Постанова № 20226073, 12.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2011 р. № 2а-12762/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.

за участю

секретаря судового засідання Івашків В.І.

представників сторін:

від позивача: Босак О.Є.

від відповідача: Томашівський О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаньйон-плюс»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень рішень від 18.07.2011 року № 0002432320/16886 та № 0002422320/16905,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаньйон-плюс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень рішень від 18.07.2011 року № 0002432320/16886 та № 0002422320/16905.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що TзOB «Компаньйон-плюс»не здійснював безпосереднього придбання товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів, для здійснення вказаного будівництва за період що перевірявся та не передавав їх підрядникам і відповідно не мав обовязку здійснювати розрахунок приросту (убутку) запасів відповідно до вимог п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, позивач покликаючись на п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87 вказує на те, що перевіряючими було неправомірно включено приріст запасів по будівництву дошкільного навчального закладу за адресою: м. Львів, вул. Новознесенська, 69, оскільки ТзОВ «Компаньйон-плюс»жодної економічної вигоди у майбутньому не отримає, оскільки будівля (споруда) будується для передачі у власність територіальній громаді м. Львова.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що позивачем порушено п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік всього у сумі 22626,00 грн., та завищено відємне значення обєкта оподаткування за 2010 рік в сумі 4289101,00 грн., за І-квартал 2011 року в сумі 5367103,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

17.06.2011р. за результатами виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Компаньйон-плюс»з питань правомірності декларування валових доходів та валових витрат за 2010 рік та І-квартал 2011р., проведеної працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова, було складено акт №385/23-2/32969729.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до розділу 4 акта перевірки, перевіряючими зроблено висновок про наявність порушення, а саме п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік всього у сумі 22626,00 грн., та завищено відємне значення обєкта оподаткування за 2010 рік в сумі 4289101,00 грн., за І-квартал 2011 року в сумі 5367103,00 грн.».

Вказаний висновок ґрунтується на п. 3.1.1 акта перевірки, в якому перевіряючими вказано, що перевіркою відображених у рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»показників за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р. встановлено, що ТзОВ «Компаньйон-плюс»не проведено приросту/убутку запасів.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2010 рік в сумі 0 грн. за І-кв. 2011р. в сумі 0 грн., на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по рах.15, 23, 681 даних головної книги встановлено заниження задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 012 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»всього в сумі 5457605,00 грн. в т.ч. 2010р в сумі 4379603,00 грн., І-кв. 2011р. 1078002,00 грн.».

На підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова, було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 18.07.2011р. №0002432320/16886, яким за порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.7 розділу 10, розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, зменшено ТзОВ «Компаньйон-плюс»суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5367103,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

- від 18.07.2011р. №0002422320/16905, яким за порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.7 розділу 10, розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, яким збільшено ТзОВ «Компаньйон-плюс»суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 22626,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5656,50 грн.

В результаті адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін ДПА у Львівській області та ДПА України.

При прийнятті постанови судом застосовано норми законодавства, чинного на час існування правових відносин між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2011 року між ТзОВ «Компаньйон-плюс»(Замовником) та ТзОВ «Дойче ВСГ БАУ»(Генеральним підрядником) було укладено договір генерального підряду на будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими автостоянками на вул. Погулянка, 4а в м. Львові.

Відповідно до п. 2.1 цього Договору, генеральний підрядник зобовязувався за завданням Замовника на свій власний ризик, власними або залученими силами і засобами забезпечити здійснення будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт з будівництва обєкта згідно з проектно-кошторисною документацією в межах запроектованої території.

Відповідно до п. 3.1 Договору, генеральний підрядник зобовязаний забезпечити завершення виконання усіх будівельних робіт згідно із умовами Договору та проектно-кошторисною документацією до 31.12.2012 року.

Відповідно до п. 5.14 Договору, генеральний підрядник після закінчення будівництва та прийняття обєкта в експлуатацію державною приймальною комісією передасть обєкт Замовнику в гарантійну експлуатацію за відповідним актом.

Позивач (TзOB «Компаньйон-плюс») у вказаних договірних відносинах виступає замовником будівництва багатоквартирних будинків (житлові будинки), з метою їх подальшого продажу.

Крім того, генеральним підрядником ТзОВ «Дойче ВСГ БАУ»та ТзОВ «Екскомбуд»було укладено договір субпідряду в капітальному будівництві від 13.07.2010р. №7/07-10.

Таким чином, як вбачається з наведеного, будівництво здійснюється субпідрядним способом, а саме із залученням підрядних та субпідрядних організацій на виконання проектних, будівельно-монтажних та оздоблюваних робіт.

В матеріалах справи знаходяться підписані між позивачем та генпідрядником акти виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, з яких вбачається що предметом вказаних актів є будівельні роботи. При цьому, із вказаних актів виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт вбачається що, Замовник (позивач) не надавав підрядникам будівельні матеріали для здійснення будівництва.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

При цьому, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

В обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач покликається на п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", яким визначено, що активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Досліджуючи вказані обставини та положення чинного законодавства, по переконанню суду відповідачем не враховано, що п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»регламентує податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, з метою визначення яких застосовується Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Необхідність застосування саме цього Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" при визначенні в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підтверджується листом ДПА України від 15.04.2004р. N2904/6/15-0116.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99р., запаси - це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Крім того, відповідно до п. 6 п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», незавершене виробництво являється різновидом запасів, однак, відповідно до п. 3 цього ж Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", норми цього Положення (стандарту) не розповсюджуються на: незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними.

З огляду на викладене, незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними не відносяться до запасів, а відтак не беруть участь в розрахунку приросту балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно позиції Державної податкової адміністрації України викладеної в листі від 24.10.2008 року №10442/6/17-0716, якщо платник податку здійснює будівництво з метою продажу і при цьому залучає до виконання будівельно-монтажних робіт субпідрядні організації, то вартість виконаних робіт, в тому числі і субпідрядними організаціями відноситься на валові витрати такого платника відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону.

При цьому, вартість запасів у незавершеному виробництві, які були безпосередньо придбані платником податків, підлягає відображенню у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 Закону на загальних підставах.

Відповідно до вказаної позиції Державної податкової адміністрації України в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 Закону підлягає відображенню вартість запасів у незавершеному виробництві, які були безпосередньо придбані платником податків.

В свою чергу, як вбачається з актів виконаних робіт, підписаних між Генпідрядником (ТзОВ «Дойче ВСГ БАУ») та Замовником (TзOB «Компаньйон-плюс») останній не здійснював безпосереднього придбання товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів, для здійснення вказаного будівництва за період що перевірявся та не передавав їх підрядникам і відповідно не мав обовязку здійснювати розрахунок приросту (убутку) запасів відповідно до вимог п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Досліджуючи покликання відповідача на те, що результати будівельно-монтажних робіт, як самостійні обєкти права власності та обєкти нерухомих речей для цілей податкового обліку виступають в якості матеріальних обєктів (квартири та офісні приміщення, призначені для подальшого продажу) і відповідно є товаром (з врахуванням визначення товарів в податковому обліку із п. 1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), суд виходив з наступного.

Згідно з визначеннями, що містяться у пунктах 1.6, 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств":

- товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення;

- продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

В свою чергу, предметом вищевказаного договору генерального підряду від 12.04.2010 року є роботи по будівництву багатоквартирних житлових будинків з вбудованими автостоянками на вул. Погулянка, 4а в м. Львові, а не окремі товари як результати будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до вказаного вище договору генерального підряду від 12.04.2010 року передбачено, що передача обєкта будівництва замовнику (п. 5.14 Договору) здійснюється генеральним підрядником лише після завершення будівництва.

Крім того, частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України, передбачено, що право власності на новозбудоване нерухоме майно (житловий будинок, будівля, споруда тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Окрім того відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до ст. 875 Цивільного Кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти" від 28.04.2001 N 205, підрядник - юридична особа, яка укладає будівельний контракт, виконує передбачені будівельним контрактом роботи і передає їх замовникові.

Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 рроку N 668:

замовник - сторона договору підряду, яка за власним рішенням або дорученням інвестора розміщує замовлення на виконання робіт (будівництво об'єкта), приймає закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплачує їх;

підрядник - сторона договору підряду, яка виконує та передає замовнику закінчені роботи (об'єкт будівництва), передбачені договором підряду;

роботи - будівельні, монтажні, проектні, пусконалагоджувальні та інші роботи, пов'язані з будівництвом об'єкта.

Таким чином, результатом договору будівельного підряду є будівельні роботи (послуги підряду) а не окремі товари, оскільки предметом вищевказаного договору будівельного підряду є будівництво житлових будинків, а не продаж окремих будівельних матеріалів.

Вказане підтверджується підписанням між позивачем (Замовником) та генеральним підрядником актів виконаних будівельних робіт, згідно яких визначались виконані будівельні роботи.

З огляду на викладене, у позивача відсутній обовязок здійснювати розрахунок приросту (убутку) запасів відповідно до вимог п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вказане також підтверджується висновком № 4512 експертного економічного дослідження складеним Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз 08.12.2011 року. Згідно вказаного висновку експерта, при умові якщо ТзОВ «Компаньйон-плюс»здійснював будівництво з метою подальшого продажу шляхом залучення до виконання будівельно-монтажних робіт субпідрядних організацій та не здійснював безпосередньо придбання матеріалів на будівництво, обовязок здійснювати перерахунок приросту (убутку) балансової вартості незавершеного будівництва житлових будинків, відповідно до вимог пункту 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в період дії цього Закону), у підприємства ТзОВ «Компаньйон-плюс»не виникав.

Досліджуючи також доводи Позивача щодо неправомірного визначення Відповідачем приросту запасів по будівництву дошкільного навчального закладу за адресою: м. Львів, вул. Новознесенська, 69, суд виходив з наступного.

Відповідно до Ухвали Львівської міської ради від 03.06.2010 року № 3553 про затвердження інвестиційного договору на будівництво дошкільного навчального закладу на Новознесенській, 69 та внесення змін до ухвали міської ради від 10.07.2008р. №2048 було ухвалено, що ТОВ «Компаньйон-плюс»здійснить будівництво обєкта (дошкільного навчального закладу) та передасть у власність територіальній громаді м. Львова.

Згідно з інвестиційним договором ТзОВ «Компаньйон-плюс»укладено договір підряду на підготовчі роботи від 03.08.2010 р. № 8/08-10 та договір генерального підряду на будівництво дошкільного навчального закладу на вул. Новознесенській, 69 від 27.09.2010 року №11/09-10.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87, «активами вважаються ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод в майбутньому».

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. N246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999р. за N751/4044,запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Тому на переконання суду, відповідачем неправомірно визначено приріст запасів по будівництву дошкільного навчального закладу, оскільки вказане будівництво є інвестиційним зобовязанням ТзОВ «Компаньйон-плюс»перед Львівською міською радою на загальну суму 770553,75 грн.

З огляду на викладене, у ТзОВ «Компаньйон-плюс»не передбачено виникнення економічної вигоди з будівництва дошкільного навчального закладу, оскільки вказана будівля будується для передачі у власність територіальній громаді м. Львова, що передбачено вище вказаними ухвалою Львівської міської ради від 03.06.2010 року №3553 про затвердження інвестиційного договору на будівництво дошкільного навчального закладу на Новознесеньській, 69 та інвестиційним договором, укладеним між Львівською міською Радою та ТзОВ «Компаньйон-плюс».

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позов слід задовольнити в повному обсязі а податкові повідомлення-рішення скасувати.

Судові витрати у розмірі 59 грн. 10 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 18.07.2011 року №0002432320/16886 та від 18.07.2011 року №0002422320/16905.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Компаньйон-плюс»(місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Погулянка, 4 А, ідентифікаційний код 32969729) 59грн. 10коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 15.12.2011 року.

Суддя Лунь З.І.

З оригіналом згідно

Суддя Лунь З.І.