Постанова № 20223561, 12.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2011 року Справа № 2а-11148/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

за участі секретаря Липової К.С.,

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 09.11.2011 № 17143/10),

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районні міста Луганська до Приватного підприємства «Віста-М» про стягнення податкового боргу в сумі 113,76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2011 року позивач ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом до Приватного підприємства «Віста-М» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 113,76 грн. з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в обґрунтування якого послався на наступне.

ПП «Віста-М» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 31.07.2006 за № 1382102 0000 009191, перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську як платник податків з 31.07.2006 за № 06000.

За відповідачем виник податковий борг з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 113,76 грн., визначений податковим повідомленням-рішенням від 28.07.2010 № 0035741510/0, винесеним на підставі акту перевірки від 21.05.2010 № 802/160.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ та з метою погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 11.10.2010 № 1/805, яку у звязку з неможливістю вручення відповідно до абз. 4 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України 2181-ІІІ було розміщено на дошці податкових оголошень, та другу податкову вимогу від 15.10.2010 № 2/892, яку у звязку з неможливістю вручення, відповідно до абз. 4 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України 2181-ІІІ було розміщено на дошці податкових оголошень.

20.12.2010 позивачем прийнято рішення № 119 про стягнення коштів та продаж майна інших активів відповідача в рахунок погашення податкового боргу.

Вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу результатів не дали.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ПП «Віста-М» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 113,76 грн. за рахунок коштів платника з рахунків у банках, що його обслуговують.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011, визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

У звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування».

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Судом установлено, що відповідач ПП «Віста-М» зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 31.07.2006 за № 1382102 0000 009191 (арк. справи 8-10), перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську як платник податків з 31.07.2006 за № 06000 (арк. справи. 13).

За відповідачем існує податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 113,76 грн., що виник на підставі винесеного ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкового повідомлення-рішення від 28.07.2010 № 0035741510/0 на загальну суму 170 грн., у тому числі за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 170 грн. (арк. справи 16).

Податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача. У звязку з неможливістю вручення податкового повідомлення-рішення відповідачу воно було розміщено на дошці податкових оголошень 28.09.2010 (арк. справи 15).

У звязку з несплатою податкового боргу позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 11.10.2010 № 1/805 на суму 113,76 грн. (арк. справи 17-18), конверт було повернуто відправнику з позначкою про незнаходження за вказаною адресою (арк. справи 19), та другу податкову вимогу від 15.10.2010 № 2/892 (арк. справи 20-21), конверт було повернуто відправнику з позначкою про незнаходження за вказаною адресою. Таким чином, відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкові вимоги вважаються врученими платнику.

20.12.2010 позивачем прийнято рішення № 119 про стягнення коштів та продаж майна інших активів відповідача в рахунок погашення податкового боргу (арк. справи 23).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районні міста Луганська до Приватного підприємства «Віста-М» про стягнення податкового боргу в сумі 113,76 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Віста-М» (91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 2, код ЄДРПОУ 34525451) на користь Державного бюджету України (р/р 31119029700004 ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 14010100, одержувач Державний бюджет Жовтневого району, код 24046538) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 113 грн. 76 коп. (сто тринадцять грн. 76 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 12 грудня 2011 року.

СуддяІ.О. Свергун