Постанова № 20226610, 19.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 р. № 2а-12502/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іваськевича С.В.,

представника позивача Лободи Н.В., представника відповідача Панасюка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Приватного підприємства «Торговий дім Аліса» про стягнення податкового боргу -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства «Торговий дім Аліса»(далі ПП «Торговий дім Аліса») до бюджету коштів в сумі 167,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має заборгованість по сплаті податку на додану вартість. Відповідач в добровільному порядку податкову заборгованість не сплатив, а тому такі кошти підлягають стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 02.11.2011 року відкрито скорочене провадження у справі. Оскільки відповідач подав заперечення на адміністративний позов, судом призначено справу до судового розгляду. Розгляд справи відкладався у звязку з необхідністю надання позивачем додаткових пояснень та доказів по справі. В судовому засіданні 19.12.2011 року відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в адміністративному позову та письмових поясненнях.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що Акт про порушення ПП «Торговий дім Аліса» податкового законодавства складений з грубим порушенням вимог чинного законодавства, з його змісту вбачається, що він був складений за три місяці до настання самого факту порушення, також з цим документом не ознайомлено відповідача. У звязку з цим, відповідач вважає, що всі подальші рішення податкового органу (податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги) є необґрунтованим та незаконним.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Довідки ДПІ у Франківському районі м. Львова б/н за ПП «Торговий дім Аліса»рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 167,00грн., яка виникла в результаті нарахувань по Акту про порушення податкового законодавства № 3096/15-1/22386276 від 21.10.2009 року.

Зі змісту зазначеного Акту вбачається, що ДПІ у Франківському районі м. Львова складено акт на предмет неподання податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Торговий дім Аліса»за грудень 2008 року, зокрема: підприємством несвоєчасно подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року по терміну 09.02.2009 року (фактично подано 10.02.2009 року), що суперечить п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Доказів направлення зазначеного Акту відповідачу податковим органом не представлено.

На підставі вказаного Акту ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення №00002715300 від 18.01.2010 року, яким до відповідача застосоване податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 170 грн. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення податкове повідомлення-рішення отримане представником відповідача 18.02.2010 року.

У звязку з несплатою податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №00002715300 від 18.01.2010 року, ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено першу податкову вимогу №1/378 від 03.03.2010 року на суму 167,00 грн., та другу податкову вимогу №2/653 від 20.04.2010 року на суму 167,00 грн., які згідно поштових квитанцій направлені на адресу відповідача. При цьому, податковим органом не представлено документального підтвердження отримання відповідачем зазначених податкових вимог.

У звязку з несплатою відповідачем податкового зобовязання, начальником ДПІ у Франківському районі м. Львова прийняте рішення №11115/10/24-033 від 31.05.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків - ПП «Торговий дім Аліса» в рахунок погашення його податкового боргу.

Враховуючи те, що перевірка податкового органу проводилась у жовтня 2009 року, суд приймає до уваги положення Законів України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-XII, «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а також Наказу Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(далі - Наказ №327).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Як вбачається з ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Так, згідно п.1.3 Наказу №327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пунктом 1.5 Наказу №327 передбачено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно з п. 1.7 Наказу №327 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 4.2 Наказу №327 акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.

Суд, оцінивши представлені позивачем докази щодо наявності податкового боргу ПП «Торговий дім Аліса», прийшов до висновку, що Акт перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова № 3096/15-1/22386276 від 21.10.2009 року не може бути носієм доказової інформації про виявлене порушення вимог податкового законодавства, оскільки такий службовий документ є не чітким і не обєктивним. Так, у цьому документі є невідповідність щодо дати його складання, періодів, за якими проводилась перевірка та виявлено порушення відповідачем податкового законодавства. Вказане безпосередньо впливає на факт наявності чи відсутності порушення платником податків вимог законодавства.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Порушення відповідачем вимог податкового законодавства, якщо і мало місце, то мало б бути належним чином зафіксовано органом державної податкової служби як контролюючим органом, на який безпосередньо покладено обовязок щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Крім того, суд враховую те, що представником позивача визнано факт наявності помилки при складанні зазначеного Акту.

Також, суд встановив, що з таким службовим документом не ознайомлено відповідача, доказів протилежного позивачем не представлено.

Оскільки документ, на підставі висновків якого винесено податкове повідомлення-рішення №00002715300 від 18.01.2010 року, є безпідставним, то, відповідно, і вказане рішення податкового органу є неправомірним.

Суд бере до уваги те, що згідно з частиною 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому, слід зазначити, що одним з основних принципів розгляду податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими матеріалами справи, спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 20 грудня 2011 року.

Суддя Сакалош В.М.