Постанова № 20212751, 07.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/21406/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 10 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кочанової П.В.

при секретарі          Дікусяк Н.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Закритого акціонерного товариства «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 18869, 77 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача                    не з’явився

від відповідача                    не з’явився

                                                  В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 18869, 77 грн.

В якості мотивування правомірності позовних вимог, позивач послався на п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) та пункт 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, якими передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. На виконання вищезазначених вимог Закону № 1058-IV, на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по працівникам Закритого акціонерного товариства «Донецький інститут проблем зварювальних технологій», відповідачу з боку Управління було виставлено до сплати розрахунки місячних сум фактичних витрат за період з 01.07.2011 року по 25.10.2011 року на суму 18869, 77 грн.

Разом з тим, суми, що підлягають сплаті відповідно до вищезазначених розрахунків, на рахунок Управління не надійшли. На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.07.2011 року по 25.10.2011 року на суму 18869, 77 грн.

В судове засідання повноважні представники сторін не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

При цьому, у судовому засіданні 29.11.2011 р. повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

При цьому, суд відмічає, що, оскільки ухвала разом із адміністративним позовом направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за місцем обслуговування», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

За таких обставин суд вважає, що Закрите акціонерне товариство «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» отримало копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви, але в установлений законодавством строк заперечення та необхідні документи до суду не надано.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач – Закрите акціонерне товариство «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 13509515) та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, і є відповідно до п. 2.1.1 Інструкції платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, як платник внесків до Пенсійного фонду України.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем направлялися на адресу Закритого акціонерного товариства «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій вказаним особам за період з 01.07.2011 року по 25.10.2011 року на суму 18869, 77 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві відповідача працювали особи зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ), та яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому, порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій зберігається таким, що діяв до набрання чинності Закону № 1058-IV, тобто до 01.01.2004 року.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно допунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1.1а якого усім робітникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах,надається право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

До того ж, усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю), мають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, як визначено пунктом 1 Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.

Так, органом Пенсійного фонду України – позивачем по справі, були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які направлені Управлінням відповідачу.

Як вбачається з розрахунку з відшкодування суми заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій станом на 01.11.2011 року відповідач мав сплатити за період з 01.07.2011 року по 25.10.2011 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 у розмірі 18869, 77 грн. Відповідач вказану суму не сплатив, у зв’язку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року.

Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Закритого акціонерного товариства «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 18869, 77 грн. – задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» (83004, м. Донецьк, вул. Економічна, 11, р/р 26006040000780 Южкомбанк, МФО 335861, код ЄДРПОУ 13509515) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька (83007, м. Донецьк, вул. Жмури, 1, р/р 37198052000517 у ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 21955766) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 18869 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 77 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 07 грудня 2011 року.

Повний текст постанови складено та підписано 12 грудня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Кочанова П.В.