Постанова № 20232129, 19.09.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19.09.2011 р. Справа № 2а-6198/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В.

за участю

секретаря судового засідання Салової І.О.

преставника позивача: ОСОБА_1, довіренсть 05-194/09 від 11.01.2011 р.;

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (вул.. Жовтневої революції, 97, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500)

до відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості в сумі 7913,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Вознесенський міськрайонний центр зайнятості (надалі позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 7913,04 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач звернувся до позивача про надання статусу безробітного та призначення йому допомогу по безробіттю, але не повідомив позивача про те, що відповідач з 19.09.2002 року зареєстрований як фізична особа підприємець.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є суду не надав. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду від 19.08.2011 року направлена за юридичною адресою відповідача до суду без вручення адресату повернулись.

Відповідач, згідно ст. ст. 19, 22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, змін до відомостей про місце проживання не вніс, про що свідчить довідка з ЄДРЮОФОП (арк. спр. 10, 11).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають зясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Громадянином ОСОБА_2 20.03.2008 року подано заяву про надання статусу безробітного до Вознесенського міськрайонного центру зайнятості та зареєстровано як безробітного (арк. спр. 6-8).

З 20.03.2008 року по 11.06.2008 року відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», ОСОБА_2 отримував допомогу по безробіттю.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п.4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (затв. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 р. N 60/62) (далі Порядок N 60/62), виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

ОСОБА_2, перебуваючи на обліку в Вознесенському міськрайонному центрі зайнятості, маючи статус безробітного, та отримуючи матеріальну допомогу по безробіттю, не повідомив Вознесенський міськрайонний центр зайнятості про те, що він з 19.09.2002 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в частині обовязку своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг. Доказами, що підтверджують, що відповідач є фізичною особою підприємцем, є довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 04.04.2011 року № 9370735 (арк.. спр. 10). Згідно довідки ОСОБА_2 знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, але відомості про дату реєстрації припинення підприємницької діяльності відсутні.

Приховання інформації гр. ОСОБА_2 про те, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості вона відносилася до категорії зайнятого населення, спричинило незаконне отримання ним допомоги по безробіттю з 20.03.2008 року по 11.06.2008 року у розмірі 7913,04 грн., що підтверджується наданою позивачем Довідкою щодо сум незаконно отриманої допомоги по безробіттю (арк.. спр. 13).

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 6 Порядку N 60/62, встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37171001000515 в ГУДКУ Миколаївської області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20907848) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7913,04 грн. (сім тисяч девятсот тринадцять гривень 04 коп.).

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих