Постанова № 20216932, 15.09.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-0770/774/11

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 р.           м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання –Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 15.01.2011 року № 10)

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 10.01.2011 року № 77/710-0)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Хутро" до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Постанова в повному обсязі складена 19 вересня 2011 року.

Відкрите акціонерне товариство "Хутро" (далі –позивач, ВАТ "Хутро") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-6) до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області (далі –відповідач, ДПІ у Рахівському районі), якою просить скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Рахівському районі від 19 липня 2010 року № 0006411502/0 (про зменшення ВАТ "Хутро" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 19122,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржене податкове повідомлення –рішення винесено відповідачем всупереч вимог Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на підставі відсутності документів, подання яких законодавством не передбачене, тобто, зменшення відшкодування суперечить нормам даного Закону

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 162 КАС України - просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ у Рахівському районі від 19 липня 2010 року № 0006411502/0 з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист ДПІ у Рахівському районі від 11.04.2011 року за № 1014/7/10-0, а.с.79-81), згідно яких позов не визнав, посилаючись на те, що зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з ПДВ здійснено в зв'язку з неподанням копій первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів постачальникам, тобто, позивачем порушено норми Закону України "Про податок на додану вартість".

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, наведених у запереченнях проти позову, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Документальною невиїзною камеральною перевіркою податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ "Хутро" (акт ДПІ у Рахівському районі від 19.07.2010 року за № 1167/15-02, а.с.7-8) на підставі пп. 7.7.5 та пп.7.7.7 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню, у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів –на 19122 грн.

За висновком перевірки порушення полягало в тому, що в порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.3.1 наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350, позивачем не представлено первинних завірених копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів постачальникам за травень 2010 року, в результаті чого заявлену суму бюджетного відшкодування завищено на 19122,00 грн.

На підставі акту ДПІ у Рахівському районі від 19.07.2010 року за № 1167/15-02, 19 липня 2010 року ДПІ у Рахівському районі прийнято оскаржуване податкове повідомлення –рішення № 0006411502/0 (а.с.9), яким ВАТ "Хутро" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 19122,00 грн.

Податкове повідомлення –рішення ДПІ у Рахівському районі від 19.07.2010 року № 0006411502/0 оскаржено в адміністративному порядку, згідно наявних в матеріалах справи копій рішень ДПІ у Рахівському районі від 03.11.2010 року № 1944/9/10-025 (а.с.14-16), ДПА у Закарпатській області від 30.11.2010 року за № 2169/10/25-055 (а.с.22-25) та ДПА України від 09.02.2011 року за № 2746/6/25-0115 (а.с.30-33) оскаржуване податкове повідомлення –рішення ДПІ у Рахівському районі залишено без змін, та після завершення процедури адміністративного оскарження ВАТ "Хутро" звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження податкового повідомлення –рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року за № 168/97 –ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно Податкового кодексу України, чинний та в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 168) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону 168 податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону У168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону 168 встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом підпункту "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону 168, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (пп.7.7.4 п.7.4 ст. 7 Закону 168).

Таким чином, перелік документів, що подаються платником податків для бюджетного відшкодування ПДВ, визначено законодавством, та нормами Закону 168 не передбачено подання інших документів.

Вищенаведені норми встановлюють право позивача на отримання бюджетного відшкодування та залежність розміру такого відшкодування лише від суми від'ємного значення суми ПДВ та суми оплати ПДВ в складі суми оплати постачальникам товарів (робіт, послуг), при цьому, перелік документів для одержання бюджетного відшкодування чітко визначений нормами Закону 168.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ВАТ "Хутро" подано до ДПІ у Рахівському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, з передбаченими додатками (розрахунок суми бюджетного відшкодування, розшифровкою податкового кредиту та податкових зобов'язань) до неї (а.с.98-105), якою визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 19122,00 грн., при цьому, проведеною перевіркою не встановлено порушень при визначені податкового кредиту, не встановлено відсутність передбачених пп.7.7.3 п.7.3 ст. 7 Закону 168 додатків при подані податкової декларації, відсутні також докази подвійного включення податкових накладних до податкового кредиту у різних періодах.

Виходячи з наведених положень податкового законодавства, суд приходить до висновку про неправомірність зменшення бюджетного відшкодування ПДВ з підстав не подання первинних документів, оскільки жодним законодавчим актом не передбачено обов'язковості подання таких, так як і не передбачено підстави для зменшення бюджетного відшкодування в зв'язку з їх неподанням.

При цьому судом не приймається посилання відповідача на положення Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 року за №350), оскільки, по –перше, методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно - правовим актом, оскільки носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер, по –друге, наказ не зареєстрований у Мін'юсті та не набрав чинності в установленому законодавством порядку.

Крім того, порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, умови та строки такого відшкодування прямо встановлені нормами Закону 168, в зв'язку з чим положення інших актів (в тому числі, зазначеного наказу) можуть застосовуватися виключно в частині, що не суперечить положенням Закону 168.

Слід зазначити, що єдиною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 19122,00 грн. є не подання для проведення перевірки завірених копій первинних документів за травень 2010 року (при цьому, суд констатує, що податкова декларація з ПДВ подана 19.07.2010 року, перевірка проведена в цей-же день (згідно акту ДПІ у Рахівському районі від 19.07.2010 року № 1167/15-02), в матеріалах справи відсутні як будь-які докази того, що відповідачем вимагалось подання яких-небудь документів для проведення перевірки, так і докази відмови позивача у їх наданні), однак, в матеріалах справи наявні всі податкові накладні, що отримані ВАТ "Хутро" як покупцем товарів (робіт, послуг) у травні 201 року (а.с.а.с.43-58), факт сплати вартості товарів (робіт, послуг) у повному обсязі (в т.ч., ПДВ) підтверджено наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку ВАТ "Хутро" у відділенні № 316 АКІБ "УкрСибБанк" (а.с.34-42), оплата проведена в повному обсязі у травні 2010 року, в зв'язку з чим судом встановлено оплату ВАТ "Хутро" вартості отриманих товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) в повному обсязі, тобто, виконання позивачем вимог пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону 168.

В судовому засіданні судом не встановлено та представником відповідачем не спростовується обставина щодо відсутності будь –яких податкових накладних та відсутності факту оплати позивачем за усіма податковими накладними в повному обсязі, в тому числі суми ПДВ у вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та, відповідно, не спростовано доводів позивача щодо протиправності податкового повідомлення –рішення ДПІ у Рахівському районі від 19 липня 2010 року № 0006411502/0 та, за наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України., та такими є витрати ВАТ "Хутро" зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 3, 40 грн., згідно квитанції від 09.03.2011 року № 11018.13.1 (а.с.2), та дана сума підлягає стягненню з державного (місцевого) бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства "Хутро" до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Рахівському районі від 19 липня 2010 року № 0006411502/0 про зменшення відкритому акціонерному товариству "Хутро" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19122,00 грн.

3. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь відкритого акціонерного товариства "Хутро" (Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Визволення, 123 код 00310663) витрати зі сплати судового збору (державного мита) у сумі 3,40 грн. (три гривни сорок копійок).

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті