Постанова № 20220887, 29.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року 11:41                               Справа № 2а-0870/8971/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Задунайському І.О.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність б/н від 07.11.2011);

- ОСОБА_2 (наказ №1-к від 01.06.2005);

- ОСОБА_3 (наказ №11-к від 12.06.2006);

відповідача – з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Гидростандарт»

до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000422305 від 20.09.2011,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2011 Приватне підприємство «Гидростандарт» звернулося до суду із адміністративним позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000422305 від 20.09.2011 прийняте Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки №2284/23/33470962 відсилає до іншого акту перевірки від 25.08.2011 №2143/23/33470962, де на думку працівників Мелітопольської ОДПІ міститься опис порушень, що призвели до прийняття оскаржуваного ППР. Як підстава у податковому повідомленні-рішенні №0000422305 зазначений тільки один акт перевірки, тому опис порушень повинен міститься у ньому. По акту перевірки від 25.08.2011 №2143/23/33470962 не приймалося рішень про зменшення від’ємного значення податку на додану вартість, а тому показники щодо податкового кредиту та від’ємного значення за квітень та травень 2011 залишилися незмінними та вірно відображені у податковій декларації з ПДВ за червень 2011. Крім того, виробничі потужності ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» знаходяться за адресою: м. Мелітополь, вул. Свердлова, 231/8, тобто за місцем фактичного розташування ПП «Гидростандарт». Тобто необхідності транспортування продукції не було. У чому полягає економічна необґрунтованість придбання продукції у ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» ОДПІ в акті не зазначено.

Ухвалою суду від 24.10.2011 відкрито провадження у справі 2а-0870/8971/11, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 09.11.2011.

Розгляд справи був відкладений до 22.11.2011.

Провадження у справі зупинялося до 29.11.2011.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Письмових заперечень на час розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.

На підставі наказу Мелітопольської ОДПІ від 16.09.2011 №2733 Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області проведена позапланова невиїзна перевірка ПП «Гидростандарт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2011, яка виникла за рахунок від’ємного значення, що декларувалось в період з 01.04.2011 по 30.04.2011 та з 01.05.2011 по 31.05.2011.

За наслідками перевірки складений акт №2284/23/33470962 від 20.09.2011.

Актом перевірки встановлено порушення ПП «Гидростандарт»:

-          на порушення пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ПП «Гидростандарт» завищено податковий кредит: - червня 2011 на суму ПДВ 32611 грн., в результаті чого завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2011 на суму 453604 грн. (з урахуванням акту попередньої перевірки №2143/23/33470962 від 25.08.2011);

-          на порушення пункту 200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ПП «Гидростандарт» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень на суму 81722 грн.

На підставі акту перевірки Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області винесено податкове повідомлення - рішення від 20.09.2011 №0000422305, яким визначена сума за грошовим зобов’язанням за платежем податок на додану вартість у сумі 81722 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

В основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок податкового органу про те, що ПП «Гидростандарт» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень на суму 81722 грн.

Крім того, підставою для висновків акту перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 стали результати попередньої перевірки, оформленої актом від 25.08.2011 №2143/23/33470962.

Суд не може погодитися з позицією відповідача, оскільки визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу- зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України- сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду

Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначених норм, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому Податковий Кодекс України не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також вказаним Кодексом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов'язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Підпунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п.198 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Матеріальні цінності, що придбавалися у постачальника ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» призначалися для використання ПП «Гидростандарт» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи та надані документальні докази, з метою здійснення господарських відносин із зазначеним постачальником позивач вжив всіх заходів щодо перевірки факту реєстрації зазначеного товариства як платника ПДВ.

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій постачальник ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ (свідоцтво №100319277 від 19.01.2011).

У свою чергу ПП «Гидростандарт» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержані від постачальника та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами. Акт перевірки зазначені факти не спростовує.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

В матеріалах справи присутні податкові накладні видані ТОВ «Завод «Рукав ГСТ», рахунки-фактури, платіжні доручення, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договір оренди №64 нежилого приміщення між ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» та ПП «Гидростандарт» від 01.01.2011, договір №16 купівлі-продажу від 02.02.2011 між ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» та ПП «Гидростандарт» матеріальних цінностей, договір оренди обладнання №1/11 від 01.01.2011 між ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» та ПП «Гидростандарт», акт прийому-передачі основних засобів та обладнання від 03.01.2011 між ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» та ПП «Гидростандарт», виписки по рахунках, які мають статус первинних документів.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Виключення сум з податкового кредиту та зменшення бюджетного відшкодування не - застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однієї зі сторін договору або постачальниками по ланцюгу поставок, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці нор ми порушує.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - по купця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до довідки ДПІ у Веселівському районі №38/23/36307933 від 06.07.2011 «Про результати зустрічної перевірки ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» з питань правових відносин з ПП «Гидростандарт» за період грудень 2010-квітень 2011 встановлено, що:

-          перевіркою ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ПП «Гидростандарт», яке мало правові відносини з платником податків;

-          встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ПП «Гидростандарт», яке мало правові відносини з платником податків.

Відповідно до довідки ДПІ у Веселівському районі №45/23/36307933 від 27.08.2011 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Гидростандарт», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 встановлено, що :

-          звіркою ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Гидростандарт», їх вид, обсяг, якість та розрахунки;

-          звіркою ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПП «Гидростандарт».

Відповідно до довідки ДПІ у Веселівському районі №54/23/36307933 від 09.09.2011 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Гидростандарт», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 встановлено, що:

-          звіркою ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Гидростандарт». Їх вид, обсяг, якість та розрахунки;

-          звіркою ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПП «Гидростандарт».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при визначені суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2011 позивач не допускало порушення Податкового законодавства.

Щодо врахування висновків попереднього акту перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, висновки про порушення підприємством вимог п. 198.3 ст. 198, п.201.4, 201.10 ст. 201, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ґрунтуються на висновках попередньої перевірки, які оформлені актом №2143/23/33470962 від 25.08.2011.

Фактично висновки попереднього акту перевірки від 25.06.2011 стали підставою для висновків про завищення ПП «Гидростандарт» суми бюджетного відшкодування за червень 2011 року.

Посилання відповідача в акті перевірки на акт попередньої перевірки від 25.08.2011 не можуть бути прийняті до уваги у зв’язку з наступним.

Підпунктом 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (в редакції дійсної на момент проведення перевірки) встановлено, в яких випадках контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 57.4 вказаної статті встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Як було встановлено судом, за даними комп’ютерної програми «Діловодство» адміністративного суду податкове повідомлення-рішення, яке було винесено на підставі акту перевірки від №2143/23/33470962 від 25.08.2011 було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2011 відкрито провадження у справі №2а-0870/8970/11 та справа призначена до судового розгляду за позовом ПП «Гидростандарт» до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення №0000372305 від 26 серпня 2011 року.

Судове рішення по справі №2а-0870/8970/11 на час розгляду справи не винесено.

Отже, акт перевірки від №2143/23/33470962 від 25.08.2011 до моменту узгодження податкового зобов'язання не може бути підставою для коригування податкових зобов'язань наступних періодів.

З урахуванням вказаних обставин податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі акту попередньої перевірки, було оскаржено та на момент перевірки мало неузгоджений характер, не підлягає виконанню до набрання рішенням по справі законної сили.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, враховуючи що в акті, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення відсутнє будь-яке обґрунтування висновків відповідача щодо неправомірного віднесення позивачем 81722 грн. до бюджетного відшкодування за червень 2011, заперечень від відповідача на підставі ст. 71 КАС України до суду не надходило, позовні вимоги ПП «Гидростандарт» підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення – рішення від 20.09.2011 №0000422305 прийняте Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області.

Стягнути з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три гривні) 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 05.12.2011.

Суддя                                         М.П. Авдєєв