Постанова № 20226584, 12.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2011 р. м. Львів№ 2а-7215/11/1370

17 год. 20 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Янчака П.О., представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача Дорош А.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Львіврембудпостач»до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Комунальне підприємство «Львіврембудпостач»(далі - КП«Львіврембудпостач») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002782321/0 від 16.11.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій із контрагентами ПП «Будгаранткомфорт»та ПП «Пром Комфорт Стиль»є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість у позивача наявні всі первинні документи, які спростовують висновок відповідача про порушення податкового законодавства позивачем. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у запереченні проти позову від 19.09.2011 року (вх. № 41743) та поясненні по справі від 21.10.2011 року (вх. № 47794), де вказано, що під час проведення перевірки встановлено безтоварність операцій з контрагентами ПП «Будгаранткомфорт»та ПП «Пром Комфорт Стиль», не підтверджується факт транспортування товарів, а також не представлено первинних документів на підтвердження господарських операцій із вказаним контрагентом, відтак позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 97923 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентами ПП «Будгаранткомфорт»та ПП «Пром Комфорт Стиль».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Комунальне підприємство «Львіврембудпостач»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 01.08.1997 року, взято на облік в органах ДПС 19.09.1997 року за № 2971.

У період з 29.09.2010 року по 27.10.2010 року Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку комунального підприємства «Львіврембудпостач», про що складено акт № 2709/23-209/22416646 від 29.10.2010 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 97923 грн.

16.11.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 2709/23-209/22416646 від 29.10.2010 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0002782321/0, яким відповідно до п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобовязання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 146884,50 грн., у тому числі основний платіж 97923 грн., штрафні (фінансові) санкції 48961,50 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням рішенням не погодився, оскаржив вказане рішення в порядку адміністративного узгодження. За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 1.8. ст. 1 цього ж Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п. 2 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

На підтвердження дотримання вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем надано копії:

-договору № 8 на виконання робіт на обєкті «Будівництво 5-ти поверхового 15-ти квартирного житлового будинку на вул. Гетьмана П. Полуботка у м. Львові»від 30.06.2009 року, згідно якого ПП «Будгаранткомфорт»(підрядник) зобовязується власними силами і засобами в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати будівельні роботи на обєкті «Будівництво 5-ти поверхового 15-ти квартирного житлового будинку на вул. Гетьмана П. Полуботка у м.

Львові», а КП «Львіврембудпостач»(замовник) зобовязується прийняти і оплатити виконані роботи (а.с.104-107);

-договору № 14 на виконання робіт на обєкті «Впорядкування поховань жертв тоталітарного режиму на Янівському цвинтарі»від 20.09.2009 року, згідно якого ПП «Будгаранткомфорт»(підрядник) зобовязується власними силами і засобами в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати будівельні роботи на обєкті «Впорядкування поховань жертв тоталітарного режиму на Янівському цвинтарі», а КП «Львіврембудпостач»(замовник) зобовязується прийняти і оплатити виконані роботи (а.с. 108-110);

-податкових накладних № НН-300734 від 30.07.2009 року на суму 72301,20 грн., № НН-300976 від 30.09.2009 року на суму 149974,80 грн., № НН301146 від 30.11.2009 року на суму 27290,83 грн. (а.с. 50,52,55);

-довідок про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 за липень, вересень та листопад 2009 року;

-актів приймання виконаних робіт форми №КБ-2в за липень, вересень та листопад 2009 року ;

-платіжних доручень № 248 від 20.07.2009 року на суму 13084 грн., № 387 від 28.09.2009 року на суму 14000 грн., № 416 від 06.10.2009 року на суму 26500 грн., № 440 від 13.10.2009 року на суму 11717,20 грн., № 456 від 21.10.2009 року на суму 10650 грн., № 491 від 04.11.2009 року на суму 28200 грн., № 519 від 09.11.2009 року на суму 46320 грн., № 572 від 16.11.2009 року на суму 11000 грн., № 592 від 20.11.2009 року на суму 26700 грн., № 603 від 24.11.2009 року на суму 17700 грн., № 610 від 24.11.2009 року на суму 6680 грн., № 35 від 03.12.2009 року на суму 6725,30 грн.(а.с. 131-142);

-актів заліку зустрічних однорідних вимог від 30.10.2009 року на суму 2999,50 грн. та від 30.11.2009 року на суму 545,82 грн. (а.с.143-144);

-картки рахунку: 631: Контрагенти: Будгаранткомфорт за 01.01.09-30.09.11 (а.с.148-149);

-додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень, вересень та листопад 2009 року;

-договору підряду № 9 від 02.07.2009 року, згідно якого ПП «Пром Комфорт Стиль»(підрядник) зобовязується власними силами і засобами в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконувати будівельні роботи на обєктах КП «Львіврембудпостач»(замовник), а замовник зобовязується прийняти і оплатити виконані роботи за умовами договору та додаткових угод № 1 та № 2 до нього (а.с. 100-101);

-податкових накладних № НН-310721 від 31.07.2009 року на суму 79501,20 грн., № НН-300979 від 30.09.2009 року на суму 111264,91 грн., № НН 271112 від 27.11.2009 року на суму 147204,79 грн.(а.с. 51, 53,54);

-довідок про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 за липень, вересень та листопад 2009 року;

-актів приймання виконаних робіт форми №КБ-2в за липень, вересень та листопад 2009 року;

-платіжних доручень № 249 від 20.07.2009 року на суму 11000 грн., № 262 від 06.08.2009 року на суму 5200 грн., № 294 від 18.08.2009 року на суму 6000 грн., № 370 від 23.09.2009 року на суму 27301,20 грн., № 467 від 26.10.2009 року на суму 26000 грн., № 481 від 30.10.2009 року на суму 11000 грн., № 527 від 09.11.2009 року на суму 15200 грн., № 548 від 11.11.2009 року на суму 29150 грн., № 586 від 19.11.2009 року на суму 17000 грн., № 8 від 27.11.2009 року на суму 10700 грн., № 18 від 01.12.2009 року на суму 12989,61 грн., № 21 від 01.12.2009 року на суму 7015 грн., № 34 від 03.12.2009 року на суму 8074,70 грн., № 58 від 07.12.2009 року на суму 24800 грн., № 79 від 15.12.2009 року на суму 14950 грн. (а.с.114-128);

-актів заліку зустрічних однорідних вимог від 30.10.2009 року на суму 2225,30 грн. та від 30.11.2009 року на суму 2944,09 грн. (а.с. 129-130);

-картки рахунку :631 :Контрагенти: Пром Комфорт Стиль за 01.01.09-30.09.11(а.с.150-151).

-додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень, вересень та листопад 2009 року.

Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивачем представлено Суду всі відповідні первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Будгаранткомфорт»та ПП «Пром Комфорт Стиль», їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про безтоварність господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентами ПП «Будгаранткомфорт»та ПП «Пром Комфорт Стиль», а також висновки про заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 97923 грн. не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Заслуговує на увагу і та обставина, що під час виконання робіт контрагентами позивача ПП «Будгаранткомфорт»та ПП «Пром Комфорт Стиль»використовувались товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у контрагентів-постачальників згідно первинних документів, долучених до матеріалів справи (а. с. 197-209, 212-245, 248-250).

Крім того, судом долучено до матеріалів справи фотографії, які підтверджують факт виконаних робіт контрагентами позивача ( а.с. 212-228).

Вказані вище письмові докази свідчать про фактичне виконання робіт контрагентами позивача ПП «Будгаранткомфорт»та ПП «Пром Комфорт Стиль», використання позивачем результатів вказаних робіт у своїй господарській діяльності та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із вказаними контрагентами.

Також, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій долучено до матеріалів справи копії Свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи, Свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість та Ліцензій Державної архітектурно-будівельної інспекції на здійснення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури, виданих контрагентам позивача ПП «Будгаранткомфорт»та ПП «Пром Комфорт Стиль».

Судом не беруться до уваги посилання відповідача стосовно провадження господарської діяльності ПП «Будгаранткомфорт»та ПП «Пром Комфорт Стиль»для надання податкової вигоди третім особам. Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту.

Обставини, викладені в акті перевірки № 2709/23-209/22416646 від 29.10.2010 року стосовно порушення позивачем п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0002782321/0 від 16.11.2010 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002782321/0 від 16.11.2010 року про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 146 884,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в користь комунального підприємства «Львіврембудпостач»(м. Львів, вул. Вулецька, 28; ЄДРПОУ 22416646) 3 (три) грн. 40(сорок) коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2011 року.

Суддя Сподарик Н.І.