Постанова № 20206178, 07.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/14210/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріБлізнова М.А.

з участю представника позивача Єфімової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У серпні 2011 року Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області від 18 квітня 2011 року №127457 на підставі акту перевірки від 18 березня 2011 року №222712 щодо фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовані фінансові санкції у розмірі 1 700 грн.

В установлений законом строк суми штрафу сплачені не були, у звязку з чим просив стягнути їх з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Просив задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що за результатами проведеної Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт від 18 березня 2011 року №222712, в якому вказувалося на те, що під час здійснення регулярних пасажирських перевезень на транспортному засобі марки Рута 20 СПГ, номерний знак НОМЕР_2, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2, перевізником не оформлено визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документ, а саме ліцензійну картку, яка видана на вказаний транспортний засіб (в наявності була ліцензійна картка на автомобіль, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3). З актом відповідача ознайомлено в день його складання.

На адресу відповідача листом від 22 березня 2011 року направлено повідомлення про призначення розгляду справи про порушення на 18 квітня 2011 року, яке повернулося за закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні.

Розгляд справи відбувся без участі перевізника.

Постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області від 18 квітня 2011 року №127457 щодо фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовані фінансові санкції у розмірі 1 700 грн.

Постанову направлено на адресу відповідача 18 квітня 2011 року, і вона повернулася за закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні.

Штраф сплачено не було.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п. 20 й 27 Порядку за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за відповідною формою.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Пунктом 28 Порядку визначено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Згідно з п. 29 Порядку копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За порушення норм законодавства про автомобільний транспорт, що знайшло підтвердження в ході розгляду справи, субєктом владних повноважень щодо відповідача правомірно застосовані санкції у вигляді штрафу в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.

Оскільки протягом встановленого законом строку та на час розгляду справи сума штрафу сплачена не була, тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)на користь державного бюджету (розрахунковий рахунок 31112106700002 в ГУДКУ в Донецькій області, код платежу 21081100, МФО 834016, ЄДРПОУ 23977045, одержувач бюджет міста Донецька) фінансові санкції в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.