Рішення № 20223168, 16.09.2011, Приморський районний суд м. Маріуполя

                                                                                          Справа № 2-70/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2011                                                                       м. Маріуполь                               

Приморський районний суд міста Маріуполя:

                    головуючого –судді Лузана В.В.

                              при секретарі - Маврові Д.В.,

за участю представника позивача –ОСОБА_1,

представника відповідача № 1 ОСОБА_2 –ОСОБА_3,

відповідача № 3 –ОСОБА_4,

відповідача № 4 –ОСОБА_5,

представника третьої особи № 1 ОСОБА_2 –ОСОБА_3,

третьої особи № 2 - ОСОБА_6,

представника третьої особи № 2 –адвоката ОСОБА_7,

позивача за зустрічним позовом –ОСОБА_6,

представника позивача –адвоката ОСОБА_7,

відповідачки № 2 –ОСОБА_4,

відповідачки № 3 –ОСОБА_5,

представника відповідача № 4 –ОСОБА_1,

представника третьої особи № 1 ОСОБА_2 –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Форум»(надалі –Банк) до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 про стягнення суми боргу за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та застави та судових витрат, третя особа ОСОБА_2 та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ПАТ «Банк Форум»про визнання іпотечного договору недійсним та зняття заборони на відчуження квартири, треті особи ОСОБА_2, приватний нотаріус ОСОБА_10, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010р. Банк звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, в якому зазначив, що 17.04.2007 року з відповідачкою ОСОБА_2, як фізичною особою-підприємцем, було укладено генеральний кредитний договір № 0008/07/15-К (надалі –Договір…), відповідно до якого їй був наданий кредит у сумі 335000 доларів США строком погашення до 16.04.2012р. зі сплатою відсотків. Крім того, банком та відповідачкою № 1 тоді ж, 17.04.2007р., був укладений додатковий договір № 1; 16.04.2008р. –додатковий договір № 2; 03.03.2009р. –додатковий договір № 3; 15.04.2009р. –додатковий договір № 4, в яких узгоджені інші договірні зобов*язання відповідно Договору… За умовами Договору… та додаткових договорів погашення заборгованості здійснюється щомісячно, а сплата відсотків не пізніше 20 числа кожного місяця. Однак відповідачкою ця вимога не виконується, заборгованість станом на 12.07.2010р. склала 2380430 грн. 68 коп., яку банк просив стягнути з відповідачки. В цілях забезпечення виконання зобов*язань за Договором… 15.04.2009р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2, як фізичною особою, було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 поручилась перед банком за виконання своїх зобов*язань, як позичальника. Крім того, також у забезпечення виконання зобов*язань за цим Договором… 03.03.2009р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_9 було укладено договір застави, предметом якого є легковий автомобіль марки TOYOTA AVENSIS 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі –автомобіль), що належить на праві власності ОСОБА_9 Крім того, також у забезпечення виконання зобов*язань за цим Договором… 17.04.2007р. між позивачем та відповідачами ОСОБА_8 (який на той час мав прізвище Швецов), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, предметом якого є двокімнатна квартира № 53 у будинку № 114а по пр.. Нахімова в м. Маріуполі, що належить останнім. У зв*язку з тим, що ОСОБА_2 не виконала свої зобов*язання за Договором…, банк просив суд стягнути з неї заборгованість за кредитом у зазначеній сумі, що за курсом НБУ на 12.07.2010р. еквівалентно сумі 301175,47 дол. США; звернути дострокове стягнення на предмет застави –автомобіль, який належить ОСОБА_9, та на предмет іпотеки –квартиру, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1700 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн. стягнути солідарно з усіх відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1В, яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, заявивши клопотання про заміну відповідача № 1 ОСОБА_2, як фізичну особу –підприємця, на її ж, ОСОБА_2, як фізичну особу та поручителя за договором поруки, яке судом було задоволено. В обґрунтування позову стверджувала, що відповідно Договору… ОСОБА_2 був наданий кредит у зазначеній в позові сумі строком на 5 років, тобто до 16.04.2012р., який вона зобов*язалась повернути та сплатити відсотки за користування кредитними коштами згідно з графою 6 договору –12,5% річних, який додатковою угодою № 4 від 15.04.2009р. був збільшений до 14% річних. З березня 2009р. ОСОБА_2 не вносить встановлені графіком погашення платежі за кредитом, у зв*язку з чим на момент звернення до суду виникла зазначена в позові заборгованість, яка складається з: суми заборгованості за кредитом –1833133,63 грн.; суми заборгованості за процентами –138787,57 грн., суми пені –408509,47 грн. В цілях стягнення заборгованості в серпні 2009р. банком був отриманий виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на нежитлове приміщення за пр.. Перемоги, що належить ОСОБА_2, як предмет іпотеки, після чого відкрито виконавче провадження, однак предмет іпотеки не реалізований, а виконавчий напис повернуто стягувачу без виконання у грудні 2010р. Просила суд стягнути з ОСОБА_2, як поручителя та боржника в одній особі, всю суму заборгованості, а також судові витрати солідарно з усіх відповідачів. Одночасно просила звернути дострокове стягнення боргу на предмет іпотеки за іпотечним договором –квартиру, що належить відповідачам № 2,3,4 на праві спільної сумісної власності, розташовану за зазначеною в позові адресою, шляхом продажу вищевказаної квартири на прилюдних торгах. Пояснила, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підписали іпотечний договір 17.04.2007р. за умовами якого поручились зазначеною квартирою за належне виконання зобов*язань ОСОБА_2, яка кредит не погашає, у зв*язку з чим виникли передбачені договором іпотеки підстави для звернення стягнення на цю квартиру. Одночасно просила звернути дострокове стягнення шляхом продажу автомобіля на прилюдних торгах на предмет застави за договором застави –автомобіль, що належав на праві власності ОСОБА_2 та знаходився в заставі, а потім був проданий відповідачкою № 1 ОСОБА_9 та на цей час належить йому на підставі тимчасового реєстраційного талону та знаходиться в заставі у банку за укладеним з ОСОБА_9 03.03.2009р. договором застави.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, хоча факт отримання кредиту в банку не заперечувала. Пояснення за позовом не надавала, доручивши викласти свою позицію представнику за довіреністю ОСОБА_3 В останнє судове засідання не з*явилась, у зв*язку з чим рішення винесено у її відсутність.

Представник відповідачки ОСОБА_2 –ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що при укладенні кредитного договору ОСОБА_2, як фізична особа –підприємець, отримала кредит та одночасно виступила поручителем за цим договором, що протирічить відповідним нормам цивільного кодексу, а саме ст.ст. 553, 554, 556, 558 ЦК України та робить неможливим відповідальність поручителя ОСОБА_2, як фізичної особи, за невиконання зобов*язань за кредитним договором. Крім того, банк отримав виконавчий напис нотаріуса, яким звернено стягнення на предмет іпотеки –нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, та таким чином погасив борг за рахунок нерухомості, незважаючи на те, що майно не продано, однак банк має можливість вартість нерухомості зарахувати в рахунок зобов*язань ОСОБА_2 за кредитом. За таких обставин звернення банка з позовом до суду призводить до подвійного стягнення боргу за договором.

Представник відповідачки ОСОБА_2 –ОСОБА_11 також заперечував проти задоволення позову з тих же підстав. В останнє судове засідання не з*явився, у зв*язку з чим рішення винесено у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_8 позов не визнав та пояснив, що підписав договір іпотеки разом з матір*ю та сестрою на прохання ОСОБА_2, вважаючи, що цей договір є формальністю, необхідною для банка. В останнє судове засідання не з*явився, у зв*язку з чим рішення винесено у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала та пояснила, що договір іпотеки підписала на прохання ОСОБА_2, вважаючи, що для неї, ОСОБА_4, це не призведе до будь-яких наслідків, т.я. її чоловік ОСОБА_6 не надав своєї згоди на укладення цього договору. В подальшому, у 2009р., банк в односторонньому порядку змінив умови договору в частині строків повернення кредиту, а також розміру відсоткової ставки за використання кредиту, в зв*язку з чим, договір поруки для неї, відповідачки, припинив свою дію та підстави для звернення стягнення на квартиру, що знаходиться в іпотеки, відсутні. У зв*язку з цим просила відмовити в позові.

Відповідачка ОСОБА_5 позов не визнала та пояснила, що поставила свій підпис в договорі іпотеки наприкінці робочого дня на прохання ОСОБА_2, вважаючи, що юридичних наслідків не наступить, т.я. її батько ОСОБА_6 не брав участь в підписанні договору. Після того, як банк змінив відсоткову ставку за основним договором без згоди поручителів, її, ОСОБА_5, відповідальність припиняється відповідно до положень ст.. 559 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_9 позов не визнав та пояснив, що автомобіль прибав за генеральною довіреністю у ОСОБА_2 у листопаді 2008р., а після того, як з*ясувалось, що цей автомобіль знаходиться в заставі у банку за вимогою працівників банку, в березні 2009р. підписав договір застави з банком на цей автомобіль, однак нести відповідальність за боргами ОСОБА_2 не зобов*язаний, т.я. сплатив їй вартість автомобіля. В останнє судове засідання не з*явився, у зв*язку з чим рішення винесено у його відсутність.

ОСОБА_2, як третя особа за позовом банку, та її представники ОСОБА_11 та ОСОБА_3 заперечували проти позову банку за тих же підстав, як представники відповідачки. ОСОБА_3, крім того, стверджувала, що основний борг за Договором… погашений за рахунок здійснення виконавчого напису, тому банк має право вимагати стягнення відсотків за користування кредитом за період після здійснення виконавчого напису, а не повторно стягувати одну й ту саму суму боргу за рішенням суду. Крім того, звернення стягнення на предмет іпотеки –квартиру та предмет застави –автомобіль також призведе до збільшення суми стягнення за Договором...

Третя особа ОСОБА_6 позов не визнав та пояснив, що на момент укладання Договору… –17.04.2007р. та підписання іпотечного договору в цей же день, він перебував за межами України та в телефонній розмові з ОСОБА_2 заявив про свою незгоду передати квартиру, що знаходиться у власності його дружини ОСОБА_4 та дітей ОСОБА_8, ОСОБА_5 в іпотеку, а коли в суді виник спір за боргами ОСОБА_2, а саме в листопаді 2010р. йому стало відомо про укладання даного договору.

Представник третьої особи ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 позов не визнав та пояснив, що на квартиру ОСОБА_6, яка передана в іпотеку, не може бути звернено стягнення, т.я. ОСОБА_6, як чоловік ОСОБА_4, не надавав своєї згоди на передачу частки в спільному майні, т.я. на день оформлення іпотечного договору знаходився за межами України, а його підпис на заяві, яка нотаріально посвідчена, є підробленим. Крім того, стверджував, що після внесення 15.04.2009р. в кредитний договір змін в частині збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_2, а саме скорочення строку сплати кредиту до двох років та збільшення відсоткової ставки до 14%, зобов*язання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як поручителів, припиняються, т.я. вони своєї згоди на зміну договору не надавали та новий додатковий договір нотаріально не посвідчувався.

У грудні 2010р. ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ПАТ «Банк Форум», треті особи ОСОБА_2 та приватний нотаріус ОСОБА_10, в якому просив визнати іпотечний договір недійсним та зняти заборону на відчуження квартири № 53 у будинку № 114а по пр.. Нахімова в м. Маріуполі.

Ухвалою суду від 07.04.2011р. справи за позовом банку та за позовом ОСОБА_6 були об*єднані в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_6 позов підтримав та в обґрунтування своїх вимог стверджував, що він є співвласником зазначеної квартири, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2003р. його дружиною та дітьми. Цей договір укладений в період шлюбу з ОСОБА_4, тому йому належить право на долю в спільному майні подружжя, у тому числі - в спірній квартирі. З 2004р. по жовтень 2007р. він мешкав та працював за межами України, а саме в Латвійській республіці. У жовтні 2010р. йому стало відомо, що його дружина та діти уклали іпотечний договір, предметом якого стала їх квартира, у забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов*язань за кредитним договором, на що він своєї згоди не давав. При розгляді справи судом, коли ним, ОСОБА_4, була отримана копія заяви, посвідченої нотаріусом, шляхом експертного дослідження було встановлено, що підпис на заяві від 17.04.2007р., посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_12, виконана не ним, ОСОБА_4, а іншою особою, у зв*язку з чим в нього виникло право на пред*явлення позову про визнання іпотечного договору недійсним. Оскільки на укладання такого договору потрібна згода всіх співвласників, а він її не надавав, просив визнати іпотечний договір недійсним та скасувати заборону на відчуження спірної квартири. Вимоги про відшкодування судових витрат не заявляв.

Представник позивача адвокат ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги та стверджував, що на підставі ст.. 369 ЦК України у випадку розпорядження майном, що знаходиться в спільній сумісній власності, без згоди всіх співвласників, угода може бути визнана недійсною, що відповідно до ст.. 17 ЗУ «Про іпотеку»призводить до припинення договору іпотеки.

Відповідач ОСОБА_8 при розгляді справи в частині зустрічного позову в судове засідання не з*явився, у письмовій заяві позов визнав та просив розглянути справу без його участі.

Відповідачка ОСОБА_4 позов визнала та підтвердила той факт, що її чоловік був відсутній в Україні на дату підписання іпотечного договору. В телефонній розмові з ОСОБА_2 заперечував проти передачі квартири в іпотеку. Вона, ОСОБА_4, не повідомляла чоловікові про укладання цього договору до виникнення спору в суді. Про обставини оформлення заяви чоловіка, яка посвідчена нотаріально про згоду на передачу квартири в іпотеку їй нічого не відомо.

Відповідачка ОСОБА_5 позов визнала та надала аналогічні пояснення.

Представник третьої особи ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_1 заперечувала проти позову та стверджувала, що для оформлення договору приватному нотаріусу ОСОБА_10 було надано належним чином посвідчена заява позивача про згоду на укладання іпотечного договору, яка перевірена нотаріусом та справжність бланку заяви сумнівів не викликала. Просила в позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_11 та ОСОБА_3 зустрічний позов визнали та просили його задовольнити з тих підстав, що факт відсутності позивача на території України на дату підписання іпотечного договору та підробка його підпису в заяві про згоду на передачу квартири в іпотеку підтверджені документально.

Третя особа –приватний нотаріус ОСОБА_10 в письмових поясненнях позов ОСОБА_4 не визнала, стверджувала, що при оформленні договору іпотеки їй були надані всі необхідні документи, які підтверджують право власності на нерухомість, у тому числі - згода ОСОБА_6, справжність підпису якого була засвідчена нотаріусом Маріупольського округу ОСОБА_12 17.04.2007р. Справжність нотаріального бланку нею була перевірена та у той же день був посвідчений договір іпотеки між банком та ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які виступали майновими поручителями ОСОБА_2. Їм були роз*яснені наслідки підписання договору іпотеки. За викладеними підставами просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги Банку обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов –обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Цей висновок робиться на підставі наступних норм закону та встановлених обставин по справі.

Згідно ст..526, 527 ЦК України зобов’язання повинно бути виконано належним чином та відповідно з умовами договору та вимог Цивільного кодексу. Боржник повинен виконати свої обов’язки, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник повинен сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір відсотків в цьому випадку встановлюється договором, законом чи іншим актом цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов’язання.

Аналогічні положення містяться в ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, за якими, якщо договором встановлений обов*язок позичальника повернути борг частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати відсотків.

Так, судом встановлено, що згідно умов генерального кредитного договору № 0008/07/15-К від 17.04.2007р. ОСОБА_2 банком було надано кредит в сумі 335000 доларів США зі сплатою відсотків річних. Погашення заборгованості здійснюється щомісячно, а відсотки за користування кредитними коштами відповідачем повинні сплачуватися самостійно. Таким чином, Банк свої зобов*язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, що не заперечує відповідачка. Протягом 2007 –2009р. Банком та відповідачкою № 1 були укладені також додаткові договори відповідно до умов генерального договору, а також договір поруки ОСОБА_2 саму за себе, за яким вона зобов*язується перед кредитором у повному обсязі відповідати за виконання позичальником зобов*язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій в розмірі та у випадках, передбачених Договором...

Сума заборгованості відповідачки перед позивачем складається з наступного:

·          суми заборгованості за кредитом –1833133,63 грн., що еквівалентно 231930 дол. 67 центів;

·          суми заборгованості за процентами –138787,57 грн., що еквівалентно 17559 дол. 60 центів,

·          суми пені –408509,47 грн., що еквівалентно 51685 дол. 20 центів,

а всього –сума заборгованості складає 301175 дол. 47 центів, що за курсом НБУ на 12.07.2010р. еквівалентно 2380430 грн. 68 коп.

Заперечення відповідачки та її представників проти позову в тій частині, що сума основного боргу за кредитом погашена за рахунок виконавчого напису нотаріуса на нежитлове приміщення, яке належить ОСОБА_2, як предмет іпотеки, судом до уваги не приймаються, т.я. виконавчий напис повернуто у встановленому законом порядку банку без виконання у зв*язку з неможливістю звернути стягнення на це приміщення.

На забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов*язань по кредитному договору від 17.04.2007р. між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_9 03.03.2009р. було укладено договір застави на легковий автомобіль марки TOYOTA AVENSIS, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_9, за умовами якого він зобов*язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх зобов*язань перед кредитором за кредитним договором, укладеним ОСОБА_2.

Відповідно до ч.1-2 ст. 554 ЦК України у разі порушення зобов*язання боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники й поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, якщо договором не встановлена додаткова відповідальність поручителя.

Таким чином, поручитель несе солідарну з боржником відповідальність за виконання зобов*язань по кредитному договору, а саме - своєчасне та повне повернення кредиту та сплату відсотків за користування грошима.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині звернення дострокового стягнення на предмет застави за договором застави та задовольняє позов про продаж автомобіля на прилюдних торгах.

Розглядаючи позов в частині звернення дострокового стягнення на предмет іпотеки, суд приймає до уваги положення ст.. 6 Закону України «Про іпотеку», згідно до яких майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Ст.. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється при зміні зобов*язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. В п. 1.1. іпотечного договору від 17.04.2007р., укладеного між ПАТ «Банк Форум»та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено, що майнові поручителі беруть на себе зобов*язання, які випливають з Договору… між банком та ОСОБА_2 про надання останній кредиту в розмірі 335000 доларів США з кінцевим строком повернення 16.04.2012р. зі сплатою 12,5% річних. Згідно наданої суду копії додаткового договору № 4 від 15.04.2009р., до Договору… були внесені зміни, які свідчать про значне збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_2, а саме строк сплати кредиту був зменшений до 17.04.2010р., тобто на два роки з п*яти, а відсоткова ставка була збільшена на 1,5% - до 14% річних.

При цьому майнові поручителі про зміну обсягу їх відповідальності не повідомлялись, своєї згоди на це збільшення не надавали, додатки до іпотечного договору не вносились, та нотаріально це не було посвідчено, хоча п.7.5 іпотечного договору прямо передбачено, що всі зміни та додатки до цього договору, набувають чинності тільки за умови їх нотаріального посвідчення.

Виходячи з узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010р.) Верховного Суду України, суди при розгляді справ такої категорії повинні звертати увагу на те, що в зобов*язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної відсоткової ставки навіть зі згоди банку та боржника, але без згоди поручителів, не дають підстав накладати на поручителя відповідальність за невиконання або неналежне виконання боржником своїх зобов*язань перед банком.

Представник Банку в судовому засіданні не заперечував того факту, що зміни в іпотечний договір не вносились та навіть не розглядались, через відсутність коштів на сплату послуг нотаріуса.

З урахуванням цих обставин, суд приходить до висновку, що 15.04.2009р. було припинено майнову поруку за іпотечним договором від 17.04.2007р. між банком та ОСОБА_4 і ОСОБА_5, тому у зверненні стягнення на предмет іпотеки та задоволення позовних вимог банку відносно відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 необхідно відмовити.

Даний висновок, крім того, взаємопов*язаний з зустрічним позовом ОСОБА_6 про визнання іпотечного договору недійсним, при вирішенні якого суд приймає до уваги наступні правові норми та встановлені обставини.

Згідно ст.. 60 СК України вважається, що кожна річ, придбана за час шлюбу, є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя; ч.2 ст. 369 ЦК України передбачає, що розпорядження майном, що знаходиться в спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на здійснення угоди по розпорядженню спільним майном, яка підлягає нотаріальному посвідченню, повинна бути виражено письмово та нотаріально посвідчена.

Відповідно положень ст.. 6 ЗУ «Про іпотеку»майно, що знаходиться в спільній власності, може бути передано в іпотеку тільки за нотаріально посвідченій згоді всіх співвласників.

Судом встановлено, що при укладанні іпотечного договору нотаріусу ОСОБА_10 була надана письмова заява ОСОБА_6 від 17.04.2007р. зі згодою останнього на укладання договору іпотеки між ОСОБА_6 та банком. Підпис на заяві ОСОБА_6 засвідчив нотаріус ОСОБА_12 Однак у цей день –17.04.2007р. ОСОБА_6 знаходився за межами України, а саме в Латвії та не міг надати таку згоду нотаріусу в м. Маріуполі. Факт його відсутності підтверджений довідкою латвійської поліції, даними закордонного паспорту, в якому зазначена дата виїзду та в*їзду в Україну, а також дата прийняття на консульський облік у Латвії в період, коли була посвідчена зазначена заява. Відсутність згоди ОСОБА_6 на передачу в іпотеку спірної квартири підтверджується також показаннями в судовому засіданні ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та факт його відсутності не спростовується представником банку.

Згідно висновку спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Маріупольського МУ Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_13, складеного 18.07.2011р. № 379, підпис в ксерокопії заяви від 17.04.2007р., посвідчена приватним нотаріусом в графі «підпис», вірогідно, виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою. Рукописний текст «Лесников Дмитрий Влодимирович», зображення якого розташовано в ксерокопії цієї ж заяви, посвідчене тим же нотаріусом на бланку нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу, під печатним текстом «17.04.2007р.»«підпис», вірогідно, виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

На підставі ст.. 17 ЗУ «Про іпотеку», іпотека припиняється у випадку визнання іпотечного договору недійсним. Оскільки іпотечний договір був укладений без згоди ОСОБА_6, т.я. його підпис був підроблений, виходячи з вимог ст.. 65 СК України, яка передбачає, що чоловік має право звернутися до суду з позовом про визнання угоди недійсною, як укладеною іншим з подружжя, без його згоди, суд вважає, що іпотечний договір слід визнати недійсним та скасувати заборону на відчуження цієї квартири, встановлену нотаріусом та зареєстрований відповідним чином.

Оскільки ОСОБА_6 не пред*являє вимог про відшкодування судових витрат за своїм позовом, це питання судом не вирішується.

Керуючись ст.ст.. 3, 10, 15, 88,107, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 369, 509, 526, 527, 530, 553, 554, 559, 589, 590, 610, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 6, 17 Закону України «Про іпотеку», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ «Банк «Форум»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3 на користь ПАТ «Банк «Форум»(р\р НОМЕР_4 у Маріупольському філіалі ПАТ «Банк «Форум», МФО 394653, код ЕДРПОУ 33444010) у відшкодування заборгованості за генеральним кредитним договором № 0008/07/15-К від 17.04.2007р. у розмірі 2380430 грн. 68 коп., що за курсом НБУ на 12.07.2010р. складає 301175 доларів 47 центів США та складається з:

·          суми заборгованості за кредитом –1833133,63 грн.;

·          суми заборгованості за процентами –138787,57 грн.,

·          суми пені –408509,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь того ж позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

Звернути дострокове стягнення шляхом продажу на прилюдних торгах на предмет застави за договором застави від 17.04.2007р. на легковий автомобіль марки TOYOTA AVENSIS 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_9.

В задоволенні позову ПАТ «Банк Форум»в частині звернення стягнення на двокімнатну квартиру № 53 у будинку № 114а по пр.. Нахімова в м. Маріуполі, що належить ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5 –відмовити.

Позов ОСОБА_6 задовольнити повністю.

Визнати недійсним іпотечний договір № 0008/07/15-1/3 від 17.04.2007р., укладений між ПАТ «Банк Форум»та ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та скасувати заборону на відчуження квартири № 53 в будинку № 114а по пр.. Нахімова в м. Маріуполі, який встановлений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 17.04.2007р., зареєстрований в реєстрі за № 328-112.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                          Лузан В. В.