Постанова № 20212245, 13.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/22284/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Давиденко Т.В.

при секретаріПавленко М.С.

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача не зявились

від відповідача Губанова Л.В. посвідчення № 1960 від 01.02.2002 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Адвокатського обєднання «Адвокатська фірма «Дмитренко і Партнери»

до відповідача Прокуратури Кіровського райну м. Донецька

про зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Адвокатське обєднання «Адвокатська фірма «Дмитренко і Партнери» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Кіровського району м. Донецька пор зобовязання надати відповіді по суті на лист від 08.09.2011 року вих. № 45.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що нормою ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлений обовязок органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб в межах їх повноважень об'єктивно, всебічно і вчасно надавати відповіді на звернення.

В порушення зазначеної норми Закону відповідачем не надана відповідь на лист позивача від 08.09.2011 року, направленого на його адресу.

Враховуючи викладене, позивач просить зобовязати надати відповідну відповідь.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів позовної заяви,та зазначив, що Прокуратурою Кіровського району м. Донецька надана відповідь від 12.10.2011 року та тієї ж дати направлена на адресу позивача, про що свідчать матеріали наглядового провадження № 172-ж-11 за скаргою Адвокатського обєднання «Адвокатська фірма «Дмитренко і Партнери», а саме, запис в книзі обліку наглядових проваджень, що заведені за зверненнями, справами та спецповідомленнями за 2011 рік.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника відповідача, суд встановив.

Адвокатське обєднання «Адвокатська фірма «Дмитренко і Партнери» є юридичною особою, (ідентифікаційний код 37544854), зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 11.02.2011 року за юридичною адресою: 83112, Донецька область, м. Донецьк, вул. Кольцова, 19/57, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 5).

08.09.2011 року АО «Адвокатська фірма «Дмитренко і Партнери» на адресу Прокуратури Кіровського району м. Донецька направлений лист від 07.08.2011 року. № 45, який отриманий 09.09.2011 року, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (а.с. 7).

12.10.2011 року Прокуратурою Кіровського району на звернення АО «Адвокатська фірма «Дмитренко і Партнери» від 07.09.2011 року № 45 надана відповідь від 12.10.2011 року , яка направлена на адресу позивача 12.10.2011 року, що підтверджується матеріалами наглядового провадження № 172-ж-11 за скаргою Адвокатського обєднання «Адвокатська фірма «Дмитренко і Партнери», а саме, записом в книзі обліку наглядових проваджень, що заведені за зверненнями, справами та спецповідомленнями за 2011 рік.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить зобовязати надати відповідну відповідь.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 1 Закону Україїни «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Таким чином відповідач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чиним законодавством України у сфері контролю за додержанням і правильним застосуванням законів іншими субєктами.

З позовної заяви вбачається, що вона містить вимогу до Прокуратури Кіровського району м. Донецька про зобовязання надати відповідь на лист.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України «Про звернення громадян».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Реалізуючи надане зазначеним Законом право, позивач звернувся до відповідача з листом про здійснення контролю за додержанням земельного законодавства та вжиття заходів щодо забезпечення використання земельною ділянкою.

Відповідно до абз. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.

Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, відповідачем на звернення позивача від 07.09.2011 року надана відповідь від 12.10.2011 року, яка в той же день надіслана на його адресу, про що свідчать матеріали наглядового провадження № 172ж-11 за скаргою АО «Адвокатська фірма «Дмитренко і Партнери», а саме, запис в книзі обліку наглядових проваджень, що заведені за зверненнями, справами та спецповідомленнями за 2011 рік.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надані належні докази надання позивачу відповіді на його звернення в порядку та строки визначені Законом України «Про звернення громадян».

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про відмову в задоволенні позовної заяви.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень питання про розподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про звернення громадян», ст. 2, ст. 11-14, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94 ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовної заяви Адвокатського обєднання «Адвокатська фірма «Дмитренко і Партнери» до Прокуратури Кіровського району м. Донецька про зобовязання надати відповіді на лист від 08.09.2011 року № 45 відмовити.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 13.12.2011 року проголошений повний текст постанови.

Суддя Давиденко Т.В.