Ухвала суду № 20230802, 20.12.2011, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 2-255/11/0311 Головуючий у 1 інстанції:Токарська І.С.

Провадження № 22-ц/0390/1943/11

Категорія:56 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 рокумісто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А К

суддів - Стрільчука В.А., Веремчук Л.М.

при секретарі Марчук С.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Підрозділу примусового виконання Головного управління юстиції у Волинській області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про виключення майна з акту опису та звільнення з-під арешту за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Маневицького районного суду від 29 вересня 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Маневицького районного суду від 29 вересня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неповноту зясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що арешт на майно, співвласником якого є позивач, накладено в інтересах ОСОБА_4, боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_3

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є співвласником двокімнатної квартири загальною площею 50, 6 м2 (житловою площею 27,9 м2) по АДРЕСА_2 на праві приватної спільної сумісної власності разом зі своєю матірю ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло №87 від 30 грудня 1999 року, виданого 4 січня 2000 року Маневицькою селищною радою Волинської області (а. с. 10).

Згідно з виконавчиим листом № 2-77 від 3 червня 2009 року, виданим Луцьким міськрайонним судом, Другим відділом ВДВС Луцького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 11 650 грн. грошової компенсації за його частку у спільному рухомому майні та 1 707, 50 грн. судових витрат. Крім зазначеного, на виконанні також знаходиться виконавчий лист №2-2247 від 15 лютого 2011 року, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області про виділення в натурі ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1, як співвласнику на праві приватної спільної часткової власності приміщення відповідно до схеми до висновку експертного дослідження №35 будівельно технічного експертного дослідження від 16 листопада 2009 року, зобовязано ОСОБА_5 провести реконструкцію виділеної йому частини квартири відповідно до висновку експертного дослідження з дотриманням будівельних, санітарних та протипожежних норм. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 7 51 096, 50 грн. грошової компенсації у звязку з відступом від ідеальної частки співвласника, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи (а. с. 59 62).

З витягу Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна вбачається, що постановою про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №ам 448859 від 13 вересня 2007 року Підрозділ примусового виконання рішень ГУЮ у Волинській області наклав арешт та заборону на відчуження квартири по АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3, в порядку забезпечення виконання судових рішень, а також оголошено обтяження (заборону та арешт) на зазначену квартиру (а. с. 11).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна головний державний виконавець другого ВДВС Луцького міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №16462636 від 28 січня 2011 року наклав арешт та заборону на відчуження майна ОСОБА_3 в порядку виконання судових рішень (а. с. 18).

Відповідно до розяснень, наданих у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 серпня 1976 року (з наступними змінами) «Про судову практику у справах про виключення майна з опису» визначено, що за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян та організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідачами по справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку арешт накладено на квартиру АДРЕСА_1, співвласниками якої є позивач по справі та ОСОБА_5, та квартиру по АДРЕСА_2, співвласниками якої є позивач та його матір ОСОБА_3 Однак зазначені особи не були притягнуті до участі у справі, в той час, як позов предявлено до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Підрозділу примусового виконання Головного управління юстиції у Волинській області.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку , що даний позов предявлено до неналежного відповідача, що є самостійною і достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, тому підставно відмовив в позові ОСОБА_3

При цьому позивач не позбавлений можливості захистити своє право звернувшись з відповідним позовом до належних відповідачів.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. . 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Маневицького районного суду від 29 вересня 2011 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий

Судді