Постанова № 20223278, 12.12.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-2336/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагуна А.В.;

при секретарі Мітіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000672330 від 02.06.2011, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Кіровоград Авто»(в подальшому ПАТ «Кіровоград Авто»або позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - Кіровоградська ОДПІ або відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000672330 від 02.06.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вході перевірки, результати якої стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, податковим органом встановлено заниження скоригованого валового доходу за 2010 рік на суму 329351 грн., але залишено без уваги помилкове завищення показника приросту балансової вартості на 1123656 грн.

Також, на думку позивача, відповідач безпідставно дійшов висновку про завищення валових витрат у 2010 році на суму 213835,21 грн. повязаних з виплатою роялті, оскільки відповідно до пп. 1.2 п.1 Методичних рекомендацій щодо віднесення витрат подвійного призначення до складу валових, затверджених наказом міністерства України у справах науки і технологій від 21.01.1999 №15, до переліку витрат відносяться також витрати оплачені (нараховані) за договорами цивільно правового характеру з фізичними та юридичними особами щодо виплати роялті.

Крім того, відповідачем в ході перевірки встановлено порушення у вигляді завищення валових витрат у 2010 році, а саме не визнані витрати по охороні обєктів ПАТ «Кіровоград Авто»філією «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація»у розмірі 918317,86 грн. Однак, вказані витрати підтверджуються договором, актами виконаних робіт, розрахунковими документами.

Також податковим органом встановлено завищення витрат повязаних з орендою нежитлового приміщення по вул. Яновського 65/52, м. Кіровоград у розмірі 245 000 грн. Вказаний висновок перевіряючих є необґрунтованим оскільки в орендованому приміщені здійснювався ремонт для розташування в ньому торгівельного закладу та частина приміщень тимчасово здавалося в оренду.

Крім того, позивачем зазначено, що відповідачем незаконно нараховано оскаржуваним рішенням штрафну(фінансову) санкцію у розмірі 46179 грн., оскільки відповідно до вимог Податкового кодексу України штрафна санкція повинна застосовуватись у розмірі 1 грн. (а.с.3-10 т.1).

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав законності оскаржуваного рішення, яке прийнято на підставі обґрунтованих висновків перевірки, в ході якої встановлено порушення податкового законодавства з боку позивача ( а.с.163-166 т.1).

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення адміністративного позову з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Судом встановлено, що у період з 30.03.2011 по 06.05.2011 посадовим особами ДПА у Кіровоградській області та Кіровоградської ОДПІ, проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Кіровоград Авто», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, про що складено акт №48/2330/03120392 від 16.05.2011 (а.с. 13-75 т.1).

Як вбачається з вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.2005 №88; п.1 ст.3, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.1.32 ст.1, п.п. 4.1.1, п.4.1, ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п. 5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 184715 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року в сумі 184715 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградська ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000672330 від 02.06.2011, яким за порушення п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.2005 №88; п.1 ст.3, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.1.32 ст.1, п.п. 4.1.1, п.4.1, ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п. 5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54, ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України, позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 184715 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -46179 грн. (а.с. 11 -12, 194-196 т.1).

Як слідує з акту перевірки та пояснень представників відповідача у судовому засіданні, в порушення п.п. 4.1.1, п.4.1, ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем занижено валовий дохід за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 у сумі 329351 грн. А саме, при співставленні показників валових доходів відображених у рядку 01.1. декларації про прибуток за 2010 рік з показниками обсягів поставки по ПДВ відображених у рядку 1 Декларації з податку на додану вартість за 2010 рік існує розбіжність на зазначену суму.

В судовому засіданні представники відповідача не заперечували факт виявленого порушення, пославшись на помилку при здійсненні бухгалтерського обліку.

Також, судом встановлено, що відповідно акту перевірки позивачем в порушення вимог п.п.5.3.9 п.5.3, п.п. 5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну від 24.05.2005 №88; п.1 ст.3, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»завищено валові витрати на суму 213853,21 грн. у звязку з тим, що підприємством до складу валових витрат включено суму нарахованих але не сплачених роялті.

Так, на виконання вимог ліцензійного договору №790 від 02.04.2007 укладеного між АТ «Українська автомобільна корпорація та ВАТ «Кіровоград Авто», додаткових угод до зазначеного договору (а.с.77-82 т.1), позивачем на підставі актів засвідчення користування торговою маркою (роялті) (а.с. 83-94) за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 нараховано але не сплачено роялті на суму 213853,21 грн.

В судовому засіданні представники позивача факт несплати роялті не заперечували.

Відповідно до пп. 5.4.2 п. 5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. N 334/94-ВР ( в подальшому - Закон України N 334/94-ВР від 28.12.1994) ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до валових витрат включаються: витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Згідно ч.1.2.3 пп.1.2 п.1 Методичних рекомендацій щодо віднесення витрат подвійного призначення до складу валових, затверджених наказом міністерства України у справах науки і технологій від 21.01.1999 №15, до складу валових витрат платника податку відносяться витрати, сплачені або нараховані за звітний податковий період, пов'язані з основною діяльністю платника податку, які складаються з витрат, оплачених (нарахованих) за договорами цивільно-правового характеру зфізичними та юридичними особами щодо виплати роялті.

Тому, суд не погоджується з позицією позивача, що відповідно до зазначених Методичних рекомендацій до складу валових витрат можна відносити нараховані роялті.

Таким чином, з огляду на підпункт 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України N 334/94-ВР від 28.12.1994, суд приходить до висновку, що до валових витрат можуть бути віднесені лише виплачені роялті, а тому висновок податкового органу, щодо завищення позивачем валових витрат на суму 213853,21 грн. у звязку з включенням до складу валових витрат суми нарахованих але не сплачених роялті, є законним і обґрунтованим.

Також, в ході перевірки податковим органом встановлено, що ПАТ «Кіровоград Авто»при здійсненні діяльності з надання послуг з реалізації автомобілів за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 отримало значні збитки. Зокрема виникненню збитків сприяло те, що підприємство маючі власні трудові ресурси, протягом 2010 року додатково по бухгалтерському та податковому обліку здійснювало нарахування вартості охоронних послуг по контрагенту філії «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація».

Так, відповідно акту перевірки позивачем в порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»завищено валові витрати на загальну суму 918317, 86 грн. у звязку з віднесенням до валових витрат вартості послуг філії «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація»по договору №1/07 про надання послуг з охорони власності та забезпечення перепускного режиму на підприємстві від 01.02.2007 та додаткових угод до договору ( а.с.122-139, 241 т.1), на підставі актів здачі - прийняття робіт (а.с.140-151 т.1).

Позивачем до суду не надано доказів виконання вимог п.п.5.1.2, 5.1.4, 5,1.11, 5.1.20, 5.1.22 зазначеного договору, а саме журналів або інших первинних документів, що підтверджують ознайомлення працівників філії «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація»з внутрішньооб»єктовим режимом , з існуючими інструкціями, наказами та положеннями.

Крім того в ході перевірки та в судовому засіданні встановлено, що в період з 01.01.2010 по 31.12.2010 у позивача працювало до 23 охоронців яким нараховувалась та виплачувалась заробітна плата (а.с.30-31, 96 т.1).

Відповідачем в ході перевірки встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку (відомостей нарахування заробітної плати, табелів робочого часу, наказів на призначення охоронців тощо), встановлено, що працівники ПАТ «Кіровоград Авто», які рахуються в штаті підприємства здійснюють охорону субєкта господарювання та повністю забезпечують підприємство всім комплексом охоронних заходів для збереження майна, за що їм щомісячно нараховується і виплачується заробітна плата.

Представниками позивача в судовому засіданні не надано доказів, які б спростовували зазначений висновок відповідача.

Надані представниками позивача до суду письмові докази підтверджують саме факт здійснення охоронної діяльності саме працівниками позивача.

Так, в судовому засіданні досліджено копію наказу №334 від 24.11.2008 «Про ведення в дію інструкції щодо організації охорони підприємств Корпорації «Укр. Авто», копію зазначеної інструкції, копію наказу №207 від 26.07.2005 «Про порядок розрахунків за послуги охорони в АТ Укр. Авто»(а.с.229-240 т.1)

Зазначені письмові докази регламентують порядок здійснення охорони підприємств корпорації, однак представниками позивача не надано до суду доказів щодо входження ПАТ «Кіровоград Авто»до складу будь якої корпорації, а саме договору або статуту обєднання підприємств відповідно до ст. 119 ГК України.

З аналізу наданих та досліджених в судовому засіданні копій листів філії «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація»на адресу корпорації «Укравто»та ПАТ «Кіровоград Авто»від 14.10.2010 №738 та від 14.05.2010 №268 (а.с. 51-53 т.2) вбачається , що філія «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація»здійснювало лише контроль за охороною ПАТ «Кіровоград Авто», а не надавало послуги з охорони обєктів.

При проведені перевірки та в судовому засіданні відповідачем не надано первинних документів, які б містили інформацію щодо прізвищ працівників філії «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація»які здійснювали охорону, обовязки таких осіб, дані в який період і на яких обєктах здійснювалась охорона.

Надані представником відповідача докази, а саме листування між позивачем та філією «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація»не підтверджують саме фактичного надання послуг з охорони працівниками філії «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація»(а.с74-87).

Крім того, факт здійснення охорони обєктів позивача власними працівниками підтверджується дослідженими в судовому засіданнями копіями трудових книжок ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, відповідно до яких зазначених осіб було звільнено у 2009 році з філії «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація»та прийнято на посаду охоронників ПАТ «Кіровоград Авто» (а.с. 88-94 т.2)

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України N 334/94-ВР від 28.12.1994 ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV ( в подальшому Закон України N 996-XIV від 16.07.1999) зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом, акти здачі - прийняття робіт (а.с.140-151 т.1) не відповідають наведеним вище вимогам.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 918317, 86 грн. у звязку з віднесенням до валових витрат вартості послуг філії «Рубіж Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація» по договору №1/07 про надання послуг з охорони власності та забезпечення перепускного режиму на підприємстві від 01.02.2007 та додаткових угод до договору, є законним та обґрунтованим.

Також, відповідно акту перевірки позивачем в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством завищено валові витрати на суму 240000 грн., у звязку з віднесенням до валових витрат суми орендної плати по договору оренди №1 від 01.06.2009 укладеного між АТ «Українська автомобільна корпорація»та ВАТ «Кіровоград Авто»(правонаступником якого є ПАТ «Кіровоград Авто») ( а.с.97-104 т.1) на підставі актів здачі - прийняття робіт (а.с.105-116 т.1).

Так в ході перевірки податковий орган прийшов до висновку, що орендований, відповідно до зазначеного договору обєкт, не використовується у господарській діяльності позивача. Крім того, понесення позивачем указаних витрат, на думку відповідача, не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність.

Судом встановлено, що між АТ «Українська автомобільна корпорація»(орендодавець) та ВАТ «Кіровоград Авто»(орендар) укладено договір оренди №1 від 01.06.2009, відповідно до п.п.1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування на певний строк нерухоме майно та земельну ділянку за адресою вул. Яновського, 65/52 м. Кіровоград. Балансова вартість майна станом на 01.06.2009 становить 5928800 грн. Згідно п.5.1 Договору орендна плата складає 20000 грн. без ПДВ (а.с.98-99).

Відповідно до договору суборенди частини нежитлового приміщення №08/2009 від 02.04.2008 укладеного між ВАТ «Кіровоград Авто» (правонаступником якого є ПАТ «Кіровоград Авто») та ОКДЮСПШ «Колос», останньому передано в оренду частину зазначеного вище нежитлового приміщення за плату в розмірі -1 грн. (а.с.11-14 т.2).

Згідно даних бухгалтерського обліку дохід від зазначеної оренди у 2010 році склав 18 грн., в т. ч. ПДВ -3 грн. (а.с.35 т.1)

Відповідно до договору суборенди частини нежитлового приміщення №05/04 від 05.04.2010 укладеного між ВАТ «Кіровоград Авто»(правонаступником якого є ПАТ «Кіровоград Авто») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, останньому передано в оренду частину нежитлового приміщення за плату в розмірі -2 000 грн., в тому числі ПДВ (а.с.243-246 т.1, а.с.1-8 т.2).

Згідно даних бухгалтерського обліку дохід від зазначеної оренди у 2010 році склав 15733,42 грн., в т. ч. ПДВ -2 622 грн. (а.с.35 т.1).

Також відповідно до наданих в судовому засіданні представниками відповідача письмових доказів, встановлено, що відповідно до договору суборенди частини нежитлового приміщення №97/1 від 01.08.2008 укладеного між ВАТ «Кіровоград Авто»(правонаступником якого є ПАТ «Кіровоград Авто») та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», та додаткових угод до договору, останньому передано в оренду частину нежитлового приміщення (а.с.10, 61-65 т.2).

Згідно даних бухгалтерського обліку дохід від зазначеної оренди у 2010 році склав 30 000 грн. (а.с.9, 98-110 т.2).

Відповідно до договору суборенди частини нежитлового приміщення №01/02/10-к від 01.02.2010 укладеного між ПАТ «Кіровоград Авто»та спільним українсько - американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешінал Телеком»юнікейшен Компані», останньому передано в оренду частину нежитлового приміщення за плату в розмірі -2 500 грн., в тому числі ПДВ -416,67 грн. (а.с.15-23 т.2).

Представниками відповідача не надано до суду доказів щодо отримання доходу по зазначеному договору у 2010 році.

Також до суду не надано доказів щодо використання орендованого майна, згідно договору оренди №1 від 01.06.2009, у господарській діяльності позивача у 2010 році. Суд не приймає посилання представників відповідача, як на доказ використання орендованого майна у господарській діяльності, на первинні документи за період 2007 -2008 роки (а.с.115-203), оскільки вони не містять підтвердження використання орендованого майна у господарській діяльності позивача саме у 2010 році.

Згідно даних перевірки та досліджених в судовому засіданні письмових доказів позивачем від оренди майна пронесено збитки у розмірі 196 874,63 ( 240000 43 125,37) грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України N 334/94-ВР від 28.12.1994 ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого підприємством завищено валові витрати на суму 240000 грн., у звязку з віднесенням до валових витрат суми орендної плати по договору оренди №1 від 01.06.2009 укладеного між АТ «Українська автомобільна корпорація»та ВАТ «Кіровоград Авто»є законним та обґрунтованим.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000672330 від 02.06.2011, в частині визначення позивачу зобовязання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 184715 грн. є законним, а тому в задоволені позовних вимог щодо скасування рішення в цій частині належить відмовити.

Щодо позовних вимог про скасування оскаржуваного рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46179 грн. то суд виходить з наступного.

Відповідачем на підставі пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54, ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України, позивачу визначено, крім основного зобовязання, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46179 грн. (а.с. 11 -12, 194-196 т.1), тобто 25 відсотків суми визначеного податкового зобовязання.

Судом встановлено, що порушення вчинено до набрання чинності податковим кодексом України, але виявлено його в період з 01.01.2011 по 02.06.2011, тому до платника податків може бути застосовано штраф на підставі п.123.1 ст.123 ПК України, але його розмір обмежується 10 відсотками, тобто не більше ніж було передбачено п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", від 21.12.2000, № 2181-III, чинного на час вчинення відповідного порушення.

З огляду на викладене штрафна (фінансова) санкція повинна складати 18472 грн. (184715 грн. х 10%). Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині нарахування публічному акціонерному товариству "Кіровоград-Авто" штрафних санкцій в сумі 27 707 гривень (46179 грн. - 18472 грн.).

У відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України, у звязку із частковим задоволення позовних вимог позивача на його користь належить стягнути судові витрати, які складаються із сплаченого в сумі 3,40 грн. судового збору, пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1 грн. Судових витрат, які б підлягали пропорційному відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції №0000672330 від 02.06.2011 в частині нарахування публічному акціонерному товариству "Кіровоград-Авто" штрафних санкцій в сумі 27 707 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" судові витрати в розмірі 1 гривні 00 копійок з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 16.12.2011.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун