Постанова № 20225324, 10.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 р. № 2а-7397/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого суддіМричко Н.І.

за участі секретаря судового засідання Якимець О.І.

представника позивача Зджанської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року № 0004471601,-

встановив:

Сокальське міське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства (далі Сокальське МКП ВКГ) звернулося в Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області (далі - ДПІ в Сокальському районі Львівської області), в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року № 0004471601 про зобов'язання Сокальського МКП ВКГ сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 8792, 60 грн. за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах).

Обгрунтовуючи свою позицію зсилається на те, що згідно поданої 17.07.2009 рокуц до ДПІ у Сокальському районі Львівської області декларації з податку на додану вартість № 9000420702 за звітний період червень 2009 року, Сокальським МКП ВКГ задекларовано 43963,00 грн. основного платежу з податку на додану вартість, з них оплачено 17000 грн., тобто позивачем частково сплачено суму ПДВ за червень 2009 року. Зазначає, що позивач самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, виконав своє зобовязання зі сплати цих податків за визначений ним у платіжних документах період і це виключає застосування штрафних санкцій у розмірі 20% на всю суму грошового зобов'язання 43963, 00 грн. Вважає такі дії відповідача неправомірними та просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив повторно, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками. Згідно поданих письмових заперечень на позовну заяву, ДПІ у Сокальському районі Львівської області просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд при вирішенні спірних правовідносин виходив з наступного.

Сокальське МКП ВКГ (податковий номер 20845840) є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку у ПІ у Сокальському районі Львівської області.

ДПІ у Сокальському районі Львівської області проведено перевірку Сокальського МКП ВКГ з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за період з 30.07.2009 року по 20.05.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 463/1601/20845840 від 15 червня 2011 року та винесене податкове повідомлення-рішення № 0004471601 від 20 червня 2011 року, яким за порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України та, на підставі ст. 126 Податкового Кодексу України за затримку на 659 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 43963,00 грн., Сокальське МКП ВКГ зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 8792, 60 грн.

Положеннями п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (що має місце в даному випадку), крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкова декларація, у відповідності до п.п. «а»підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, у даній ситуації, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків, як передбачено абз.1 п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України (пункт 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» зазначеного Кодексу).

Оскільки Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»станом на день проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення втратив чинність, штрафна санкція з податку на додану вартість нараховувалася згідно Податкового кодексу України, відповідно до ст. 126 (порушення правил сплати (перерахування) податків)

Згідно припису ст. 126 Податкового Кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно положень п. 57.1.ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень п. 87.9 ст. 87 Податкового Кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як вбачається із поданої 17.07.2009 року копії декларації з податку на додану вартість № 9000420702 за червень 2009 року, Сокальським МКП ВКГ визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 43963,00 грн. Граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання за вказаною декларацією становить 30.07.2009 року.

Позивачем, платіжними дорученнями № 997 від 02.07.2009р., № 1046 від 15.07.2009р., № 1070 від 17.07.2009р., від 20.07.2009р., № 1092 від 21.07.2009р., № 1136 від 24.07.2009р., № 1139 від 27.07.2009р., № 1151 від 29.07.2009р., № 1159 від 30.07.2009 року, із призначенням платежу: ПДВ за червень 2009 року, частково сплачено узгоджене податкове зобовязання на загальну суму 15000 грн.

Таким чином, сума податкового боргу, що залишилась несплаченою за узгодженим податковим зобовязанням за червень місяць 2009р. становить 28 963 грн., відповідно штрафні санкції у сумі 8792,60 грн. застосовані до позивача за несплату суми податкового зобов'язання в розмірі 43963,00 грн. є неправомірними.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976, встановлено, що реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Відповідно до вимог п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається ДПІ як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми податку на додану вартість у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

З наведеного вбачається, що ця норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючи органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобовязань. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123, також не передбачається права податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище суд приходить до переконання що податкове повідомлення-рішення № 0004471601 від 20 червня 2011 року підлягає частковому скасуванню, оскільки відповідачем застосовано штрафну санкції в розмірі 20% на суму 8792,60 грн. на усю суму задекларованого зобов'язання 43963,00 грн. без урахування факту часткової сплати суми податкового зобов'язання в розмірі -15000 грн.

З урахуванням норм ч. 3 ст. 94 КАС України на користь позивача слід присудити з державного бюджету документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7-14, 17-18, 49, 51, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити часткового.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004471601 від 20 червня 2011 року винесене Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області в частині нарахування штрафної санкції в сумі 3000 (три тисячі) грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства сплаченого судового збору в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 14.11.2011 року.

Суддя Мричко Н.І.