Постанова № 20219939, 20.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року ( о 12 год. 41 хв.)                               Справа № 2а-0870/8522/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Тєтєрєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі – ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 2159,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Указ №727/98), Податковим кодексом України (далі – ПК України) та зазначено, що відповідач має податкову заборгованість у розмірі 2159,90 грн. по єдиному податку з фізичних осіб. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте боргу у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму податкової заборгованість.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 20.12.2011 надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явилася, про причини неприбуття суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення на адресу суду від відповідача не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований 30.05.2000 як фізична особа - підприємець відділом реєстрації та єдиного реєстру Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради, що підтверджується довідкою державного реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.08.2011 №147/12-16.

15.12.2009 відповідач звернувся до ДПІ у Орджонікідзевському районі м Запоріжжя із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік.

Згідно п.2 ст.2 Указу №727/98 за період з січня по листопад 2010 року у відповідача виник податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2200,00 грн.

Посадовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів, податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлених законодавством, за результатами якої складено акт від 15.03.2010 №3458/17/1/НОМЕР_1. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем п. 2, 5 Указу №727/98, п.2 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 №599, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов’язання по єдиному податку. Із вказаним актом відповідача ознайомлено, один примірник акта отримано особисто, про що свідчить його підпис у відповідній графі акту від 15.03.2010 №3458/17/1/НОМЕР_1.

За результатами перевірки та з урахуванням виявленого порушення позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2010 №0003241701/0, яким ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції по єдиному податку у розмірі 10,20 грн. Вказане рішення отримано відповідачем особисто 19.03.2010, про що свідчить його підпис у відповідній графі корінця вказаного податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем частково у розмірі 51,00 грн. сплачена сума заборгованості з єдиного податку.

За несплату у встановлені строки податкового зобов’язання, позивачем на суму податкового боргу з єдиного податку була нарахована пеня в розмірі 0,70 грн.

Відповідно до облікової картки платника податків, заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку на час розгляду справи у суді складає 2159,90грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6Закону №2181-ІІІ, відповідачу були направлені перша податкова вимога від 28.01.2010 № 1/70 та друга податкова вимога від 27.04.2010 № 2/413, які направлені на адресу відповідача поштою, але повернулись до податкового органу із відповідною відміткою поштового відділення, про що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було складено акти про неможливість вручення податкової вимоги від 22.03.2010 №103 та від 24.06.2010 №254.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Указом №727/98 передбачено право суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб, самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, шляхом подачі письмової заяви до органу державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, користуючись наданим йому Указом №727/98 правом обрання способу оподаткування шляхом сплати єдиного податку, 15.12.2009 надав до ДПІ у Орджонікідзевському районі м Запоріжжя заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та отримав свідоцтво про сплату єдиного податку.

Згідно із п. 4 Указу № 727/98 відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Відповідна заява про відмову від спрощеної системи оподаткування відповідачем до податкового органу не подавалась, доказів протилежного суду надано не було.

У відповідності до п.2 Указу № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

З наданих позивачем доказів встановлено, що відповідач, в порушення приписів п. 4 Указу №727/98 має заборгованість зі сплати єдиного податку, яка на час розгляду справи у суді є не сплаченою.

Згідно із п.5 Указу №727/98 суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Як свідчать матеріали справи, податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги відповідачем не оскаржувались ні у адміністративному, ні у судовому порядку, а отже є узгодженими. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки визначені цим законом визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI, встановлено, що податки і збори, які справлялися до 1 січня 2011 року, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами /обов’язковими платежами/, сплачуються платниками податку у порядку, встановленому Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI він набрав чинності з 1 січня 2011року.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Матеріалами справи встановлено, що на час розгляду справи у суді відповідач має податковий борг перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 2159,90 грн.

Відповідно, органи державної податкової служби відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 – 95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, вищевказана сума податкової зобов’язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 2159,90 грн. на користь Місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (р/р 34218379700007, код платежу 18050200, код отримувача 34677145, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                              (підпис)                              І.В.Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 21.12.2011.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                                      І.В.Батрак