на обліку ДПІ у Шевченківському районі міста Києва) в розмірі 141000грн.

Відповідно Акту №1511/2300/34553824 від 07.07.2011 року невиконання податкових зобовязань ТОВ «Сучасний стіль»по сплаті ПДВ свідчить про отримання ними податкової вигоди шляхом формування «штучного»податкового кредиту, а ТОВ«КАРКАС- ЛД»визначений як вигодонабувач за рахунок штучно сформованого йому податкового кредиту контрагентами ТОВ «Сучасний стіль»та ПП «Техмедія».

Судом встановлено, що позивачем на підставі договорів з заказниками на виконання будівельно-ремонтних робіт укладені договори субпідряду з ПП «Техмедія», ТОВ «Сучасний стіль»на виконання цих робіт. У судовому засіданні досліджені надані позивачем вказані договори. При цьому судом встановлено, що всі договори з ТОВ«Сучасний стіль» на виконання субпідрядних робіт укладені позивачем 01.09.2010 року. В той же час частина основних договорів з замовниками вказаних робіт укладена пізніше. Так, позивачем з субпідрядником ТОВ «Сучасний стіль»укладений договір №106 на виконання робіт по капітальному ремонту дитячого садку в с.Долінка Саратського району на суму 98 тис.грн.(а.с.105). Проте договір позивача як підрядника був укладений з замовником Долінською сільрадою на виконання цих робіт на суму 100803,6грн. 06.09.2010 року (а.с.143). Також пізніше та на більшу суму робіт були підписані договори з замовниками: Плахтієвською сільрадою на ремонт криши дитячого садку на суму 135613,4грн. 02.09.2010 року (з субпідрядником 01.09.2010 року на суму 123тис.грн.), з Сергіївською сільрадою на капітальний ремонт дитячого садку в с.Сергіївка на 120тис.грн. 06.09.2010 року (з субпідрядником 01.09.2010 року на суму 110500грн.) (а.с.109,117,139,147).

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що податковий орган безпідставно визнав правочини недійсними, оскільки відповідач в Акті перевірки не визнавав вказані правочини недійсними, а правомірно зазначив, що вони мають такі ознаки, та з урахуванням інших зазначених в акті перевірки обставин встановив завищення валових витрат та податкового кредиту.

Порядок обчислення і сплати податку, а також порядок формування податкового кредиту регламентується статтею 7 Закону України №168/97-ВР. Статтею 1 цього Закону встановлені значення термінів, в якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.3,1.5,1.6 статті 1 цього Закону платник податку особа, згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що оплачується покупцем. Звітний (податковий) період період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. В п.1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Валовими витратами згідно п.5.1 статті 5 Закону України №283/97-ВР є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що ТОВ «КАРКАС- ЛД»віднесло до складу податкового кредиту суми податку по податкових накладних, які виписані ПП «Техмедія», ТОВ«Сучасний стіль»( а.с.102-104,156-158), що не спростовується і в акті перевірки.

Проте відповідно до ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обовязковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обовязкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна повинна містити, крім іншого, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм).

В результаті дослідження первинної документації, наданої позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд вважає, що позивач не довів виконання субпідрядних робіт ПП «Техмедія», ТОВ «Сучасний стіль», а тому висновки перевіряючих щодо завищення валових витрат, а також штучно сформованої частини податкового кредиту позивачем за рахунок ПП «Техмедія», ТОВ «Сучасний стіль» є обґрунтованими.

Самі податкові накладні, які виписані ПП «Техмедія», ТОВ «Сучасний стіль»не відповідають вимогам первинного документа та вимогам до податкової накладної згідно ст.7 Закону України №168/97-ВР. В кожній податковій накладній зазначені загальні фрази «субпідрядні роботи», ні в одній податковій накладній не зазначені які конкретно послуги будівельно-ремонтних робіт, їх номенклатура, кількість (обсяг, обєм) та вартість кожної послуги. При цьому судом встановлено, що при виконанні субпідрядних робіт згідно актів виконаних робіт були наданні послуги по будівельно-ремонтним роботам, а також були використані будівельні матеріали, які за основною частиною договорів повинні були придбатися субпідрядником, проте в податкових накладних, які є первинним документом бухгалтерського обліку, також не відображено придбання цих матеріалів, їх вартість.

Дослідивши первинні документи суд вважає, що висновки перевіряючих в Акті перевірки щодо не підтвердження здійснення господарських операцій саме ПП«Техмедія», ТОВ «Сучасний стіль» з урахуванням реального часу здійснення цих операцій та наявних ресурсів у цих субєктів господарювання, є обґрунтованими. Висновок суду ґрунтується на наступному.

Позивачем з ТОВ «Сучасний стіль» укладено шість договорів субпідряду, всі договори укладені 01.09.2010 року на здійснення робіт у вересні (строки від 12 до 30 днів) у трьох селах, в пгт. Сарата, а також санаторій ім.Горького у м. Одесі, проте вже 6,8,9 вересня підписані акти виконаних робіт, з яких вбачається виконання значного обсягу робіт. Так, договір з Сергіївською сільрадою на ремонт дитячого садку на суму 120тис.грн. підписаний позивачем 06.09.2010 року (а.с.147), а акт виконаних робіт підписаний цими сторонами 08.09.2010 року, тобто через дві доби, в якому зазначено виконання значного обсягу робіт, у тому числі розбирання камяної кладки, демонтаж дверних коробок, улаштування бетонної стяжки, мурування стін, штукатурення, установка вікон та дверей та інше (а.с.148-150). Договір з Долинською сільрадою на ремонт дитячого садку на суму 100803,6грн. підписаний позивачем 06.09.2010 року (а.с.143), акт виконаних робіт підписаний цими сторонами 09.09.2010 року, тобто через три дня, в якому зазначено також виконання значного обсягу робіт (розбирання трубопроводів, демонтаж мийок, раковин, установка мийок, раковин, нагрівачів, прокладка нового трубопроводу, каналізаційних труб, облицовка стін керамічною плиткою, монтаж перекрить з ж/б пліт та інше) (а.с.144-146).

Позивач на запит МДПІ повідомив податкову службу листом від 11.05.2011 року про те, що його договір №1/2/10/173 ЦБ від 20.12.2010 року по капремонту приміщень Будинку Культури пгт. Сарата не виконаний, ремонтні роботи не закінчені, акт виконаних робіт не підписаний, заказник оплату не здійснив. В цьому ж листі повідомляє, що договір з субпідрядником на виконання цих робіт виконаний, акт виконаних робіт підписаний, оплата здійснена (а.с.11). Проте позивач до суду надав копію договору від 20.12.2010 року з відділом культури Саратської РДА щодо ремонту приміщень Будинку Культури на суму 27943,97грн. строком виконання робіт 8 днів, а також акт виконаних робіт від 30.12.2010 року підписаний сторонами на виконання робіт на зазначену суму (а.с.204-207). При цьому на виконання цих же робіт на суму 26066,59грн. позивачем підписаний 20.12.2010 року договір з субпідрядником - ПП «Техмедія», 30.12.2010 року підписаний акт виконаний робіт (а.с.167-170). 13 грудня 2010 року позивачем від ПП «Техмедія»отримана податкова накладна за вказаною господарською операцією (а.с.157/об).

На частині наданих позивачем первинних документах наявна печатка ТОВ «КАРКАС-ЛД», проте в порушення законодавства відсутній підпис посадової особи підприємства (а.с.126-128,138).

Крім того, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009 року затверджені примірні форми первинних документів з обліку в будівництві. Вказаним наказом відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», «Про інвестиційну діяльність»з метою контролю за ціноутворенням та вартістю у будівництві затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

З урахуванням цілей затвердження вказаних форм первинних облікових документів, форма №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати»повинна бути підписана субпідрядником, генпідрядником та замовником.

Проте згідно досліджених документів на виконання одних і тих же робіт позивачем складалось дві «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати»форми №КБ-3, які підписувались одна генпідрядником (ТОВ «КАРКАС-ЛД») та субпідрядником ( ПП «Техмедія»або ТОВ «Сучасний стіль»), друга - генпідрядником (ТОВ «КАРКАС-ЛД») та замовником (сільради, відділи райдержадміністрації). При цьому вартість виконаних робіт у довідках між позивачем та його замовником оцінена у всіх випадках у більшому розмірі (та оплачена замовниками - сільрадами, відділами райдержадміністрації) ніж в довідках між позивачем та субпідрядними організаціями (ПП«Техмедія»або ТОВ «Сучасний стіль»).

Таким чином, дослідивши первинні документи надані позивачем, який зазначив у судовому засіданні, що він надав всі документи на підтвердження здійснення господарської операції між ним та ПП «Техмедія», ТОВ «Сучасний стіль»щодо надання субпідрядних послуг, суд дійшов до висновку, що надані документи не відповідають вимогам первинного документу та не підтверджують здійснення господарських операцій ПП «Техмедія», ТОВ «Сучасний стіль».

При таких обставинах суд вважає, що позивач не довів необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності прийнятого на його підставі податкового повідомлення рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРКАС-ЛД» до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.20011 року №0000272300 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 100781,0грн. (80625грн.за основним платежем, 20156грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000282300 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 256875грн. (205500грн. за основним платежем, 51375грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) відмовити у повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у порядку ст.160,167 КАС України.

Суддя

06 грудня 2011 року