Справа № 2-2171/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року Самарський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді: Маштак К.С.
при секретарі: Федоренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
09 листопада 2011 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 22 серпня 2007 року ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»та ТОВ «ІЛТА»уклали договір добровільного страхування наземного транспорту, оформлений полісом № 250534442, згідно якого на страхування був прийнятий автомобіль Peugeot 206, держ. реєстраційний номер НОМЕР_1. 12 серпня 2008 року в м. Дніпропетровську на вул. Запорізьке шосе сталася ДТП за участю автомобілів Peugeot 206, держ. реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. Винним у настанні ДТП визнано ОСОБА_1
Позивач зазначає, що повна вартість відновлювального ремонту автомобіля страхувальника в результаті ДТП склала 6679,45 грн. 27.11.2008 року страховик на підставі договору виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 5669 грн. 45 коп. Таким чином, в результаті настання страхового випадку (ДТП) вартість матеріального збитку позивача склала 5669,45 грн. Для врегулювання спору у осудовому порядку відповідачу було направлено письмові претензії на виплату відшкодування у добровільному порядку, проте до даного часу кошти не були сплачені.
Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків в розмірі 5669,45 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 56,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
В судове засідання позивач та його представники не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, при цьому пояснив, що з не згоден з ціною позову, розрахунок не вірний, однак факт своєї вини у ДТП не заперечує.
Вислухавши відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 серпня 2007 року ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»та ТОВ «ІЛТА»уклали договір добровільного страхування наземного транспорту, оформлений полісом № 250534442, згідно якого на страхування був прийнятий автомобіль Peugeot 206, держ. реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 6).
12 серпня 2008 року в м. Дніпропетровську на вул. Запорізьке шосе сталася ДТП за участю автомобілів Peugeot 206, держ. реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. Винним у настанні ДТП визнано ОСОБА_1, що підтверджується довідкою та поясненнями самого відповідача (а.с. 13).
Згідно звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу № 130/08/08, вартість матеріальних збитків, спричинених власнику транспортного засобу Peugeot 206, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 5830 грн. 99 коп. (а.с. 17-19).
Відповідно до платіжного доручення від 27 листопада 2008 року позивач сплатив власнику транспортного засобу страхове відшкодування в сумі 5669,45 грн. (а.с. 27).
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Статтями 1187, 1188 ЦК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одному з володільців підвищеної небезпеки з вини іншого –відшкодовується винним.
На підставі ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Оскільки винною стороною є ОСОБА_3, керуючись зазначеною вище статтею чинного законодавства, він повинен відшкодувати в порядку регресу позивачу виплачене страхове відшкодування у розмірі 5669,45 грн.
Згідно норм ст. 3 ЦПК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів, а в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах лише у випадках, встановлених законом.
Судом роз’яснювалось відповідачу положення ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши та з’ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи усі наявні докази по справі, досліджені в судовому засіданні в їх сукупності, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги підлягають задоволенню.
Суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи згідно зі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про страхування», ст.ст. 22, 993, 1191 ЦПК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 214, 215 ЦПК України, –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги –задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(на р/р № 26508001304395 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602) суму збитків в розмірі 5669 грн. 45 коп., а також державне мито у розмірі 56 грн. 69 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: К.С. Маштак
Судове рішення № 20210609, Самарський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 08.12.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2171/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: