Постанова № 20212681, 13.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/18353/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретарі          Телешові В.О.

за участю представників сторін:          

позивача:                    ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:                    не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479»

до           Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську

про           визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011р. №0001611500/0

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» (надалі – позивач, ВАТ «Докучаєвське АТП 11479») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську (надалі — відповідач, ДПІ у м. Докучаєвську) про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011р. провадження у справі було відкрито.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011р. позовні вимоги були роз’єднані у самостійні провадження.

Справа в частині позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011р. №0001611500/0 передано на розгляд судді Буряк І.В. за № 2а/0570/18353/2011

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неправомірний перерозподіл відповідачем платежів на погашення податкових зобов’язань, внаслідок чого до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов’язання.

У судовому засіданні від 13.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував вважаючи, що відповідно до вимог пп. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при наявності податкового боргу він погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а тому ДПІ у м. Докучаєвську правомірно здійснила нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно норми пп. 17.1.7. п.17 ст. 17 вказаного вище Закону України.

У судове засідання від 13.12.2011р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ВАТ «Докучаєвське АТП 11479» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 03116358, місцезнаходження: 85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Леніна, 18, про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №294726.

Відповідачем складено акт від 18.11.2010р. №333/15/3116358 про порушення податкового законодавства, згідно якого позивачем порушено термін сплати узгодженого податкового зобов'язання за розрахунком земельного податку від 30.01.2010р. №287.

У вказаному акті зазначено, що податкове зобов'язання із терміном сплати 05.2010р. фактично сплачено 21.10.2010р.

Крім того у наданих письмових запереченнях відповідач зазначає, що платіжним дорученням від 21.10.2010р. № 79 позивачем сплачено 2522,91 грн. грн.. із затримкою 174 дні по терміну сплати 30.04.2010р. та 960,06 грн. зі затримкою 143 дні по терміну сплати 31.05.2010р.

На підставі акту від 18.11.2010р. №333/15/3116358 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2010р. №0001611500/0, яким, за затримку на 174 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 3482,97 грн., до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за земельним податком у розмірі 1741,49 грн.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України від 03 липня 1992 року№ 2535-XII «Про плату за землю», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Із акту від 18.11.2010р. №333/15/3116358, письмових заперечень відповідача, податкового розрахунку земельного податку від 29.01.2010р. та наданих позивачем платіжних доручень вбачається, що сплачені ВАТ «Докучаєвське АТП 11479» платіжним дорученням від 21.10.2010р. № 79 грошові кошти, із призначенням платежу податок на землю за вересень 2010р. по терміну сплати, були частково, на суму 3482,97 грн., направлені відповідачем на сплату податкового зобов'язання з земельного податку за квітень та березень 2010р., внаслідок чого у позивача настав обов'язок сплатити штраф за несплачену протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов’язання.

При цьому, здійснення зміни призначення платежів відбувалось до набрання чинності Податковим кодексом України.

Вказані обставини сторонами у справі не спростовуються.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України від 03 липня 1992 року№ 2535-XII «Про плату за землю», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами)— у рівних пропорціях.

Згідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених зазначеним Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,— у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,— у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,— у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, на підставі викладеного, вбачається обов’язок платника податків здійснювати погашення податкового боргу у разі його виникнення у порядку черговості.

Вказаному обов’язку кореспондує передбачене названим законом зобов’язання платника податків сплатити штраф за непогашення протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов’язання, який наступає тільки після самостійного погашення таким платником суми податкового боргу.

Законом України від 04.12.1990р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що саме ним визначається статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Так, зокрема ст.ст. 8, 11 даного Закону наведено вичерпний перелік прав та функцій податкових органів, за змістом яких право самостійно погашати податкові зобов’язання платника податків шляхом зміни призначення платежу, у податкових органів - відсутнє.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв під час здійснення податковим органом зміни призначення платежу, також не передбачено право самостійно погашати податкові зобов’язання платника податків шляхом зміни призначення платежу, у податкових органів

Таким чином, суд приходить до висновку, що зміна призначення платежу за платіжним дорученням від 21.10.2010р. № 79 здійснена податковим органом поза межами наданих законодавством повноважень, а тому, ДПІ у м. Докучаєвську протиправно нараховані штрафні (фінансові) санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

На підставі наведеного, Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року №0001611500/0.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» (ідентифікаційний код 03116358, місцезнаходження: 85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Леніна, 18) 1 (одну) гривню 13 (тринадцять) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 13 грудня 2011 року, повний текст виготовлено 14 грудня 2011 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Буряк І. В.