Постанова № 20221846, 19.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 року 2а-5817/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С. при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю., за участю осіб, які беруть участь у справі

від позивача: Чистова А.С.,

від відповідача: Овдієнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ»

доКиївської обласної митниці

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ»(надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської обласної митниці (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 16.09.2011 № 146, за яким позивачу нараховано податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 8925, 30 грн. (за основним платежем 7140, 24 грн. за штрафними фінансовими санкціями 1785, 06 грн.) та від 16.09.2011 № 145, за яким позивачу нараховано податкове зобовязання зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності у розмірі 44626, 49 грн. (за основним платежем 35701, 19 грн. за штрафними фінансовими санкціями 8925, 30 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неправомірне визначення відповідачем податкових зобовязань з тих підстав, що код товару та розмір мита під час митного оформлення товарів визначає митниця; митне оформлення товарів завершено, розмір податкових зобовязань є узгодженим. На думку позивача, митниця не мала права визначати розмір податкового зобовязання після завершення процедури митного оформлення.

Поряд із цим позивач зазначає, що відповідачем класифікація ввезеного товару здійснена з порушенням вимог Українського класифікатора товару зовнішньоекономічної діяльності (надалі УКТ ЗЕД), оскільки, розмитнений товар «розпилювач рідких органічних добрив для сільського господарства вакуумна машина » на 1800 літрів»правомірно віднесено ним до коду товару 8432, в силу своїх технічних характеристик вказана машина не є причепом та напівпричепом або іншим несамохідним транспортним засобом чи їх частинами, як то вважає відповідач. Таким чином, позивач вважає податкові повідомлення-рішення, прийняті митним органом, протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні 19.12.2011 позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що право митних органів здійснювати перевірки платників податків та обовязок визначати податкові зобовязання не обмежуються моментом закінчення митного оформлення та випуску товарів і випливають з положень Митного та Податкового кодексів України. На думку представника відповідача, податкові повідомлення-рішення прийняті митним органом правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, тому скасуванню вони не підлягають.

Крім того відповідачем зазначено, що позивачем неправомірно віднесено розмитнений товар до коду 8432 УКТ ЗЕД, оскільки товар підлягає до внесення до коду 8416. У звязку з викладеним просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 19.12.2011 представник відповідача заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Товариство з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ» є юридичною особою, зареєстровано 23.12.1991 Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області.

Позивач здійснює господарську діяльність у сфері змішаного сільськогосподарського виробництва.

У період з 22.07.2011 по 15.08.2011 посадовими особами Київської обласної митниці Державної митної служби України проведено невиїзну документальну перевірку відомостей, заявлених при митному оформленні товарів «розкидачі твердих і рідиноподібних добрив», задекларованих у товарній позиції 843240 згідно УКТ ЗЕД, що були ввезені на територію України субєктом зовнішньоекономічної діяльності - товариством з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ»за період з 21.07.2008 по 20.07.2011.

За результатами перевірки складено акт від 15.08.2011 № н49/11/125000000/05407982 (надалі Акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог Закону України «Про митний тариф»від 05.04.2011 №2371-ІІІ та Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Перевіркою встановлено, що позивачем на підставі вантажної митної декларації № 125000006/8/122089 від 28.11.2008 здійснено оформлення товару «розкидачі твердих і рідиноподібних добрив»у товарній позиції 843240 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до заявленого коду УКТ ЗЕД, згідно з положеннями Закону України «Про митний тариф»від 05.04.2011 №2371-ІІІ, застосовується ставка мита - 0%.

Однак, за результатами перевірки посадові особи митного органу дійшли висновку, що при митному оформленні код товару визначено невірно. Ввезений позивачем товар, враховуючи його характеристики, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, повинен класифікуватися у товарній позиції 8716, до якої відносяться причепи та напівпричепи, інші несамохідні транспортні засоби, їх частини.

За інформацією, розміщеною в мережі Інтернет на сайті компанії-виробника, вказаний товар являє собою напівпричіп - цистерну, що має шасі на колесах, тягово-зчіпний пристрій, призначений винятково для зєднання з іншим транспортним засобом, цистерна для завантаження органічних добрив (1800 літрів), оснащений обладнанням для розподілення рідких органічних добрив. Призначення універсального розкидача органічних добрив «RECORDIA»- транспортування (у тому числі по шляхах загального призначення) та розкидання (розвантаження) органічних добрив у сільському господарстві.

Згідно Основних правил інтерпретації класифікації товарів для юридичних цілей, найбільш відповідають характеру такого товару дві товарні позиції: 8432 (машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту; котки для газонів або спортивних майданчиків) та 8716 (причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини).

У коментарях до товарної позиції 8432 Пояснень до УКТ ЗЕД зазначається, що до товарної позиції 8432 сільськогосподарські причепи та транспортні засоби не включаються до цієї товарної позиції, а включаються до групи 87 виключень з товарної позиції 8432.

Актом перевірки встановлено, що оскільки дані товари є несамохідними транспортними засобами, то за своїми характеристиками вони найбільше відповідають терміну, що наведений у пункті (А) коментарів до товарної позиції 8716, а саме: товар є несамохідний транспортний засіб, що обладнаний чотирма колесами, спеціальним тягово-зчіпним пристроєм та призначений винятково для з'єднання з іншим транспортним засобом за допомогою цього тягово - зчіпного пристрою. В пункті (4) (а) наведено приклад класифікації в товарній позиції 8716 таких причепів - цистерн.

Також в коментарях до товарної позиції 8716 наводиться підхід до класифікації транспортних засобів з установленими на них механізмами і т.п. Зокрема там зазначається, що класифікація агрегатів, які складаються з транспортних засобів з постійно умонтованим у них устаткуванням чи пристроями, визначається відповідно до основного призначення агрегату загалом. Тому до цієї товарної позиції включаються такі агрегати, призначення яких визначається самим транспортним засобом. З іншого боку, агрегати, призначення яких визначається устаткуванням або пристроями, що до них входять, до цієї товарної позиції не включаються. У висновку коментарів до товарної позиції 8716 зазначається, що причепи з установленими на них цистернами незалежно від того, мають вони додатково насоси для наповнення чи спорожнювання або не мають, включаються до цієї товарної позиції.

Отже, враховуючи те, що товари ідентифікуються в цілому як напівпричепи, тобто, транспортні засоби, що призначені для зєднання з іншими транспортними засобами за допомогою тягово-зчіпного пристрою, призначеними для транспортування та розкидання (розвантаження) органічних добрив та не можуть повноцінно використовуватися у виробництві окремо без транспортного засобу, то відповідно до Правила 1, згідно з Приміткою 1 (1) до розділу XVI та тексту товарної позиції 8716 ці товари повинні класифікуватись в УКТ ЗЕД у товарній позиції 8716 (причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини).

Враховуючи те, що розпилювач рідких органічних добрив для сільського господарства вакуумна машина RDIA»на 1800 літрів, вважається відповідачем причепом з самозавантаженням або саморозвантаженням, для використання у сільському господарстві, відповідач дійшов висновку, що згідно з положеннями Закону України «Про митний тариф»від 05.04.2011 №2371-ІІІ, позивач повинен був зазначити код ввезеного товару за УКТЗЕД 8716 20 00 00. Ввезення цього товару має обкладатися митом за ставкою - 10%. Таким чином, невірне заповнення декларантом позивача графи «33»вантажної митної декларації № 125000006/8/122089 від 28.11.2008 призвело до заниження податкових зобовязань за ввізним митом у сумі 35701, 19 грн. та по податку на додану вартість у сумі 7140, 24 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав до відповідача заперечення на акт перевірки. Розглянувши заперечення позивача, Київська обласна митниця залишила акт перевірки без змін.

За результатами перевірки Київською обласною митницею на підставі статей 41, 69 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф»від 05.04.2011 №2371-ІІІ, Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.09.2011 № 146, за яким позивачу нараховано податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 8925, 30 грн. (за основним платежем 7140, 24 грн. за штрафними фінансовими санкціями 1785, 06 грн.) та від 16.09.2011 № 145, за яким позивачу нараховано податкове зобовязання зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності у розмірі 44626, 49 грн. (за основним платежем 35701, 19 грн. за штрафними фінансовими санкціями 8925, 30 грн.).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Під час судового розгляду встановлено, що у листопаді 2008 року позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту № 28-10Z/2008 від 05.06.2008 було здійснено придбання сільськогосподарського обладнання вакуумної машини DIA»на 1800 літрів зі здвоєними колесами шириною 750/60-30,5-1шт для розпилювання рідких органічних добрив.

Відповідно до даних графи «31»вантажної митної декларації № 125000006/8/122089 від 28.11.2008 (а.с.32-33) здійснено митне оформлення товару: розпилювач рідких органічних добрив для сільського господарства вакуумна машина ECORDIA»на 1800 літрів зі здвоєними колесами шириною 750/60-30,5-1шт. номер шасі 05974, ідентифікаційний номер машини W090050008LM22974, N агрегату моста 5672050182/08384003 будові осі; через ресори тягове дишло; зчіпний механізм N насоса 347488 STER 72/D техніка розподілення; відбиваючий щиток висота вилки тягового крюка; 450 мм навантаження опори; 3000 кг ширина колії; 2225 мм дозволене навантаження осі; 20000 кг обмеження ваги; 23000 кг поставляється в розібраному стані для зручності транспортування.

Як вбачається з акту перевірки, під час її проведення посадовими особами відповідача використовувався, зокрема, акт проведення митного огляду товарів, що переміщуються за вантажною митною декларацією № 125000006/8/122089 від 28.11.2008.

Також при митному оформленні відповідачем досліджувалось реєстраційне свідоцтво від 13.04.2010 № РУ 04702521034-10 (а.с.36) та дозвіл від 28.11.2008 № 0116065208 (а.с.37), видані позивачу Міністерством аграрної політики України про те, що згідно Порядку проведення державних випробувань та державної реєстрації технічних засобів застосування пестицидів і агрохімікатів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1996 № 479. Реєстраційні посвідчення видані на технічний засіб застосування пестицидів та агрохімікатів машину для внесення органічних добрив RECORDIA.

За даними вантажної митної декларації № 125000006/8/122089 від 28.11.2008 позивачем у графі «33»зазначено код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 84324090 «розкидачі твердих і рідиноподібних добрив; - інші».

Відповідно до заявленого коду УКТ ЗЕД, згідно з положеннями Закону України «Про митний тариф»від 05.04.2011 №2371-ІІІ, застосовано ставку мита - 0%.

Під час судового розгляду встановлено, що митне оформлення товару на підставі вантажної митної декларації № 125000006/8/122089 від 28.11.2008 завершено, що підтверджується штампом митного органу на вантажній митній декларації, товар випущено в обіг.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Пунктом 19 статті 1 Митного кодексу України передбачено, що митними процедурами вважаються операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно статті 42 Митного кодексу України, митні органи самостійно визначають форму та обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи при здійсненні митного оформлення вказаних товарів.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлено, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 №80. До таких документів, належать, зокрема, митна декларація, документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при декларуванні товарів і транспортних засобів.

Відповідно до статті 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Декларування товарів і транспортних засобів здійснюється декларантами, які в силу частини другої статті 88 Митного кодексу України зобовязані здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 затверджено Положення про вантажну митну декларацію. Згідно пункту 2 цього Положення, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

У графі 33 ВМД зазначається код товару згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до статті 86 Митного кодексу України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Згідно пункту 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314, під час прийнятття ВМД до оформлення здійснюється, зокрема, за допомогою програмного забезпечення перевірка правильності заповнення декларантом ВМД. При здійснення митного контролю проводиться перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами), перевірка правильності нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.

Таким чином, митний контроль здійснюється на стадії декларування товару і саме митний орган на цій стадії здійснює перевірку класифікації та кодування товару.

Судом встановлено, що у 2008 перевірка правильності класифікації товару «розпилювач рідких органічних добрив для сільського господарства вакуумна машина «RECORDIA»на 1800 літрів»за кодом 84324090 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності на підставі вантажної митної декларації № 125000006/8/122089 від 28.11.2008, нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) за ВМД проводились відповідачем на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь яких зауважень щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару під час митного оформлення не здійснювалось, документи, які були подані позивачем для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у митного органу сумнівів не викликали.

За поясненнями представника відповідача, наданими у ході судового розгляду справи, при прийнятті оскаржуваних рішень при визначенні кодів товарів, Київська регіональна митниця керувалась листом Державної митної служби України від 20.04.2011 № 11.1/2-15.4/6491-ЕП, відповідно до якого митною службою за результатами аналізу встановлено факти невірної класифікації митницями товарів «розкидачі твердих і рідиноподібних добрив», у товарній під позиції 843240 (ставка мита 0%) згідно з УКТ ЗЕД, класифікацією таких товарів згідно вимог УКТ ЗЕД необхідно здійснювати у товарній позиції 8716 (ставка мита 10%) та у товарній під категорії 8705 90 90 90 (ставка мита 5%).

Суд звертає увагу, що посилання митного органу на вказаний лист є безпідставним, оскільки лист не є нормативно-правовим актом та не містить обовязкових для виконання правил і носить суто інформаційний характер.

У судовому засіданні відповідач зазначив, що за інформацією в мережі Інтернет на сайті компанії-виробника, вказаний товар являє собою напівпричіп - цистерну, що має шасі на колесах, тягово-зчіпний пристрій, призначена винятково для зєднання з іншим транспортним засобом, цистерна для завантаження органічних добрив (1800 літрів), оснащений обладнанням для розподілення рідких органічних добрив. Призначення універсального розкидача органічних добрив »- транспортування (у тому числі по шляхах загального призначення) та розкидання (розвантаження) органічних добрив у сільському господарстві.

Не заслуговують на увагу та відхиляються судом доводи відповідача про те, що у відповідності до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, вказаний товар найбільш відповідає коду товарної позиції 8716 «причепи та напівпричепи», з огляду на таке.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється у відповідності з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України»з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, з урахуванням поданих документів, результатів митного огляду, технічних характеристик товару, призначення.

У відповідності з правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів для юридичних цілей, класифікація товарів проводиться, виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

В товарній позиції 8432 класифікуються машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення грунту; котки для газонів або спортивних майданчиків, зокрема, розкидачі та розподільники органічних та мінеральних добрив.

До цієї товарної позиції також включаються машини незалежно від виду тяги, застосовувані замість ручних інструментів для використання сільськогосподарських робіт у тому чисті і розкидання або внесення в грунт добрив, включаючи гній або інші органічні речовини, для поліпшення фізико-хімічних властивостей грунту. Машини, включені до цієї товарної позиції, можуть буксируватися тваринною тягою чи транспортним засобом (наприклад, трактором) або можуть буксируватися на будь-якому транспортному засобі.

Водночас, у відповідності з поясненнями до товарної позиції 8432, до неї відносяться розкидачі органічних та мінеральних добрив, іноді вмонтованих на колесах, зазвичай містять ємкості, обладнані розподільним механізмом, наприклад, зсувними донними пластинами, шнековим живильником, безперервними ланцюгами або відцентрованими дисками.

Тобто, віднесення товару до товарної позиції 8432 здійснюється за умови, що сільськогосподарські машини застосовуються для використання виключно у сільськогосподарських робах, у тому чисті і розкидання або внесення в грунт добрив. При цьому, вони можуть буксируватися як тваринною тягою, так і транспортним засобом.

Посилання відповідача та те, що вказаний товар відповідає коду товарної позиції 8716, а саме: товар є несамохідний транспортний засіб, що обладнаний чотирма колесами, спеціальним тягово-зчіпним пристроєм та призначений винятково для з'єднання з іншим транспортним засобом за допомогою цього тягово - зчіпного пристрою, на думку суду є помилковим. Суд вважає, що відповідачем не враховано цільове призначення вакуумної машини »на 1800 літрів для розпилювання рідких органічних добрив, що є однією з обовязкових умов віднесення даного товару до товарної позицій 8432. Водночас, наявність тягово - зчіпного пристрою не є визначальною умовою для віднесення товару до товарної позиції 8716, оскільки з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до товарної позиції 8432, передбачена можливість буксирування машин у тому числі і транспортним засобом.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що у відповідності до реєстраційного свідоцтва від 13.04.2010 № РУ 04702521034-10 та дозволу від 28.11.2008 № 0116065208, виданих позивачу Міністерством аграрної політики України, з урахуванням умов та специфікації зовнішньоекономічного контракту № 28-10Z/2008 від 05.06.2008, позивачем здійснювалось придбання саме технічного засобу машини для внесення органічних добрив RECORDIA, а не причепу або напівпричепу.

Згідно з вимогами УКТ ЗЕД машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення грунту, які надають можливість виконувати визначені функції для поліпшення фізико-хімічних властивостей грунту, класифікуються у товарній позиції 8432.

Згідно зі статтями 6, 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу (стаття 3 Митного кодексу України).

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.

В силу статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Пунктом 12 статті 1 Митного кодексу України визначено, що митна декларація це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. При цьому, згідно з пунктом 14 статті 1 Митного кодексу України митне оформлення це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Згідно зі статтею 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

В силу статті 314 Митного кодексу України з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.

Згідно статті 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (пункти 19, 35 статті 1 Митного кодексу України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Податкова декларація, згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, є документом, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Митна декларація прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до закінчення митного оформлення товарів, якщо інше не передбачено податковим законодавством.

Однак, відповідно до пункту 12 статті 1, статті 81 Митного кодексу України, митна декларація це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Таким чином, митна декларація жодних податкових зобовязань не визначає, а є лише підставою для подальшого визначення податкових зобовязань відповідно до закону.

Це означає, що положення пункту 46.1 статті 46, пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України не узгоджуються з положеннями Митного кодексу України щодо митного оформлення товарів і транспортних засобів, суперечать передбаченим іншими законами з питань оподаткування порядку і способам визначення митними органами податкових зобовязань під час здійснення митних процедур.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, є контролюючий орган.

Статтями 4, 8 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 №2097-XII передбачено, що товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 №2097-XII, мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2, підпункту б) пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган.

При цьому, платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Таким чином, в силу підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 №2097-XII, митний орган є відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з ввізного мита та податку на додану вартість.

Судом встановлено, що митний орган здійснив розмитнення товару вакуумної машини «RECORDIA»на 1800 літрів з здвоєними колесами шириною 750/60-30,5-1шт для розпилювання рідких органічних добрив на підставі вантажної митної декларації № 125000006/8/122089 від 28.11.2008 за кодом 84324090 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та визначив відповідно до Закону України «Про митний тариф»від 05.04.2011 №2371-ІІІ ставку мита - 0%.

Суд наголошує, що відповідно до статті 313 Митного кодексу України саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, а їх рішення щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для платників податків.

Судом встановлено, що жодних скарг з приводу визначення коду товару чи ставки податку з боку платника податків як у порядку адміністративного оскарження, так і в судовому порядку не подавалось.

Таким чином, податкове зобовязання з ввізного мита та податку на додану вартість за ставкою 0% під час митного оформлення товару на підставі вантажної митної декларації № 125000006/8/122089 від 28.11.2008 вважається узгодженим в силу закону.

Суд не приймає до уваги посилання митного органу на правомірність перевірки позивача та визначення податкового зобовязання на підставі 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідно до якої контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

З аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для її застосування є виявлені факти заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Суд ще раз наголошує на тому, що у митних деклараціях податкові зобовязання визначаються не платником податку, а особою, обовязок щодо визначення податкових зобовязань під час здійснення митного оформлення в силу закону покладається митний орган.

Повторного визначення податкових зобовязань контролюючим органом закон не допускає.

Це означає, що податкові повідомлення-рішення, прийняті Київською обласною митницею про визначення позивачу податкового зобовязання зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, а також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за те, що Київська обласна митниця незаконно визначила позивачу вказане податкове зобовязання після завершення митного оформлення товару, є протиправними і підлягають скасуванню.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, законодавець в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

Однак, відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження позиції щодо правомірності застосування норм податкового та митного законодавства, а відтак, відповідач не довів суду правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частиною 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України України визначено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України України, частина 3 статті 90 цього Кодексу набирають чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року N 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, витрати компенсуються у розмірі, що не перевищує суму, яка обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів, які містять розрахунок витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги з урахуванням кількості робочих годин, витрачених на таку правову допомогу, а наявні у справі докази (договір про надання правової допомоги від 28.11.2011) не дають можливості визначити час, затрачений адвокатом на ведення справи, а також фактичний розмір таких витрат у відповідності до норм процесуального права, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення з Державного бюджету України витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 1600,00 грн.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 90-94, 157-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці від 16.09.2011 № 146, за яким позивачу нараховано податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 8925, 30 грн. (за основним платежем 7140, 24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1785, 06 грн.).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці від 16.09.2011 № 145, за яким позивачу нараховано податкове зобовязання зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності у розмірі 44626, 49 грн. (за основним платежем 35701, 19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8925, 30 грн.).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ» фактично сплачений судовий збір у розмірі 535 (пятсот тридцять пять) гр

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Колеснікова І.С.

Постанова у повному обсязі виготовлена 20 грудня 2011 року.