Постанова № 20218214, 07.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року 11:38                               Справа № 2а-0870/10288/11

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Корольові О.О.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 03.03.2011 №б/н);

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 13.09.2011 №2715/10/10-19);

           ОСОБА_3 (довіреність від 28.09.2011 №2940/10/10-19)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»

до Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» (далі – ТОВ «ППК «Запорізький», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі – Токмацька ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Токмацької ОДПІ від 25.10.2011 №0000412302-3285.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили та надали пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.

Між ТОВ «ППК «Запорізький» (покупець) та ПП «Обрій» (продавець) укладені договори: від 06.12.2010 №1847-зап/08.12, від 10.12.2010 №1125-пд/14.12, від 14.12.2010 31852-зап/14.12, від 15.12.2010 №1459-зап/17.12, від 17.12.2010 №1863-зап/20.12, у відповідності до яких продавець зобов’язаний передати у власність покупця товар (пшениця фуражна/кукурудза фуражна). Згідно із п.1.2 указаних договорів умови передачі товару – СРТ. Замовником транспортних послуг за умовами договору є ПП «Обрій».

Виконання умов зазначених вище договорів позивач підтверджує відповідними первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями. Указані документи оформлені між ПП «Обрій» та ТОВ «ППК «Запорізький» та зауважень щодо правильності їх оформлення представниками відповідача не висловлювалось. Крім того, позивач надав суду товарно-транспортні накладні, оформлені між ПП «Обрій» (замовник) та автоперевізником, із відміткою ТОВ «ППК «Запорізький» про прийняття товару та акти виконаних робіт щодо перевезення товару.

Із матеріалів справи вбачається, що отриманий товар позивач передавав ТОВ «Нівіль-трейд», у відповідності умов договору на переробку давальницької сировини №15-нт/2010 від 15.07.2010, для виготовлення комбікорму. Виконання указаного договору підтверджене актами прийому-передачі, які містяться у матеріалах справи.

На підставі наказу від 22.09.2011 №565 та направлення на перевірку від 23.09.2011 №244, посадовими особами Токмацької ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ППК «Запорізький» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складений акт від 06.10.2011 №819/23/35622694 (далі - Акт).

Проведеною перевіркою встановлені та у Акті зафіксовані порушення, зокрема, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.8-1.2 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №168/97), підприємство неправомірно задекларувало суму пільги, в результаті чого завищене від’ємне значення всього у розмірі 321427,00грн., у тому числі по періодах: грудень 2010 року у сумі 321427,00грн.

Зі змісту акта вбачається, що висновок про порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблений відповідачем з огляду на господарські відносини ТОВ «ППК «Запорізький» з ПП «Обрій».

Посадові особи ТОВ «ППК «Запорізький» відмовились від підписання, ознайомлення зі змістом акта перевірки, у зв’язку із чим примірник акта направлений на адресу позивача поштою.

Після отримання примірника акта позивач надав на нього заперечення (лист від 17.10.2011 №221), та листом від 21.10.2011 №2911/10/23-013 відповідач повідомив позивача, що висновки акта залишені без змін.

За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 №0000412302-3285, яким позивача визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 803568,00грн., у тому числі 321427,00грн. за основним платежем та 428141,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до норм чинного законодавства податкова накладна повинна відповідати наступним вимогам. Так, реквізити, які має містити податкова накладна, встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається та представниками відповідача не заперечується, що податкові накладні, які виписані позивачу ПП «Обрій», відповідають вимогам чинного законодавства. Сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності ні під час перевірки, ні під час судового засідання представник податкового органу не висловлював. Крім того, позивач надав суду докази подальшого використання товару, отриманого від ПП «Обрій», – договір на переробку давальницької сировини №15-нт/2010 від 15.07.2010, укладений із ТОВ «Нівіль-трейд».

Згідно пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених п. 9.8 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 №755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Із матеріалів справи вбачається, що ПП «Обрій на час здійснення відповідних господарських операцій було зареєстровано як платник ПДВ. Указаний факт представником відповідача не заперечується. Крім того, судом встановлено, що суму ПДВ, що включена позивачем до податкового кредиту відображена ПП «Обрій» у податковій звітності. Розбіжностей у спірному періоді щодо відображення сум ПДВ під час перевірки не встановлено.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР, платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

У судовому засіданні представники відповідача пояснили, що основною підставою для висновків щодо порушення позивачем приписів чинного законодавства стали неналежно оформленні товарно-транспортні накладні. Суд не погоджується із такими висновками.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами, між якими укладені договори про надання послуг з автоперевезення та оформлювалися товарно-транспортні накладні були ПП «Обрій» та автоперевізники. Позивач лише розписувався в отриманні товару.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у даному випадку неналежне оформлення товарно-транспортних накладних не може бути підставою для висновку щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, оскільки поставка товару, у відповідності до договорів між ПП «Обрій» та ТОВ «ППК «Запорізький» є зобов’язанням продавца. Крім того, позивач не є стороною у договорах про надання послуг з автоперевезення.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Проте, суд не погоджується із твердженням представника позивача про відсутність у податкового органу права на проведення перевірки. Так, у судовому засідання представниками відповідача доведено та надані суду відповідні докази, які свідчать про дотримання відповідачем приписів чинного законодавства щодо призначення та проведення перевірки позивача. Доказів перевищення перевіряючими особами своїх повноважень під час проведення перевірки та розгляду скарги на акт перевірки суду не надано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв’язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 25.10.2011 №0000412302-3285.

          3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» (код ЄДРПОУ 35622694) судовий збір у розмірі 28,23грн. (двадцять вісім грн. 23 коп.) Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності оформлена і підписана 13.12.2011.

Суддя                               (суддя)                                         Ю.В.Калашник