Постанова № 20229036, 01.07.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

м. Миколаїв.

01.07.2011 р. Справа № 2а-8844/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Южноукраїнська фармацевтична компанія",

пр. Леніна, 18/73, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 доЮжноукраїнської обєднаної Державної податкової інспекції у Миколаївській області,

вул. Комсомольска, 3, м. Южноукраїнськ, 55000 проскасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.2010 № 0000692301/0, № 0000471702/0, № 0001492350, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Южноукраїнської обєднаної Державної податкової інспекції у Миколаївській області про скасування податкових рішень повідомлень № 000069301/0, № 0000471702/0, № 0001492350 від 09.12.2010 року.

Заявою від 01.07.2011 (а.с. 197) позивач відмовився від позовних вимог, щодо скасування податкового рішення повідомлення № 0000471702/0 від 09.12.2010 року.

Відповідно до ст. 51 КАС України, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду відмовитися від адміністративного позову. Згідно з ч.2 ст. 157 КА України , суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову та відмову прийнято судом. 01.07.20010 року Судом Постановлено Ухвалу, про часткове закриття провадження у праві в частині позовних вимог про скасування податкового рішення повідомлення № 0000471702/0 від 09.12.2010 року.

Представники сторін в судове засідання не зявилися, надали до суду письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутність в порядку письмового провадження. (а.с. 234,235). Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, „ особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутність. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.” За таких умов суд вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, що містяться в справі.

Дослідив матеріали справи та оцінив наявні докази у їх сукупності, судом встановлено, що відповідач здійснив планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07. 2008 по 30.06 2010, за результатами якої 25.11.2010 складено акт перевірки № 123/23-01/31979370 (далі по тексту акт перевірки) (а.с. 16-61).

Перевіркою встановлено порушення п.5.1 п.п.5.2.1, п.5.2., п.п.5.3.9,п. 5.3., п.п.5.6.1 п.5.6., п.п.5.7.1. п.5.7 ст.5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. та п.п 17.1.3 п.17.1. ст..17 Закону України „ Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р, а також п.п..2.6, пп2.11 п.2 Положення „ Про ведення касових операцій в національній валюті України”, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004.

За результатами перевірки 09.12.2010 відповідач прийняв податкові рішення повідомлення: № 0000692301/0, яким донарахував позивачеві податок на прибуток у сумі 1603395,00 грн. з застосуванням штрафних фінансових санкцій у сумі 707463,70 грн. (а.с. 10) та рішення повідомлення № 0001492350 про застосування штрафних фінансових санкцій у сумі 10996,00 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки ( далі по тексту перевірка РРО ) (а.с.11).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач під час проведення перевірки не вірно дійшов висновку про неправомірне включення підприємством до складу валових витрат : По переше - витрат на придбання маркетингових послуг з “дослідження ринку для визначення методів щодо збільшення продажу медикаментів та товарів медичного призначення. Моніторинг цін на гіпатопротектори, протизапальні, заспокійливі та антигістамінні препарати”, у ПП “Радіус-Консалтінг-Плюс” на підставі угоди від 01.03.09, що привело к завищенню валових витрат на суму 391 667 грн. По друге - включення до складу валових витрат нарахованих відсотків по кредиту, отриманого відповідно до договору позики від 16.07.08 № 0716/2 та додаткових угод від ТОВ “Компанія з управління активами “Портфельні інвестиції”. Отримані кошти за договором позики, на думку перевіряючих, використані позивачем, на придбання векселів, що не пов'язано з веденням господарської діяльності ПП “ЮФК”, та призвело до завищення валових витрат у перевіряємому періоді на суму 5 943261,00 грн.

Позивач вважає, що оскільки основним видом його діяльності є „роздрібна торгівля фармацевтичними товарами”, укладений договір з ПП “Радіус-Консалтінг-Плюс” був прямо повязаний з діяльністю підприємства та спрямований на “дослідження ринку для визначення методів щодо збільшення продажу медикаментів та товарів медичного призначення, задля отримання прибутку підприємства, а від так, висновок перевіряючих про неправомірне включення до складу валових витрат суми за договором про надання маркетингових та консультативних послуг є таким , що потиречить діючому Законодавству. Окрім того, всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначеного договору сторонами, є в наявності, відповідають Закону України „Про бухгалтерський облік” та були надані перевіряючим під час перевірки.

Також, ПП „ЮФК” зазначає, що цілком правомірно включило до складу валових витрат нараховані відсотки по кредиту, за договором позики укладеним з ТОВ “Компанія з управління активами “Портфельні інвестиції”, оскільки відповідно до укладеного договору позики, метою отримання позики було поповнення обігових коштів підприємства. Обігові кошти, позивальник може використовувати на свій розсуд для ведення господарської діяльності: придбання товарів, основних засобів, інших товарно-матеріальних цінностей; оплати за оренду , телефонні розмови, послуги інтернету та інші послуги; придбання цінних паперів, корпоративних прав, інші платежі; погашення позик, кредитів , сплата процентів за користування кредитами та позиками, наданими як самим ТОВ КУА „Портфельні інвестиції", так і іншими установами та підприємствами відповідно до чинного законодавства

Стосовно податкового рішення повідомлення № 0001492350, позивач зазначає, що відповідач взагалі не мав повноважень, щодо проведення перевірки РРО, оскільки в межах комплексної перевірки, що була здійснена відповідачем 25.11.2010, перевірка РРО не проводиться, оскільки це є окремим видом перевірки на який повинен бути окремий наказ та направлення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, надав до суду письмові заперечення та доповнення до них (а.с.107-110, 165-167), де зазначив, що висновки, зроблені під час перевірки та викладенні в акті перевірки, органами ДПІ цілком законі та відповідають дійсним обставинам справи, перевіряючи діяли правомірно у спосіб та в межах визначених Законом.

На сторінці 8-9 Акту перевірки (а.с. 23-24) перевіряючими зазначено, що за 1 квартал 2009 року позивачем завищені валові витрати на суму 391667,00 грн. Це сума маркетингових послуг, на підтвердження яких позивачем надані первинні документи: Договір з ПП “Радіус-консалтінг-плюс” від 01.03.2009 року,(а.с.74-75), акт прийому передачі наданих маркетингових послуг від 23.03.2009 (а.с. 72), податкова накладна від 23.03.2009 року на загальну суму з урахуванням ПДВ 470000 грн.(а.с.73), але через відсутність зазначення місця здійснення цих послуг, розшифровки та специфікації проведених робіт органами ДПІ були здійсненні висновки, що витрачені кошти за цим договором не повязані з господарською діяльністю підприємства.

Суд не може погодитися з таким висновком органів ДПІ, оскільки, основним видом діяльності ПП “ЮФК”за КВЕДом 52.31.0 є “роздрібна торгівля фармацевтичними товарами”, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств (а.с.151,152) та довідкою з відділу статистики у м. Южноукраїнськ (а.с. 150). ПП “ЮФК” має мережу аптек в різних містах України, через які підприємство й здійснює реалізацію товару (а.с. 45). А від так, господарська діяльність підприємства потребує маркетингового дослідження ринку збуту.

Приписами пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено поняття валових витрат підприємства це - “сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності”.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено які саме суми витрат повинні включатися до складу валових витрат підприємства, а саме: “суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.”

В свою чергу у п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", викладений виключний перелік витрат, які не можуть бути включені до складу валових витрат: “не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Водночас, п.п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено поняття господарської діяльності, це “будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як видно з аналізу вищенаведених норм, маркетингові та інформаційно - консультаційні послуги, не віднесено Законом до витрат, які не пов'язані з господарською діяльністю.

Такої правової позиції дотримується Вищий Адміністративний суд, яку він виклав у своєму рішенні № 2а-К-46852/09 від 29.11.2010 р. (а.с. 158-159а)

Матеріалами справи підтверджується (а.с.204-240), що обсяг послуг, наданих позивачеві відповідав меті здійснення господарської діяльності ПП “ЮФК”, а саме допоміг збільшити асортимент товарів, укладенню нових угод з реалізаторами, проведенню рекламних акцій у місцях реалізації фармакологічної продукції, встановлення попиту на продукцію, яку реалізує позивач. Крім того, здійснення господарської операції по наданню маркетингових та консультативних послуг підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку, які досліджувалися відповідачем під час перевірки, та будь-який порушень при їх складанні або підстав для визнання їх недійсними не було виявлено, що знайшло відображення в акті перевірки.

Суд вважає, що наведене свідчить про доведеність економічного обґрунтування дій позивача та зазначає, що з огляду на приписи п.п.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” здійснені платником у цьому періоді витрати мають ознаки витрат, які понесені у якості підготовки виробництва, тобто правомірно віднесені до складу валових витрат підприємства.

Отже, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не знайшли свого документального підтвердження. Як наслідок, за 1 квартал 2009 року сума 391667, 00 грн. виплачена позивачем за договором маркетингових послуг, правомірно включена до складу валових витрат.

Відповідач надав суду розрахунок штрафних санкцій до акту перевірки від 25.11.2010 де зазначено, що у першому кварталі 2009 року позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 200932,00 грн., в тому числі 97916,75 грн.(25% від суми понесених витрат за договором маркетингових послуг ) податку на прибуток по господарській операції по наданню маркетингових послуг та відповідні штрафні санкції, згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державним цільовими фондами” (далі по тексту Закон № 2181) у сумі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для даного додатку, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. (в редакції Закону яка діяла на стан виникнення правовідносин).

Таким чином, сума штрафних санкцій на донараховану суму 97916,75 грн. податку на прибуток за сім податкових періодів (що визначено в розрахунку штрафних санкцій) становить 68537 грн.(а.с.144)

Стосовно включення до складу валових витрат сум нарахованих відсотків по договору позики, та сум на придбання векселів, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

16.07.08 ПП „ЮФК" уклало договір позики № 0716/2 з ТОВ „Компанія з управління активами „Портфельні інвестиції" про отримання позики в сумі 2 700 00 грн. (а.с. 90-92) з метою поповнення обігових коштів. Термін дії договору до 31.12.2026 року, однією з умов договору позики є щоквартальна сплата процентів в розмірі 35% річних за користування позикою.

Додатковими угодами № 1 від 01.11.08, № 2 від 29.01.09, № 3 від 26.08.09, № 4 від 29.09.09, № 5 від 26.11.09, № 6 від 17.12.09, № 7 від 25.01.09, № 8 від 11.03.09, № 9 від 25.06.10, № 10 від 28.09.10, та актів ПП “ЮФК”від ТОВ КУА “Портфельні інвестиції” отримано у якості позики грошові кошти в сумі 14 147 000 грн. (а.с. 62-72).

Окрім того, додатковими угодами № №1,2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 (а.с.76-92) , позикодавець та позичальник неодноразово збільшували процентну ставку за договором позики до розміру від 50% до 70 %, що з оглядом на рентабельність є недоцільним. В порушення вимог Закону України “Про бухгалтерський облік” акти прийому передачі № 0716/2-11від 16.07.08, № 0716/2-12 від 16.07.08, № 0716/2-13 від 16.07.08,не підписані однією із сторін позичальником або позикодавцем та не скріплені печаткою (а.с. 67, 68, 69).

Отримані за договором позики кошти позивач використав наступним чином:

- ПП “ЮФК” придбало векселів на суму 9 835 000 грн. ( векселедавці ТОВ «КС Будінвест-2006»та ТОВ «Аверсі») через торгівця цінними паперами ТОВ “Фінансова компанія “Кіт”;

- повернуло поворотну фінансову допомогу в сумі 500 000 грн. ТОВ "Чернігівфармація",

- сплатило відсотки по кредиту в сумі 3 810 250 грн. позикодавцю

Перевіркою встановлено, що сума 2 700 000,00 грн. за яку придбано векселі ТОВ «КС Будінвест-2006»віднесена позивачем на «збитки», оскільки векселедавець визнаний банкрутом, але позивач в період процедури банкрутства не заявив кредиторських вимог, що свідчить про відсутність наміру позивача повернути витрачені кошти підприємства (кредитні кошти) (а.с. 35).

Сума 7135000,00 грн., що повинна бути сплачена за договором купівлі продажу на придбання векселів ТОВ «Аверсі»на час проведення перевірки не сплачена, векселі не отримані, й ця сума облікована підприємством як загально дебіторська заборгованість перед торговцем цінними паперами ТОВ “Фінансова компанія “Кіт” (а.с. 36). З оглядом на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач не мав законних підстав на включення цієї суми до складу валових витрат.

За виявлені, в ході перевірки порушення законодавства про оподаткування, до адміністративної відповідальності було притягнуто керівника ПП «ЮФК»- ОСОБА_1, постановою № 3-126/2011 Южноукраїнського міського суду Миколаївської області його було визнано винним. Постанова суду набрала чинності та на час розгляду справи є чинною. (а.с. 167)

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що підприємством не доведено доцільність (необхідність) залучення кредитних коштів, за умови надмірно високих відсотків за користування позикою. Як видно з Акту перевірки підприємство у перевіряємому періоді не мало високих прибутків, що б давало йому підстави та можливість укладати договір позики в понад 14000000 грн. з відсотковою ставкою 50-70%. Такі дії позивача призвели до відволікання обігових коштів, тобто використання грошових коштів, отриманих у вигляді позики від ТОВ КУА “Портфельні інвестиції”, у діяльності не пов'язаної з веденням господарської діяльності. Також позивачем не доведено доцільність придбання векселів будівельної компанії ТОВ СК ««КС Будінвест-2006»на суму 2700000,00 грн. Як видно з матеріалів справи, ця господарська операція призвела до лише збитків підприємства. Окрім того, оскільки позивач не заявив кредиторських вимог у справі про банкрутство, це свідчить про те що при придбанні векселів позивач не мав на меті здійснення господарської операції з ціллю прибутку підприємства. Оскільки основна діяльність позивача не яким чином не повязана з операціями з цінним паперами, тому придбання векселів (інших цінних паперів) у даному випадку, може мати місце лише в межах фінансового підприємницького ризику підприємства, але без включення таких витрат до складу валових витрат підприємства.

Згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Придбання та продаж цінних паперів підприємств, компаній, корпорацій тощо (иметентів) є окремим видом діяльності субєкта господарювання. ПП “ЮФК” за зареєстрованими КЕКВами не має такого виду господарської діяльності.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Окрім того, до складу валових витрат підприємства, не включаються витрати на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності (п.п5.3.1. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподаткування підприємств»).

Суд не погоджується з викладеною в позовній заяві позицією позивача, стосовно позовних вимог, щодо скасування податкового рішення повідомлення № 0001492350 від 09.12.2010 року про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення законодавства в сфері ведення касових операцій в національній валюті.

Доводи позивача, щодо відсутності повноважень у перевіряючих під час проведення планової виїзної перевірки здійснювати перевірку РРО, спростовуються наказом на перевірку, направленням на перевірку № 57\23-145 від 18.10.2010 року, № 62/23-145 від 8.11.2010 року (с.199-200 ) та затвердженим планом перевірки (а. с. 201-203). У пункті 3.6.2. плану перевірки прямо зазначено, що перевірка буде проводитися з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку (а.с. 202). Факт виявленого порушення, що викладений у акті перевірки в сфері готівкового та безготівкового обліку (а.с.60 ) та сума нарахованих штрафних санкцій, позивачем не оскаржується, а відтак відповідно до вимог ст.72 КАС України є доказами, що не потребують доказування.

Суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача, щодо скасування податкового рішення повідомлення № 0001492350 від 09.12.2010 не належить задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з фактичних обставин справи та доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить висновку , що позов підлягає частковому задоволенню.

Суд приймаючи рішення по справі, повинен вирішити питання щодо розподілу судових витрат понесених сторонами. Відповідно до частини 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, 94, 98, п.6 ст.128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства «Южноукраїнська фармацевтична компанія »

до Южноукраїнської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області задовольнити частково.

Скасувати частково податкове рішення повідомлення № 0000692301\0 від 09.12.2010 року на суму 97916,75 грн.- донарахованого податкового зобовязання за платежем податок на прибуток та на суму 68537 грн.- штрафних фінансових санкцій.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути Приватному підприємству «Южноукраїнська фармацевтична компанія ». судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська