Постанова № 20210893, 16.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/18046/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

за участю прокурора прокуратури Донецької області,

про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ» згідно наказу від 10.10.2011р. № 1135, скасування наказу начальника Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ» від 10.10.2011р. № 1135

за участю прокурора: Ноздрьова С.В. за посвідч. № 4083

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 за дов. від 22 липня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ» згідно наказу від 10.10.2011р. № 1135, скасування наказу начальника Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ» від 10.10.2011р. № 1135

Позивач в обґрунтування повних вимог зазначив, що 10.10.2011р. позивачем був отриманий факсом наказ начальника ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ» від 10.10.2011р. № 1135. Позивач вважає цей наказ таким, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Посилаючись на норми ст. 19 Конституції України та п. 8.1. ст. 81 Податкового кодексу України, вважає, що відповідачем порушені вимоги щодо порядку проведення перевірки. Зазначає, що норми пп. 78.1.11 п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України, надають право органу державної податкової служби на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, однак це право обмежено порядком, встановленим законами України.

Оскільки в наказі не вказані передбачені Законом підстави для проведення перевірки (не вказано номер кримінальної справи, у відношенні кого вона порушена, за якою статтею), тому відсутні підстави, які зобов'язували б позивача допускати посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) податковий орган має право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 ПК України визначені види перевірок, які мають проводити органи державної податкової служби, а саме камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Обставиною, яка послуговувала проведенню позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 ПК України, є отримання відповідачем листа ДПА у Донецькій області «Про виконання постанови слідчого», яким спрямована до виконання постанова старшого слідчого прокуратури м. Донецька радника юстиції Білоуса Р.Ю., у рамках кримінальної справи №85-11-01-0117, якою зобов'язано інспекцію провести позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Виробниче об'єднання «Іліташ», стосовно вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган державної податкової служби, за період з 01.01.2008р. по 01.07.2011р.

Про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом, при цьому ст. 75 ПК України визначає лише наявність обставини за якої може бути проведена позапланова невиїзна перевірка та не містить вимоги щодо зазначення такої обставини у наказі керівника податкового органу.

Відповідач зазначає, що пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право податкового органу проводити перевірки платників податків, тому рішення керівника податкового органу про призначення перевірки є правомірним та прийнятим в рамках діючого законодавства.

Що стосується посилання позивача на необхідність зазначення в наказі номер кримінальної справи, відносно кого порушена справа, за якою статтею, то такі обставини зазначаються в постанові слідчого про порушення кримінальної справи, а відображення таких даних в наказі керівника податкового органу законодавством не передбачено.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що зазначені обставини досліджувалися при розгляді адміністративної справи №2а/0570/17959/2011, рішення по якій набрало законної сили. В даній справі позивач надав пояснення, що законність підстав проведеної перевірки відповідачем не оспорюється. Тому, з посиланнями на норми ч. 1 ст. 72 КАС України, вважає, що ці обставини не повинні доказуватися при розгляді даної справи.

Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно із повідомленням про вступ прокурора у розгляд справі від 01.11.2011р. № 05/1-2611вих11, до участі у справі вступив прокурор прокуратури Донецької області. Прокурор у судовому засіданні заперечення відповідача підтримав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представника відповідача, прокурора, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 09.12.1998р., включене до ЄДРПОУ за номером 23187892, діє на підставі статуту, затвердженого протоколом загальних зборів засновників від 14.04.2007р., (арк. справи 8 14), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька.

Судом встановлено, що на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 та п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України, постанови старшого слідчого прокуратури м. Донецька Білоуса Р.Ю. від 06.10.2011р., керівником ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийнято наказ від 10.10.2011р. № 1135 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ» (арк. справи 26).

Причиною виникнення спору в цій справі є висновок позивача про безпідставність прийняття відповідачем наказу 10.10.2011р. № 1135, оскільки у спірному наказі не зазначені підстави для проведення перевірки: номер кримінальної справи, у відношенні кого вона порушена та за якою статтею.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, які перелічені у пп. 78.1.1. -78.1.13. ПК України.

Зокрема, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Судом встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Донецькій області листом від 06.10.2011р. № 14894/8/26-40 спрямовано для виконання відповідачу постанову старшого слідчого прокуратури м. Донецька Білоуса Р.Ю. від 06.10.2011р. по кримінальній справі № 85-11-01-0117 порушеної за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 367 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (арк. справи 28).

До листа додано постанову про призначення перевірки старшого слідчого прокуратури м. Донецька, радника юстиції - Білоуса Р.Ю. від 06.10.2011р. (арк. справи 40 42), якою слідчим постановлено призначити проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ВО «Іліташ» (ЄДРПОУ 23187892) стосовно вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за період з 01.01.2008р. по 01.07.2011р. При встановленні посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводить відповідну перевірку ознак фіктивного підприємництва або ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі без документального оформлення, визначити: порушення (назва, дата, номер нормативно-правового акту, номер статті або пункту, що було порушено); розмір встановленої матеріальної шкоди (збитку); розмір суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, що фактично не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів; причини (спосіб) виникнення. Проведення перевірки доручити фахівцям ДПА у Донецькій області, за результатами якої скласти акт у відповідності з діючим законодавством.

Слід зазначити, що ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ визначені функції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя). Так, Державні податкові адміністрації в областях виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

Тому у відповідності до п. 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ДПА в Донецькій області може виконувати як безпосередньо роботу державних податкових інспекцій, так і організовувати їх роботу.

Лист ДПА у Донецькій області з вказаною постановою слідчого отриманий ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 07.10.2011р. (вх. № 702/8).

Тобто з цієї дати (07.10.2011р.) у відповідача виникло право на прийняття рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яке передбачено пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно із п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що також збігається із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній у листі від 24.12.2010р. № 1844/11/13-10.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 78.5. ст. 78 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1. ст. ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Із зазначеної норми вбачається, що вона не вимагає від податкового органу обовязкового вручення копії наказу про проведення перевірки. Надіслання наказу вимагається лише при проведенні документальної планової перевірки (п. 77.4. ст. 77 ПК України) та при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки (п. 79.2. ст. 79 ПК України).

Оскільки перевірка є документальною позапланової виїзною, достатнім є лише пред'явлення наказу.

Як встановлено судом, посадовою особою позивача - начальником юридичного відділу Калашніковою О.О. було відмовлено у допущенні посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, про що складено акт відмови від проведення документальної перевірки від 17.10.2011р. № 218/23-2/23187892 (арк. справи 25). В свої поясненнях на даному акті начальник юридичного відділу зазначив, зокрема, що причиною недопуску є оскарження наказу керівника ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 10.10.2011р. № 1135.

Недопуск посадових осіб податкового органу до проведення перевірки став підставою прийняття керівником ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька рішення про застосування адміністративного арешту до майна ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ», в підтверджені обґрунтованості якого постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2011р. по справі № 2а/0570/17959/2011 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька відмовлено (арк. справи 34 38).

Разом з тим, суд не може прийняти до уваги обставини, що встановлені даною постанову, як такі, що не підлягають доказуванню, згідно приписів ч. 1 ст. 72 КАС України, в частині оспорювання наказу про проведення перевірки, оскільки предметом розгляду у справі № 2а/0570/17959/2011 було, зокрема, законність проведення перевірки та допуску посадових осіб інспекції до її проведення, а не відповідність вимогам закону підстав прийняття наказу, який оспорюється позивачем в даній справі.

Розглядаючи правомірність винесеного наказу суд враховує, що пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 ПК України передбачає наявність обставин, викладених у цій статті як підстав для прийняття оформленого наказом рішення керівника органу державної податкової служби про проведення позапланової перевірки платника податку.

Позивач у своєму позові посилаючись на норми пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 ПК України вбачає порушення вказаної норми у тому, що в спірному наказі не зазначено номер кримінальної справи, у відношенні кого вона порушена та за якою статтею.

Суд не приймає зазначені посилання в обґрунтування протиправності спірного наказу, оскільки норми пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 ПК України не передбачають зазначення в наказі керівника про проведення перевірки ні номеру кримінальної справи, ні у відношенні кого вона порушена та за якою статтею.

Вимоги до постанови слідчого і прокурора, визначені ст. 130 Кримінально-процесуального кодексу України, згідно із якою про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.

У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обгрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

Ці вимоги стосуються лише оформлення рішень, що приймають слідчі і прокурори, які оформлюються постановами та жодним чином не стосуються рішень керівників податкових органів.

Суд враховує те, що позивачем не були порушені норми п. 81.1. ст. ПК України в частині вручення направлення на перевірку. Однак суд зазначає, що факт наявності чи відсутності порушення відповідачем порядку проведення перевірки, яка здійснюється уже після прийняття наказу і не є обставинами, що зумовили прийняття відповідачем спірного наказу.

Такою достатньою обставиною в даному випадку є отримання податковим органом постанови слідчого.

З встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що приймаючи спірний наказ, відповідач діяв у спосіб та у порядку, передбаченими законодавством.

При вирішенні даного спору, суд виходить з того, що відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У позовній заяві позивач не навів норм, які б передбачали його права або свободи, що були порушені відповідачем.

Що стосується поняття «охоронюваний законом інтерес», тлумачення йому надане Конституційним судом України у рішенні від 01.12.2004р. № 18-рп/2004(Справа № 1-10/2004). Згідно з цим рішенням, охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Наведені у позовній заяві доводи не містять обґрунтованих посилань на конкретні блага, які може здобути позивач внаслідок задоволення позову. Сам по собі оспорюваний наказ безпосередньо не тягне для позивача несприятливих наслідків, тому не порушує його прав, свобод або інтересів.

Зважаючи на це, у даній справі відсутній предмет судового захисту, що з огляду на приписи ст.ст. 2, 6 КАС України виключає задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, за участю прокурора прокуратури Донецької області, про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ» згідно наказу від 10.10.2011р. № 1135, скасування наказу начальника Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ» від 10.10.2011р. № 1135 відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 листопада 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 21 листопада 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.