Постанова № 20229691, 21.07.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

21.07.2011 р. Справа № 2а-4426/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом Державного підприємства “Миколаївський авіаремонтний завод “НАРП”, м. Миколаїв

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: Медвінський Т.А.

від відповідача: Боненко О.В.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Державне підприємство “Миколаївський авіаремонтний завод “НАРП” (надалі-позивач) звернулося до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №0000613600 від 17 травня 2011 року прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі-відповідач).

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства “Миколаївський авіаремонтний завод “НАРП” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0000613600 від 17 травня 2011 року прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

”21” липня 2011 р. Справа № 2а-4426/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом Державного підприємства ”Миколаївський авіаремонтний завод ”НАРП”, м. Миколаїв

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: Медвінський Т.А.

від відповідача: Боненко О.В.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Державне підприємство ”Миколаївський авіаремонтний завод ”НАРП” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 17.05.11 р. № 0000613600 прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач).

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Згідно направлення від 06.04.11 р. № 97/36 з 07.04.11 р. посадовими особами відповідача проводилась документальна позапланова виїзна перевірка підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2011 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.10 р. по 31.12.10 р.

За результатами перевірки був складений Акт від 28.04.11 р. № 524/36/09794409 (надалі - Акт перевірки) в якому, зокрема, зазначено про порушення позивачем пунктів 192.1, 192.2 статті 192 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податкові зобовязання по податку на додану вартість за січень 2011 р. на суму 1425 грн., в наслідок чого, завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за січень 2011 року на суму 1425 грн.

На порушення підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 , пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011 р. у розмірі 11530 грн., однак, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011 р. у розмірі 535520 грн., що повязано з неотриманням відповідей по запитам, щодо проведення перевірок з питань правових відносин по постачальникам товарів (послуг) Державного підприємства ”Миколаївський авіаремонтний завод ”НАРП” на дату підписання Акту перевірки.

На підставі зазначеного Акту перевірки та висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.11 р. № 0000613600 яким зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 11530 грн.

Дослідивши надані сторонами матеріали, докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під час проведення перевірки перевіряючими було встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2011 р. на загальну суму 11530 грн. з тих підстав, що неможливо підтвердити факт сплати ПДВ до бюджету у результаті господарських операцій з ТОВ ”Фірма ”POWER” та ТОВ ”АТД-Сервіс”. В Акті перевірки зазначено, що діяльність позивача по справі була спрямована на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди, з певними контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників, а останні або мали ознаки фіктивного підприємництва, або ті які за юридичною адресою не знаходились.

Таким чином, на думку відповідача, позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускають його контрагенти.

Проте, з такими висновками відповідача, суд погодитись не може на підставі наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів/послуг;

- залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно приписів підпункту ”а” пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання бюджетного відшкодування, є єдиною підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Дослідивши усе викладене в Акті перевірки, суд встановив, що відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають можливість одержання позивачем бюджетного відшкодування.

За таких обставин, суд вважає, що позивач мав право на податковий кредит.

Щодо твердження відповідача, про взаємовідносини позивача з субєктами господарювання, які порушили свої податкові зобовязання, слід зазначити наступне.

Під час вирішення спору, судом встановлено, що укладені позивачем договори з ТОВ ”АТД-Cервіс” та ТОВ ”Фірма ”POWER” на постачання продукції у судовому порядку нікчемними не визнані, отже відповідають нормам чинного законодавства України, а тому є дійсними.

Договірні та фінансові взаємовідносини між позивачем та зазначеними підприємствами у повному обсязі підтверджені документами, оформленими у встановленому законом порядку та без порушень, які були надані для проведення перевірки і які не викликали будь-яких зауважень з боку перевіряючих. Операції, проведені позивачем з зазначеними підприємствами були відображені у податковій звітності як такі, що фактично відбулися та створили відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що податковий кредит за даними операціями був сформований у відповідності з законом і податок на додану вартість в повному обсязі був сплачений позивачем в ціні товару.

За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства ”Миколаївський авіаремонтний завод ”НАРП” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 17.05.11 р. № 0000613600 прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

01.08.2011р.