Постанова № 20209814, 01.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17781/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста - 2000», м. Донецьк

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста - 2000» у розмірі 306,12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 24 жовтня 2011 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста - 2000» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста - 2000» у розмірі 306,12 грн.

Правовою підставою надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст.ст. 19, 67, 124 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, ст.ст. 14, 38, 56, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 306,12 грн. у відповідача виник на підставі наданих податкових декларацій. Відповідачу була направлена перша податкова вимога, активи податника податків передані у податкову заставу. На день звернення до суду з даним позовом у відповідача закриті банківські рахунки, що унеможливлює стягнути кошти за податковим боргом з банківських рахунків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою реєстрації, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «організація вибула», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста - 2000» належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авеста - 2000» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 07.07.2008р., 27.08.2008р. замінено свідоцтво про державну реєстрацію у звязку із зміною місцезнаходження юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 36012068, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька з 08.07.2008р. (арк справи 7, 19).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Порядок погашення податкового боргу визначений главою 9 Податкового кодексу України.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення були визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на прибуток: за півріччя 2010р. № 9002434385 від 09.07.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 7201,00 грн., за 3 квартали 2010р. № 9004064965 від 05.10.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 15434,00 грн. (арк. справи 8 - 10).

У звязку із несплатою податкових зобовязань за наведеними деклараціями у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 306,12 грн., яка підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків (арк. справи 11 16, 53).

Приписами п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, встановлена черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме, першочергово податковим органом приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що підприємству була направлена перша від 24.11.2010р. № 1/402 податкова вимога, яка отримана ним, про що свідчить підпис на корінці поштового повідомлення про вручення (арк. справи 18).

Податковою інспекцією на підставі статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були описані активи актом опису б/н від 20.11.2010р. на суму 612,24 грн. та зареєстровано право податкової застави 01.12.2010р., що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (арк. справи 17), що також є передумовою для погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Законодавець чітко визначив, що продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, як захід щодо погашення податкового боргу платника податків є виключною нормою та може застосовуватись податковим органом лише у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків.

Згідно із п. 2 Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010р. № 993, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за № 1426/18721, Національний банк України, банки протягом трьох робочих днів з дня проведення операції відкриття/закриття рахунків Платників податків та відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків (включаючи день відкриття/закриття) подають відомості про це в електронному вигляді згідно з додатком 1 засобами електронної пошти Національного банку України (далі - НБУ) на адресу органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з використанням засобів захисту інформації НБУ та надійних засобів електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) з посиленими сертифікатами відкритих ключів відповідно до законодавства.

Таке повідомлення надається податковому органу за формою, встановлено, додатком 7 до вищевказаного Порядку «Копія електронного файла-відповіді щодо взяття на облік/закриття рахунку Платника податків в органі державної податкової служби».

Позивачем надані копії електронного файла-відповіді щодо взяття на облік/закриття рахунку Платника податків в органі державної податкової служби за підписом відповідальної особи органу державної податкової служби (арк. справи 44 44 - 51), з яких вбачається, що станом на день звернення до суду з даним позовом всі наявні розрахункові рахунки в банківських установах ТОВ «Авеста - 2000» закриті, а саме, 07.10.2010р. закритий рахунок № 26001040300061 в ПАТ «ВіЕйБі Банк», 30.09.2010р. закритий рахунок № 26004301003406 у Донецькій філії ПАТ «Банк Форум», 30.09.2010р. закритий рахунок № 26009003433000 у ПАТ «Донгорбанк», 30.06.2009р. закритий рахунок № 2600930011485 у Донецькій філії ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Тобто, у відповідача на момент звернення до суду з даним позовом відсутні розрахункові рахунки в банках, що унеможливлює здійснити стягнення коштів з рахунків платника податків у банках.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Авеста - 2000» у розмірі 306,12 грн.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста - 2000» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста - 2000» у розмірі 306,12 грн. задовольнити.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на погашення суми податкового боргу у розмірі 306,12 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста - 2000».

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 1 листопада 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 4 листопада 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.