Ухвала суду № 202084, 09.10.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

09.10.06 Справа № 5/1550-9/278

Львівський апеляційний господарський суд у м. Львові в складі колегії:

Судді-доповідача

Бобеляка О.М.

суддів

Дубник О.П.

Якімець Г.Г.

за участю секретаря судового засідання: Чугай Л.Ю.

розглянувши

матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №1210/10-007 від 25.01.2006 року

на постанову

Господарського суду Львівської області від 07.12-28.12.2005 року

у справі

№ 5/1550-9/278(02-4/5-23)

за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна”, м. Київ в особі філії Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” у м. Львові, м. Львів

до

Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів

про

визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень

з участю представників:

від позивача –Зубач В.Л. –представник (довіреність за № 192 від 11.10.2005 року);

від відповідача –не з’явились;

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 13 жовтня 2006 року.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова не з‘явилась, уповноважено представника в судове засідання не забезпечила хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 15.09.2006 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення за № 1700017.

Представнику позивача роз‘яснено права та обов‘язки передбачені ст. 49, 51 КАС України, право відводу судді ст. 27 КАС України та право відводу секретаря судових засідань стаття 29 КАС України.

Відводу складу суду та секретарю не заявлено.

Постановою господарського суду Львівської області від 07.12.-28.12.2005 року у справі №5/1550-9/278 (суддя –Данко Л.С., секретар судового засідання І.Б.Козак), скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0005442333/04-23-6/25252798/22059/23-6 від 10.11.2004 року, №0007392320/0/04/23-2/25252798 від 11.11.2004 року та № 0007382320/0/04/23-2/25252798 від 11.11.2004 року та № 0007382320/0/04/23-2/25252798 від 11.11.2004 року і на відповідача віднесено судові витрати.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що в процесі розгляду справи встановлено, що акт за № 13040353/23-6 від 13.10.2004 року на підставі якого прийнято рішення №000544233/04-23-6/25252798/22059/23-6 від 10.11.2004 року не існує, позивачем не підписувався, відповідачем на адресу позивача не направлявся. Що нараховані податковим органом фінансові санкції на підставі ст.1 Указу Президента від 12.06.1995 року №436 (436/95) “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм х регулювання обігу готівки” не є податковим зобов‘язанням в розумінні п.1.2. ст.1 Закону України №2181-ІІІ із змінами та доповненнями.

Щодо заниження суми податку на прибуток від страхової діяльності на суму 3 180,00 грн. у тому числі згідно акту перевірки. Місцевий господарський суд вважає, що висновки зазначені в акті в цій частині є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України та фактичних обставинах.

На рішення суду податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить постанову суду скасувати, в позові ВАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” відмовити.

Зокрема, посилається скаржник, що постанова господарським судом прийнята з неповним з‘ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права.

Скаржник вважає, що філією ВАТ СК “ПЗУ Україна” не враховано повністю кошти, які поступили на рахунок і в касу підприємства. Що перевіркою виявлено, що даним підприємством було занижено суму валового доходу від страхової діяльності, і порушено ведення податкового обліку, що призвело до порушення п.4.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року №283/97-ВР(із змінами та доповненнями).

Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи і апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд встановив, що ДПІ в Галицькому районі м. Львова податковим повідомленням-рішенням №0005442333/04-23-6/25252798/22059/23-6 від 10.11.2004 року відповідно до ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 року визначено ВАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” податкове зобов‘язання за платежем: фінансова санкція на суму 33535,03 грн.

Як вказує податкова інспекція, вказане рішення прийняте на підставі акту документальної перевірки №13040353/23-6 від 13.10.2004 року.

Однак як встановив, місцевий господарський суд в процесі розгляду справи акт №13040353/23-6 від 13.10.2004 року не складався, позивачем не підписувався і відповідачем на адресу позивача не направлявся. А тому, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку про незаконність вказаного податкового повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій.

Окрім того, нараховані податковим органом фінансові санкції на підставі ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. №436/436/95 не є податковим зобов‘язанням в розумінні п.1.2 ст.1 Закону України №2181-ІІІ.

11.11.2006 року податковим органом відповідно до ст.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” прийнято податкове повідомлення-рішення №№0007392320/0/04/23-2/25252798, яким ВАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україн ” визначено податкове зобов‘язання за платежем: фінансова санкція на суму 5192,80 грн.

Як вбачається з акту перевірки, на думку податкового органу, страхова компанія порушила п.п.5.3.4., п.п.5.3.5, п.5.3 ст.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою НБУ №72 від 19.02.2001 року. Оскільки на видатковому касовому ордері №283 від 08.05.2002 року яким з каси видано Іващишину Р.Р. готівку в сумі 227,15 грн. відсутня дата і рік одержання готівки з каси. А тому, податковим органом зроблено висновок про неоприбуткування готівки в касі підприємства. Однак, як встановив місцевий господарський суд і підтверджується даними касової книги готівка була видана з каси філії.

Також встановлено податковим органом, що по прибутковому касовому ордеру №28 від 21.01.2002 року відповідачем було оприбутковано готівку на підставі касової книги 22.02.2002 року на суму 244,00 грн. А тому податковий орган вважає, що касовий ордер на момент перевірки був відсутній і як наслідок готівка в сумі 244,00 грн. була не оприбуткованою в касі підприємства. Проте, зазначені кошти були оприбутковані в касі товариства, про що свідчить запис в касовій книзі філії та видані кошти в порядку встановленому законодавством.

Згідно акту перевірки податковим органом було встановлено, що відповідно до касової книги від 07.02.2003 року працівнику страхової компанії Лазневу А.М. видано заробітну плату в сумі 576,41 грн. А тому податкова інспекція , посилаючись на п.5.3.8 Положення № 72, вважає, що наявна в касі готівка є не оприбуткованою. Однак, в даному випадку дана готівка в касі була відсутня, що підтверджується видатковим касовим ордером №91 від 07.02.2003 року.

11.11.2004 р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007382320/0/04/23-2/25252798 від 11.11.2004 року, яким ВАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна ” визначено податкове зобов‘язання на суму 10 870,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки №315/23-2/25252798 від 08.11.2004 року. Перевіркою встановлено заниження суми податку на прибуток від страхової діяльності на суму 3180,00 грн., а саме: за IV квартал 2001 року –1422,00 грн., за II квартал 2002 року –159,00 грн., за IV квартал 2002 року –1582,00 грн.

Податковий орган вважає, що товариством порушено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 та п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” так як до складу валових доходів товариством включалися суми страхових премій не по події, що настала раніше, а по умовах наведених в укладених угодах на страхування (страхові платежі по окремих угодах розбивалися на відповідні податкові періоди і вказані договори вступали в силу від дати поступлення першого чергового платежу). Однак, відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №283/97 для цілей оподаткування страхової діяльності під валовим доходом від страхової діяльності слід розуміти суму страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, за винятком суми валових внесків, переданих у перестрахування, отриманих (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами.

Згідно п.3.1. Порядку №22 Наказу ДПА України №22 від 16.01.1998 року “Про внесення змін до порядку складання декларацій про доходи страховика” датою збільшення валового доходу від страхової діяльності вважається дата, яка припадає на податковий період протягом, якого відбувається будь-яка з подій, що склалися раніше, а саме: дата зарахування коштів на банківський рахунок, оприбуткування в касу або дата виникнення у страховика страхових зобов‘язань перед страховиком, тобто дата набрання чинності договорами страхування і перестрахування.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про страхування” в новій редакції договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування .

Також даним повідомленням-рішенням до товариства було застосовано штрафну санкцію за порушення п.п.4.1 ст.4 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств” на суму 4013,00 грн.

Податкова інспекція вважає, що товариство порушило п.п.4.1. ст. 4 вказаного Закону . Однак, дані доводи не ґрунтуються на законі, оскільки норми Закону №283/97-ВР, щодо визначення об‘єкту оподаткування, порядку та ставки оподаткування доходів від страхової діяльності регламентується ст..7 зазначеного Закону. А тому в даному випадку, апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом що при визначені порушень обсягів відхилень даних перевірки від даних платника податку, наведених в деклараціях, відомості наведені в таблиці 4 графи “дані перевірки” податковим органом нічим не обґрунтовуються і не мають посилань на підстави та причини виникнення таких відхилень, не містять посилань на норми чинного законодавства України та первинні облікові документи.

З огляду на викладене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність постанови господарського суду Львівської області чинному законодавству, матеріалам справи та дійсним обставинам.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 п. 6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

1. Постанову Господарського суду Львівської області від 07.12.-28.12.2005 року у справі № 5/1550-9/278 (02-4/5-23) залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

2. Ухвала набуває чинності з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 212 КАС України.

3. Справу №5/1550-9/278 (02-4/5-23) повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий-суддя О.М. Бобеляк

суддя О.П. Дубник

суддя Г.Г. Якімець