Постанова № 20223862, 12.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2011 року Справа № 2а-11212/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Борзаниці С.В.

при секретарі: Мінаковій А.С.

за участю сторін:

представник позивача: Трофимова Г.О.;

представник відповідача:не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до Комунального підприємства "Водхоз" виконкому Міусинської міської ради про стягнення заборгованості з єдиного внеску в сумі 77 166,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до Комунального підприємства "Водхоз" виконкому Міусинської міської ради про стягнення заборгованості з єдиного внеску в сумі 77 166,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач - Комунальне підприємство "Водхоз" виконкому Міусинської міської ради зареєстрований в УПФУ в м. Красному Лучі Луганської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з чим за період з 01.01.2011 року по 01.09.2011 року утворилась заборгованість по внесках у розмірі 77 166,68 грн.

УПФУ в м. Красному Лучі Луганської області відповідно до норм діючого законодавства 10.10.2011 року відповідачу направлено вимогу про сплату боргу на суму 77 166,68 грн. Відповідачем вказану вимогу було отримано, але у встановленому Законом строки, суму недоїмки в добровільному порядку не сплачено, не оскаржено та не узгоджено з органами Пенсійного фонду. У звязку з чим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з єдиного внеску в сумі 77 166,68 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався. Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач Комунальне підприємство "Водхоз" виконкому Міусинської міської ради, і.к. 33366556, зареєстроване Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 29.07.2005 року за № 13801020000000382 (а.с.6).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

В судовому засідання встановлено, що відповідач в порушення норм Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” не сплачує єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, у звязку з чим за період з 1 січня 2011 року по 01 вересня 2011 року за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 77 166,68 грн.

Управлінням пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” 10.10.2011 направлено відповідачу вимогу про сплату боргу №Ю-23 від 06.10.2011, яку він отримав 13.10.2011 року про що свідчить особистий підпис уповноваженої особи Адаменко на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Зазначену вимогу відповідач не оскаржив у встановленому Законом порядку, таким чином вимога є чинною та підлягає виконанню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до Комунального підприємства "Водхоз" виконкому Міусинської міської ради про стягнення заборгованості з єдиного внеску в сумі 77 166,68 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Водхоз" виконкому Міусинської міської ради (і.к. 33366556, адреса: 94534, Луганська область, м. Міусинськ, вул. Кірова, 11) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 77 166,68 грн. (сімдесят сім тисяч сто шістдесят шість гривень 68 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 16 грудня 2011 року.

<Текст >

СуддяС.В. Борзаниця