Постанова № 20213753, 12.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/20400/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С. В.

при секретаріПроніні Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Володарському районі Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб мотивуючи свої вимоги тим, що за несвоєчасне погашення податкового боргу на сплачену суму нарахована пеня у сумі 22 грн. Податкова заборгованість відповідачем погашена не була, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь держави суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб (пеня) в розмірі 22 грн.

Представник позивача судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за фактичною адресою. Причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав. Письмових заперечень суду не надано. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був повідомлений належним чином, а представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні наявні докази, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та обєднаних державних податкових інспекцій. Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону вони подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону вони мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Пунктом 20.1.28. статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01 січня 2011 року та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Стаття 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлює, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом (п.1.6).

Статтею 2 Закону визначено, що платники вказаного податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Особа, яка несе відповідальність за сплату вказаного податку, відповідно до ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є платник податків.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. (справа № 2а-13392/10/0570) позов Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у сумі 55,35 грн. задоволений повністю.

Згідно статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ДПІ у Володарському районі Донецької області за несвоєчасне погашення податкового боргу на сплачену суму відповідачу нарахована пеня у сумі 22 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону визначено, що у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків в строки, встановлені ст. 3, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, - податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, - платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі не сплати платником податків узгодженої суми податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу №1/47 від 07 липня 2007 року на суму 55,35 грн. та другу податкову вимогу №2/77 від 07 серпня 2007 року на суму 55,35 грн. Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем особисто.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

З огляду на зазначене, на підставі положень статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Таким чином суд, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 суми боргу з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2651,25 грн. є обґрунтованими і законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158163, 185-186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1) суму заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб (пеню) у розмірі 22 (двадцять дві) грн. на р/р 33219800700221 на користь місцевого бюджету Малоянісольської сільської ради, код ЄДРПОУ 34686888, МФО 834016, банк отримувач ГУДКУ в Донецькій області, одержувач Малоянісольська сільська рада.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 16.12.2011р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 12.12.2011р. та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.